Справа 1-14/2008р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

18 березня 2008 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у відкритому судовому засіданні в м. Львові у складі:

ГОЛОВУЮЧОГО - підполковника юстиції БЕЛЕНИ А.В.,

при секретарі - МЕДВЕДЄВІЙ Л.І.,

за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Львівського гарнізону - капітана юстиції ЗБАРАЩУКА Д.В., потерпілого - солдата ОСОБА_2,

розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А 4324 солдата ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тернополі, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, раніше несудимого, призваного на військову службу в квітні 2007 року Бережанським ОРВК Тернопільської області, водія ремонтно-технічної роти, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 406 ч. 1 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2008 року близько 13 години перебуваючи у військовому наметі, який був розгорнутий на території військової частини А 4324, ОСОБА_1, будучи невдоволеним тим, що у солдата ОСОБА_2 неналежним чином заправлений ремінь, з метою показати свою уявну перевагу над останнім, принизити його особисту честь і гідність, як над військовослужбовцем молодшого періоду служби, порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями при відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилось у завданні побоїв ОСОБА_2, а саме - наніс останньому три удари кулаком правої руки по схрещених на чолі долоням.

Від нанесених ОСОБА_1 зазначених ударів ОСОБА_2 відчув фізичний біль та моральне приниження.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому звинуваченні не визнав, при цьому він пояснив, що ніякого насильства до ОСОБА_2 він взагалі не застосовував та в намет, який був розгорнутий поблизу контрольно-пропускного пункту військової частини, не заходив.

Незважаючи на невизнання підсудним своєї вини, його вина у вчинені описаного злочину доведена дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

2

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що близько 13 години 14 січня 2008 року під час тренувальних навчань на території військової частини він, ОСОБА_2, разом з іншими військовослужбовцями строкової служби знаходився в середині розгорнутого військового намету біля контрольно-пропускного пункту військової частини. В цей час у намет зайшов ОСОБА_1, який підійшовши до нього і, перевіривши як був затягнутий поясний ремінь, наказав схрестити долоні рук над чолом та наніс йому три удари кулаком правої руки по схрещених над чолом долонях рук. Від завданих ударів він, ОСОБА_2, відчув сильний фізичний біль в ділянці голови та моральне приниження.

Свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4, співслужбовці підсудного та потерпілого, кожен окремо, в судовому засіданні показали, що 14 січня 2008 року приблизно о 13 годині вони перебували в середині розгорнутого військового намету біля контрольно-пропускного пункту військової частини А 4324 і бачили як ОСОБА_1 підійшовши до ОСОБА_2 та будучи незадоволеним тим, як у нього був затягнутий поясний ремінь, наказав останньому схрестити долоні рук над чолом, після чого наніс кулаком правої руки декілька ударів по схрещених долонях, у результаті чого ОСОБА_2 відхилився назад.

Свідок ОСОБА_5, співслужбовець підсудного та потерпілого, в судовому засіданні показав, що в один із днів у період з 14 по 18 січня 2008 року, разом з іншими військовослужбовцями встановлював намет біля контрольно-пропускного пункту військової частини. Близько 13 години, зайшовши в середину намету побачив як ОСОБА_2 тримає схрещені долоні рук на чолі, а ОСОБА_1 наносить останньому удар кулаком правої руки по схрещених долонях. Після цього він, ОСОБА_5, відразу вийшов з намету.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеним за участю потерпілого ОСОБА_2, в ході якого він про обставини вчинення ОСОБА_1 дій показав аналогічно своїм показам у судовому засіданні, а також протоколами відтворення обстановки та обставин події, проведених із свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, де вони підтвердили факт застосування насильства ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2, також підтверджується вина підсудного у вчиненні злочину.

З наказів № 129 від 31.05.2007 р. та № 295 від 22.11.2007 р. командира військової частини А 4324 вбачається, що підсудний ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 у відносинах підлеглості між собою не перебували, були призначенні на рівнозначні посади.

Військово - лікарською комісією ОСОБА_1 визнаний здоровим та придатним до військової служби.

Оцінюючи покази підсудного ОСОБА_1 про те, що він не застосовував насильства до ОСОБА_2, суд розцінює їх як такі, що дані підсудним з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, а тому їх відхиляє.

В основу вироку суд кладе покази потерпілого ОСОБА_2, котрі підтверджуються показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. Покази цих осіб, які були послідовними та інші докази по справі узгоджуються між собою. При цьому судом встановлено, що свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ніколи не конфліктували з підсудним ОСОБА_1, перебували з ним у нормальних стосунках та не мали ніяких підстав оговорювати його.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1 порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося в завданні побоїв потерпілому ОСОБА_2. Ці дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 406 ч. 1 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 вид і розмір покарання, суд враховує, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, до призову в армію та під час проходження служби характеризується з позитивної сторони. Суд також приймає до уваги, що від дій ОСОБА_1 для здоров'я потерпілого ОСОБА_2 ніяких наслідків не наступило, він здоровий та продовжує проходити військову службу, пробачив ОСОБА_1 та просить суворо його не карати.

Суд бере до уваги і те, що вчинення ОСОБА_1 даного злочину в значній мірі сприяла відсутність належного контролю за повсякденною діяльністю особового складу з боку командування військової частини.

З врахуванням цих обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з урахуванням особи підсудного, позитивних даних про нього, суд приходить до висновку про можливість призначення йому самого м'якого покарання, передбаченого ст. 406 ч. 1 КК України у вигляді арешту.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 406 ч. 1 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 2 (два) місяці, з відбуванням арешту на гауптвахті Хмельницького зонального відділу військової служби правопорядку в м. Хмельницькому.

Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_1 з моменту фактичного поміщення його на гауптвахту.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - нагляд командування військової частини - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.