ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"28" липня 2006 р.                                                                            Справа  № 14/202

за позовом         Товариство з обмеженою відповідальністю "НІВІСАН"  

до відповідача   Закрите акціонерне товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС"

         

про стягнення заборгованості в сумі 736 765 грн. 97 коп.

                                                                                                               Суддя  Марач В.В.

Представники:

Від позивача  :    Цариченко Н.В.-директор    

Від відповідача : Представник Пузирко О.О. (довіреність у справі)   

   

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ  СПОРУ : Позивач просить просить стягнути з відповідача заборгованість за передані на підставі договору купівлі-продажу №36 від 11.04.2003р. та додаткової угоди до нього від 09.04.2004р. матеріали в сумі 466 416 грн.16 коп., пеню за несвоєчасну їх оплату в сумі 174 069 грн.07 коп. за  період з 12.12.2004р. по 17.07.2006р., три відсотки річних в сумі 22 737 грн. 64 коп. за період з 25.11.2004р. по  17.07.2006р., втрати від інфляційних процесів в сумі 73 543 грн. 10 коп. з листопада 2004р. по червень 2006 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву факт існування основного боргу по договору купівлі-продажу № 36 від 11.04.2003р. в сумі 466 416 грн.16 коп. будь-яким чином не оспорює, пояснює, що заборгованість виникла із-за несвоєчасної сплати коштів замовником будівництва ДП „Енергоатом” і ВП „Рівненська АЕС”. Проти нарахування штрафних санкцій заперечує посилаючись на те, що господарські відносини між сторонами велися згруповано по всіх договорах, що відображено в одному акті звірки і невідомо як позивач розмежував заборгованість по окремо взятих договорах.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для вирішення справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

11 квітня 2003 року між ТзОВ „НІВІСАН” та ЗАТ „Управління будівництва РАЕС” був укладений договір купівлі-продажу №36  відповідно до якого продавець (ТзОВ „НІВІСАН”) передає, а покупець (ЗАТ „УБ РАЕС”) приймає товар та своєчасно його оплачує. 09 квітня 2004 року сторони уклали до вказаного договору додаткову угоду якою змінили суму  договору та відповідальність за несвоєчасну оплату товару.

На основі вказаного договору ТзОВ „НІВІСАН” передав відповідачу по видаткових накладних матеріалів на суму 3 476 416 грн. 64 коп., а саме:

-          № 2 від 20.04.2004р. на суму  518 602,80 грн.;

-          № 5 від 20.04.2004р. на суму  280 287,60 грн.;

-          № 35 від 05.07.2004р. на суму  216 071,40 грн.;

-          № 30 від 31.08.2004р. на суму  274 219,68 грн.;

-          № 198 від 25.09.2004р. на суму 1 058 045,96 грн.;

-          № 199 від 01.10.2004р. на суму  430 895,64 грн.;

-          № 76 від 25.10.2004р. на суму  275 115,72 грн.;

-          № 73 від 27.10.2004р. на суму  275 535,60 грн.;

-          № 87 від 12.11.2004р. на суму  147 642,24 грн..

Відповідно до умов договору відповідач зобов’язався провести оплату за товар по факту постачання на протязі 30 календарних днів від дня поставки.

Однак відповідач свого зобов’язання не виконав і вартість отриманих товарів сплатив лише частково на суму 3 010 000, 00 грн., а саме згідно платіжних доручень:

-          № 3250 від 22.10.2003р. на суму  150 000,00 грн.;

-          № 3399 від 04.11.2003р. на суму   100 000,00 грн.;

-          № 3475 від 14.11.2003р. на суму   100 000,00 грн.;

-          № 3700 від 03.12.2003р. на суму    100 000,00 грн.;

-          № 3825 від 22.12.2003р. на суму    250 000,00 грн.;

-          № 3923 від 29.12.2003р. на суму    100 000,00 грн.;

-          № 142 від 02.02.2004р. на суму     100 000,00 грн.;

-          № 438 від 02.03.2004р. на суму    250 000,00 грн.;

-          № 509 від 15.03.2004р. на суму    560 000,00 грн.;

-          № 2435 від 13.08.2004р. на суму     100 000,00 грн.

