Справа 1 - 4 /2008р.

ВИРОК

 ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

23    січня 2008 року    військовий місцевий суд Львівського гарнізону у відкритому судовому засіданні в м. Львові у складі:

ГОЛОВУЮЧОГО - підполковника юстиції БЕЛЕНИ А.В.,

при секретарі - ТУЗ О.М., за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Львівського  гарнізону -  капітана юстиції ЗБАРАЩУКА Д.В.,  потерпілих -ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А 4623 солдата

ОСОБА_1, який

народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Горлівка Донецької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, раніше несудимого, призваного на військову службу в листопаді 2006 року Горлівським РВК Донецької області, старшого номера обслуги стартової батареї,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 404 ч. 1 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2007 року близько 20.00 год. у приміщенні їдальні зенітно-ракетного дивізіону військової частини А 4623, який дислокується в с Новий Став Кам'янка-Бузького району Львівської області, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, спровокував конфліктну ситуацію з одним із військовослужбовців строкової служби, в ході якої вони почали штовхатись та боротись. Будучи незадоволеним вимогою помічника чергового по дивізіону лейтенанта ОСОБА_2 припинити порушення військової дисципліни та прибути в кімнату чергового по дивізіону для з'ясування обставин порушення порядку, ОСОБА_1 вчинив до останнього опір, як до начальника, який виконував покладені на нього службові обов'язки, а саме: відмовився виконати вимоги, нецензурно його ображав, погрожуючи фізичною розправою та схопивши руками за ногу ОСОБА_2 намагався повалити на підлогу, але цьому перешкодили військовослужбовці, які знаходились поруч.

Після того, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, будучи незадоволеним діями прибувшого чергового по дивізіону капітана ОСОБА_3, який намагався його заспокоїти, вчинив ОСОБА_3 опір, як начальнику, виконуючому покладені на нього службові обов'язки,  а саме: поводив себе

2

агресивно, ображав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою та наніс два удари ліктем правої руки у груди ОСОБА_3 і штовхнув правою рукою в груди.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, винним себе в пред'явленому звинуваченні визнав повністю. При цьому пояснив, що 20 жовтня 2007 року, приблизно о 16 годині за територією військової частини він вжив спиртні напої (приблизно 250 гр. горілки та дві пляшки пива). Під час вечері, близько 20.00 год. в приміщенні їдальні у нього виник конфлікт з солдатом ОСОБА_4. У результаті чого вони почали ображати один одного нецензурними словами, штовхатись, боротись, а потім впали на підлогу. Коли їх розборонив помічник чергового по дивізіону лейтенант ОСОБА_2 і наказав йому прибути до чергового по дивізіону, він, ОСОБА_1, не виконав вимогу ОСОБА_2, почав ображати останнього нецензурними словами та направився у сторону виходу з їдальні, по дорозі розкидав стопку підносів на підлогу, які знаходились на столі. ОСОБА_2 підійшов до нього вдруге та наказав заспокоїтись, але він, ОСОБА_1, намагаючись пройти мимо, впав та схопив за ногу ОСОБА_2. Військовослужбовці, які знаходились поруч, повалили його на підлогу обличчям до низу та утримували руки за спиною. Потім прийшов черговий по дивізіону капітан ОСОБА_3, який заспокоював його. Як у подальшому розвивались події він, ОСОБА_1, не пам'ятає, оскільки був дуже п'яний. У скоєному розкаюється.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину його вина повністю підтверджується слідуючими, дослідженими у судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що 20 жовтня 2007 року він заступив у добовий наряд помічником чергового по дивізіону. Близько 20.00 год. у приміщенні їдальні ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння спровокував конфлікт із солдатом ОСОБА_4. З метою наведення порядку в їдальні він, ОСОБА_2, розборонив їх та наказав ОСОБА_1 прибути до кімнати чергового по дивізіону. У відповідь останній почав нецензурно висловлюватись, погрожуючи фізичною розправою. Проходячи поблизу місця видачі їжі, ОСОБА_1 зупинився, взяв стопку підносів та почав ними кидатись по приміщенню. На повторну вимогу підійти до чергового, ОСОБА_1 намагався нанести йому, ОСОБА_2, удар кулаком в груди, але не втримавши рівноваги впав і схопився руками за його ногу. Військовослужбовці, які знаходились поруч, повалили останнього на підлогу обличчям до низу. При прибутті в їдальню капітана ОСОБА_3 - чергового по дивізіону, ОСОБА_1, не зважаючи на його вимоги заспокоїтись, продовжував поводитись агресивно та нецензурно висловлювався, намагаючись встати. ОСОБА_3 повторно, разом із солдатами поклав ОСОБА_1 на підлогу. Коли ОСОБА_3 тримав ОСОБА_1, останній весь час намагався вирватись, розмахував руками та висловлювався нецензурними словами на його адресу. Після того, як ОСОБА_1 заспокоївся та піднявся з підлоги, він

