Справа № 2а-3141/08/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.;
при секретарі Паровенко І.П.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій неправомірними та перерахунок призначеної пенсії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання провести перерахунок раніше призначеної йому пенсії з урахуванням положень наказу Міністра оборони України №175 від 14 квітня 2007 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилаючись на статтю 63, частину 2 статті 51 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб” в редакції від 04.04.2006 року зазначив, що у зв'язку з прийняттям 28.03.2007 року КМ України Постанови №594 та видачею Міністром оборони України Наказу №175 від 14.04.2007 року, яким встановлено граничний розмір премії для його категорії військовослужбовців, у нього виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеної премії.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився та надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки від позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч.3 ст. 122 КАС України.
Вивчивши та проаналізувавши надані докази сторонами по справі, з'ясувавши фактичні обставини, суд встановив, що позивач звертався до відповідача з вимогою провести йому перерахунок раніше призначеної йому пенсії на підставі Постанови КМУ № 594 від 28.03.2007 р. та Наказу Міністра оборони України від 14.04.2007 р. № 175.
Відповідач надіслав на адресу позивача листа (вих. № 4654/3-11 від 22.09.07 р.), в якому повідомив про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії.
Статею 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ст. 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до осіб, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону відносяться звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Згідно зі ст.10 Закону призначення та виплата пенсій особам, зазначеним в ст. 1-2 Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом також встановлено, що позивач,ОСОБА_1 є військовим пенсіонером. Позивачу призначена та сплачується пенсія з грошового забезпечення, яке складається, зокрема, з: посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, 100%- відсоткового грошового забезпечення, роботи з таємними виробами, носіями, документами, надбавки за безперервну військову службу та премії у розмірі 33,3% грошового забезпечення.
Частиною 3 статті 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в редакції від 4 квітня 2006 року (далі у тексті Закон України), передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.
В силу частини 2 статті 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Як встановлено судом, сторонами не оспорюється той факт, що пенсія позивачу обчислена та сплачується з розміру грошового забезпечення (включаючи усі складові), яке позивач отримував до звільнення до запасу.
Постановою КМУ №594 від 28 березня 2007 року „Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" надане право Міністерству оборони України здійснювати у поточному році починаючи з 1 квітня 2007 року преміювання військовослужбовців осіб начальницького та рядового складу понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.
На виконання зазначеної Постанови Міністерством оборони України прийнято Наказ „Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних сил України” від 14.04.2007 року №175 щодо якого з 1 квітня 2007 року грошове забезпечення діючих військовослужбовців було підвищено за рахунок введення в дію граничних розмірів премії діючим військовослужбовцям у відсотках від грошового забезпечення, виходячи з посадових окладів і стажу безперервної служби.
У зв'язку з прийняттям Постанови КМУ та Наказу Міністерства Оборони зміни до інших законодавчих актів не вносились.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Постанова від 28.03.07 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військово службовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році» визнана такою, що втратила чинність.
Також, на час прийняття відповідних Постанов Кабінетом Міністрів України була чинною Постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців», відповідно до якої командирам військових частин надано право преміювати військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи у межах фонду преміювання, створеного в розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.
Пунктом 34.5 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 року № 75, встановлено, що виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць у межах фонду преміювання за розрахунковий період (за місяць 33,3 % місячного фонду грошового забезпечення, за квартал -100%). Згідно з пунктом 34.2 наведеного Положення преміювання здійснюється у межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, затвердженого для військової частини в кошторисі.
Отже, суд приходить до висновку, що зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року № 594 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" та наказу Міністра оборони України від 14.04.2007 року № 175 "Про встановлення граничних розмірі премій військовослужбовцям Збройних сил України" не вбачається, що були підвищені чи введені нові розміри премії, оскільки передбачали лише встановлення граничних розмірів премій, в межах яких вони можуть бути встановлені окремим категоріям військовослужбовців. Премія, як вид грошового забезпечення виплачується військовослужбовцям відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи. Зазначений наказ є внутрішнім організаційно - розпорядчим документом і розповсюджується в межах відомства, у рамках компетенції якого виданий, тобто керівнику лише надане право, а не обов'язок по додатковому преміюванню військовослужбовців.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність державної реєстрації Наказу Міністра оборони України №175 від 14.04.2007 року, оскільки на запит Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2007 року № 387 заступником Міністра юстиції України від 11.10.2007 року № 24-22-3230 надано відповідь, згідно якої зазначений Наказ має організаційно-розпорядчий характер, спрямований на виконання рішення Кабінету Міністрів України, не містить нових правових норм і державній реєстрації в Міністерстві юстиції не підлягає.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач не довів суду тих обставин, на які він посилався як на підставу задоволення позову.
На підставі викладеного та статей 63 ч.3, ст. 52 ч.2, 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в редакції від 4 квітня 2006 року, Постанови КМУ №594 від 28 березня 2007 року „Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році", Наказу „Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних сил України” від 14.04.2007 року № 175, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 11, 72, 86, 159-164 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Аблов Є.В.