Справа № 2 – 2048

2009 р.    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

15 липня 2009р. Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді                     Боровкова Д.О.

при секретарі                                 Костецькій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в приміщенні суду в м. Львові за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства банку „БІГ ЕНЕРГІЯ”, в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства банку „БІГ ЕНЕРГІЯ,  про стягнення незаконно привласнених коштів,

встановив:

 Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить відповідно до сукупності норм ч.1 ст. 215 та ч.1 ст. 203 ЦК України, визнати дії відповідача з відмови їй в поверненні коштів недійсним правочином; керуючись нормами статей 8, 41 Конституції України, ст.ст. 629,1060 ЦК України стягнути з відповідача на її користь суму колишнього вкладу і проценти, розраховані за умовами договору № 01/1232-2009 в розмірі 10691,20 грн. та зобов'язати відповідача на протязі 10-ти днів з моменту вступу рішення суду в законну силу повернути їй суму банківського вкладу; стягнути з відповідача на її користь 10000 грн.  заподіяної їй моральної шкоди; відповідно до п.1 ч.1 статті 94, ч.1 ст.98 КПК України винести ухвалу про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченими ст. 191 КК України; стягнути з відповідача судові розходи в сумі 106,91грн., які вона понесла за розгляд. Свої вимоги мотивує тим, що між нею і відповідачем 16.01.2009р. було переукладено строковий банківський вклад на строковий банківський вклад / депозит/ "Стандартний + 1 міс.грн." № 01/1232-2009 у національній валюті на суму 10497грн., цим договором допускається його дострокове розірвання та передбачається порядок такого дострокового розірвання, зокрема, відповідно до положень пунктів 2.3.3. та 2.4.1. 17.02.2009р. в суворій відповідності до встановленого порядку вона письмово звернулася до керівництва банку про видачу їй депозиту згідно договору № 01/1232-2009, так як вже 16.02.2009р. закінчувався термін вкладу по даному договору. Відповідач відмовився видати депозит згідно договору №01/1232-2009р., посилаючись на відсутність коштів в банку. Також відмова відповідача від повернення депозиту спричинили їй фізичні та душевні переживання щодо долі своїх багаторічних заощаджень. Впродовж останніх місяців вона та її родина знаходяться у скрутному матеріальному становищі. Порушився попередній уклад сімейного життя. Унаслідок матеріальних проблем та хвилювань стали виникати сварки, скандали, чого раніше у родині не було. Важко переживаючи обставини, що склалися, а основне, що вона не могла через нестачу фінансових коштів врятувати життя надзвичайно дорогої мені людини, це її чоловіка - ОСОБА_2, який від нестачі коштів на лікування помер 26.01.2009р., в зв’язку з чим їй прийшлося займати великі кошти на лікування та поховання мого чоловіка у фізичних осіб під проценти, в неї останнім часом виникли систематичні головні та серцеві болі, порушення сну, депресія. Вона вимушена витрачати свій вільний час на здійснення дій по відновленню свого порушеного права. Крім того, вона не може забезпечити належний догляд та умови життя своїй родині.

Представник позивача у судовому засіданні дала пояснення аналогічні вищенаведеному, додатково пояснивши, що після перерахунку просить з відповідача стягнути в частині матеріальних збитків - 10497 грн., просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні визнала позов частково, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 10497 грн. визнала повністю, щодо інших позовних вимог заперечила та просить суд в цій частині позову відмовити, про що надала суду письмові заперечення.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов, слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про строковий банківський вклад (депозит) „Стандартний+1 міс. грн.” № 01/1232-2009 від 16.01.2009р., яким передбачено, що позивач вніс, а відповідач прийняв кошти на депозитний рахунок у розмірі 10497 грн. (п.1.1 Договору), позивач розмістив свій банківський вклад з 16.01.2009р. по 16.02.2009р. (п.1.2 Договору) (а.с. 8).

Відповідач свої зобов’язання, які передбачені п.2.15 договору не виконав, а саме по закінченню строку договору не видав позивачу банківський вклад.

Суд, аналізуючи докази у їх сукупності, вважає, що позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 10497 грн. слід задовольнити, оскільки відповідач не видає позивачу банківський вклад у добровільному порядку, тому це необхідно зробити через суд.

Суд, прийшов до висновку, що в частині позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача 10000 грн. моральної шкоди, слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996р. "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" оскільки Закон України "Про захист прав споживачів" не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать зокрема, ті, що відносяться із договорів про надання фінансово-кредитних послуг із задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття  й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Як випливає зі змісту ч. 1 ст. 1058 ЦК України договір № 01/1232-2009 від 16.01.2009р. укладений між позивачем та відповідачем не відноситься до договорів про надання фінансово-кредитних послуг із задоволення власних побутових потреб громадян, оскільки мета позивача при банківському вкладі (депозиту) була отримання доходу у виді процентів, які зобов’язувався сплачувати йому відповідач. Крім того, зазначений договір не передбачає такий вид відповідальності відповідача перед позивачем, як відшкодування моральної шкоди.

Суд, вважає, що з відповідача на користь позивача, слід стягнути, сплачені нею 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат за інформаційно-технічні послуги.

Разом з тим, не підлягають стягненню з відповідача витрати на правову допомогу, оскільки позивач та представник позивача не надали суду доказів про їх сплату.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,62,88,212-215,218 ЦПК України, 1058,1060 ЦК України, п.3.3. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою НБУ № 516 від 03.12.2003 року, суд –

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства банку „БІГ ЕНЕРГІЯ”, в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства банку „БІГ ЕНЕРГІЯ” (м. Львів вул. Сяйво,10, код ЄДРПОУ 26058020, МФО 325008) 10497 ( десять тисяч чотириста дев’яносто сім) гривень суми вкладу із нарахованими процентами, 51 (п’ятдесят одна) гривня судового збору та 30 (тридцять) гривень за інформаційно-технічне забезпечення. Всього стягнути 10578 (десять тисяч п’ятсот сімдесят вісім) гривень.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:

    Оригінал рішення.