відштовхнув рукою ОСОБА_3 в груди та намагався вийти з їдальні, але був зупинений військовослужбовцями.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 20 жовтня 2007 року він заступив у добовий наряд черговим по дивізіону. Близько 20.00 год. йому доповіли, що в приміщенні їдальні ОСОБА_1 порушує порядок. З метою розібратись по даному факту він зайшов у їдальню та побачив, що ОСОБА_1 розкидав підноси по підлозі, при цьому, виражався нецензурними словами на адресу військовослужбовців. У цей час, військовослужбовці які були поряд, схопили його та повалили на підлогу. Він дав вказівку відпустити останнього, однак ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, продовжував поводитись агресивно та відмовлявся йти з ним у кімнату чергового. У зв'язку з чим, він, ОСОБА_3, положив ОСОБА_1 на підлогу. Коли останній заспокоївся, вони обидва почали підніматися, ОСОБА_1 наніс йому один удар ліктем правої руки в груди. З метою заспокоїти ОСОБА_1, він знову положив його на підлогу. Згодом він, ОСОБА_3, відпустив його руки, але ОСОБА_1 знову наніс йому один удар ліктем правої руки в груди. Через деякий час ОСОБА_1 заспокоївся та вони вдвох підвелись з підлоги. При цьому ОСОБА_1 почав знову виражатись до нього нецензурними словами та погрожуючи фізичною розправою. Крім того, ОСОБА_1 штовхнув рукою його в груди і намагався втекти, але цьому перешкодили військовослужбовці, які були присутні в їдальні.

Із показів свідка ОСОБА_5 - колишнього військовослужбовця військової частини А 4623, вбачається, що 20 жовтня 2007 року близько 20.00 год. він бачив як у приміщенні їдальні між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла суперечка. До них підійшов лейтенант ОСОБА_2, який розборонив їх та наказав ОСОБА_1 прибути до чергового по дивізіону. Останній не погодився та почав виражатись на його адресу нецензурними словами, погрожуючи фізичною розправою. У подальшому ОСОБА_1, проходячи поблизу місця складування використаної посуди взяв стопку підносів та почав розкидати їх по приміщенню. ОСОБА_2 повторно наказав припинити і пройти до чергового. У відповідь ОСОБА_1 продовжував виражатись на його адресу нецензурними словами, намагався вдарити його кулаком в груди, але впав та схопив ОСОБА_2 за ногу, тому військовослужбовці повалили ОСОБА_1 на підлогу. Після прибуття чергового по дивізіону ОСОБА_3, який почав заспокоювати ОСОБА_1 та наказав відпустити його, останній почав підніматися та наніс ОСОБА_3 один удар ліктем правої руки в груди. ОСОБА_3 знову положив його на підлогу, однак ОСОБА_1 намагався вирватись та виражався нецензурними словами, згодом заспокоївся, у зв'язку з чим ОСОБА_3 відпустив ОСОБА_1 і почав підніматись. У цей час ОСОБА_1, повторно наніс йому один удар ліктем правої руки в груди. Через деякий час ОСОБА_1 заспокоївся і вони підвелись. Крім того, ОСОБА_1 намагаючись вийти з їдальні штовхнув ОСОБА_3 рукою в груди.