-          № 2484 від 17.08.2004р. на суму    500 000,00 грн.;

-          № 3119 від 22.09.2004р. на суму    700 000,00 грн.;

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає  466 416 грн. 16 коп..

Статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов”язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов цих Кодексів та інших вимог законодавчих актів України. Така ж норма була встановлена і статтею 161 Цивільного кодексу УРСР.

Отже на основі наведеного вимоги позивача стосовно вимог про стягнення з відповідача основного боргу правомірні, ґрунтуються на договорі та законі і підлягають задоволенню.

Пунктом 5.2 договору купівлі-продажу передбачено, що в разі порушення строків оплати, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочки, за кожен день прострочки. На основі даного пункту позивач нарахував відповідачу пеню в сумі   в сумі 174 069 грн.07 коп. за  період з 12.12.2004р. по 17.07.2006 року.

Однак при нарахуванні пені позивач не взяв до уваги норми статті 232 Господарського кодексу України, пунктом 6 якої передбачено, що нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців з моменту коли зобов”язання мало бути виконано.   

В зв”язку з тим, що позивач у позовній заяві не вказує за які конкретно періоди поставки відповідач не розрахувався, то виходячи з суми основного боргу суд вважає що заборгованість відповідач не сплатив за товари поставлені по останніх накладних на суму боргу заявлену позивачем в позовній заяві, а саме по накладних:

-          № 87 від 12.11.2004р. на суму  147 642,24 грн.;

-          № 73 від 27.10.2004р. на суму  275 535,60 грн.;

-          № 76 від 25.10.2004р. на суму  43 238, 32 грн.;

Враховуючи те, що відповідач зобов’язався провести оплату за товар по факту постачання на протязі 30 календарних днів від дня поставки,  то відповідно, зобов”язання по її оплаті у відповідача виникло по накладній №76 - 25.11.2004р., по накладній №73 - 27.11.2004р., по накладній №87 - 12.12.2004року., а відтак нарахування штрафних санкцій за неоплату вартості товару поставленого по вказаних накладних припиняється через шість місяців від вказаних строків, а саме по накладній №76 - 25.05.2005р., по накладній №73 - 27.05.2005р., по накладній №87 - 12.06.2005р.. Позивач же всупереч наведеному частково нарахував пеню поза межами строку встановленого пунктом 6 ст.232 ГК України, а відтак вказані вимоги підлягають частковому задоволенню в слідуючих розмірах:

по накладній №76 – із суми 43 238, 32 грн. за період з 12.12.2004р.(з якого нараховує пеню позивач) по 25.05.2005р.(кінцевий строк нарахування пені) -  43 238,32 х 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 х 165 (днів) = 2932,05 грн.

по накладній №73 – із суми 275 535, 60 грн. за період з 12.12.2004р.(з якого нараховує пеню позивач) по 27.05.2005р. (кінцевий строк нарахування пені)  - 275535,60 х 15,0% :365 х 167= 18909,41грн.

по накладній №87 – із суми 147 642, 24 грн. за період з 12.12.2004р.(з якого нараховує пеню позивач) по 12.06.2005р. (кінцевий строк нарахування пені)  - 147642, 24 х 15,0% : 365 х 180= 10920,60 грн..

Таким чином пеня, яка підлягає до стягнення в межах шестимісячного строку від дня виконання зобов"язання складає  32762,06 грн..

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На основі наведеної норми ЦКУ правомірними являються вимоги позивача про нарахування 3% річних  та суми на яку збільшилася заборгованість внаслідок інфляції. 

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

 Позов задоволити частково.

Стягнути з рахунку Закрите акціонерне товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС" територія Промзона 1,Кузнецовськ,Рівненська область,34400 р/р 260061847 АППБ "Аваль" м. Рівне МФО 333227 ЗКПО 04630695 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "НІВІСАН" вул. Орджонікідзе 17/19,Кіровоград,25002 466 416 грн. 16 коп. основного боргу, 32 762 грн. 06 коп. пені, 3% річних в сумі 22 737 грн.10 коп., суму на яку збільшилася заборгованість внаслідок інфляції 73 543 грн. 10коп.,  5954,58грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням  законної сили.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі141307,01 грн..  

          Суддя                                                                 Марач В.В.