Свідок ОСОБА_6 - військовослужбовець строкової служби військової частини А 4623, в судовому засіданні показав, що 20 жовтня 2007 року приблизно

4

о 20.00 год., виходячи з їдальні побачив як виникла суперечка між ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Піднявшись на другий поверх казарми почув шум зі сторони їдальні, знову спустився донизу і побачив, що ОСОБА_1 лежить на підлозі, зверху знаходився черговий по дивізіону ОСОБА_3, який намагався заспокоїти останнього. Через деякий час ОСОБА_1 заспокоївся та вони підвелися. Вставши, ОСОБА_1 почав виражатися на адресу ОСОБА_3 нецензурними словами, погрожувати фізичною розправою та відмовлятись слідувати до кімнати чергового. Після того, ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_3 рукою в груди і намагався вийти, але цьому перешкодили інші військовослужбовці.

Свідок ОСОБА_7 - військовослужбовець строкової служби військової частини А 4623, в судовому засіданні показав, що 20 жовтня 2007 року близько 20.00 год. він, перебуваючи у варочному цеху їдальні, почув крики та звуки падаючих підносів, які доносились із залу прийому їжі. Зайшовши в зал, він побачив ОСОБА_1, який тримав лейтенанта ОСОБА_2 за ногу і намагався повалити його на підлогу. При цьому ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння і це було видно по його рухах. У подальшому, ОСОБА_1, небажаючи виконувати розпорядження чергового по дивізіону ОСОБА_3 заспокоїтись та слідувати з ним в кімнату чергового, висловлювався нецензурно на його адресу, погрожував фізичною розправою, двічі наніс йому удар ліктем правої руки в груди, коли знаходився на підлозі.

Протоколами відтворення обстановки та обставин події, проведеними з потерпілим ОСОБА_2, свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, кожним окремо, в ході яких потерпілий та свідки про дії підсудного дали покази, аналогічні даним у судовому засіданні, також підтверджується вина підсудного у вчиненні злочину.

З висновку наркологічної експертизи № 708 від 4 грудня 2007 року, вбачається, що ОСОБА_1 страждає хронічним алкоголізмом, захворюванням, що становить соціальну небезпеку для здоров'я інших осіб. Рекомендоване лікування від алкоголізму.

Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 986 від 26 грудня 2007 року ОСОБА_1 на даний час психічним захворюванням чи недоумством не страждає, виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю у акцентуйованої особистості із синдромом залежності, що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На час інкримінованих дій ОСОБА_1 психічним захворюванням чи недоумством не страждав, не виявляв будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності, а перебував у стані простого алкогольного сп'яніння та міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

З врахуванням цього висновку експертів-психіатрів у сукупності з дослідженими в судовому засіданні доказами, в тому числі заключениям військово-лікарської комісії від 5 грудня 2007 року про придатність ОСОБА_1 до військової служби, суд визнає ОСОБА_1 осудним.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1 вчинив опір начальникам - лейтенанту ОСОБА_2 та капітану ОСОБА_3 під час виконання ними покладених на них обов'язків з військової служби, а тому ці його дії суд кваліфікує за ст. 404 ч. 1 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив даний злочин у стані алкогольного сп'яніння, то суд визнає це обставиною, що обтяжує його покарання.

Разом з цим, призначаючи підсудному ОСОБА_1 вид і розмір покарання, суд враховує, що він свою вину в скоєнні даного злочину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, до призову в армію по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, під час проходження служби характеризується задовільно, фактично відслужив встановлений строк військової служби, публічно вибачився перед потерпілими і останні не мають до нього жодних претензій та просять суд суворо його не карати.

Також, суд враховує сімейний стан підсудного ОСОБА_1, який виріс

у неблагополучній сім'ї, виховувався бабусею, оскільки мати померла у 2000 році.

Суд бере до уваги і те, що вчинення ОСОБА_1 даного злочину в

значній мірі сприяла відсутність належного контролю за повсякденною діяльністю

особового складу з боку командування військової частини.

З врахуванням обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу та конкретних обставин справи, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_1 може бути досягнуто без відбування покарання, та знаходить можливим застосувати до нього ст.75 КК України, на підставі якої звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Під вартою по цій справі ОСОБА_1 не перебував.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 404 ч. 1 КК України, на підставі якої позбавити його волі строком на 2 (два) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування цього покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 (один) рік. Вирок у виконання не приводити, якщо засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 слідуючі обов'язки:

-           не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу

кримінально - виконавчої системи;

-           повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця

проживання, роботи або навчання;

-           пройти курс лікування від алкоголізму.

6

 Запобіжний   захід   відносно   ОСОБА_1   -   нагляд   командування військової частини - до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.