ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________П О С Т А Н О В А
Іменем України
25.07.2006 року Справа № 8/272
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого Журавльової Л.І.
суддів Бородіної Л.І.
Якушенко Р.Є.
При секретарі Мартинцевій Н.М.
За участю представників сторін
Від позивача: Бабанакова І.О.
довіреність № 8/10 від 02 червня 2006 року, старший державний податковий інспектор юридичного сектору
Від відповідача: ОСОБА_1
паспорт №НОМЕР_1
Третя особа: ОСОБА_2
паспорт № НОМЕР_2
свідок: ОСОБА_3
паспорт № НОМЕР_3
Розглянувши
апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Брянка
на рішення
господарського суду Луганської області
від 02 червня 2006 року
у справі №8/272 (суддя Середа А.П.)
за позовом Державної податкової інспекції у м. Брянка
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Брянка
третя особа Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2
про стягнення 1444 грн. 60 коп.
В С Т А Н О В И В:
ДПІ у м. Брянка звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 1444 грн. 60 коп.
Господарський суд Луганської області рішенням від 02 червня 2006 року у справі №8/272 (суддя Середа А.П.) позов задовольнив.
Стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України штрафні санкції у сумі 1444 грн.60 коп.
Судові витрати покладено на відповідача.
Господарський суд Луганської області ухвалюючи рішення зазначив, що доказами, наявними у справі, підтверджується факт порушення відповідачем у справі вимог п.п. 1, 2, 8, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
З урахуванням пояснень фахівця ДПІ Рожанської А.П., а також третьої особи ОСОБА_2, суд визнав доведеним той факт, що на товарах, які на момент перевірки знаходилися у продажу у Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, були відсутні цінники на 68 найменувань товарів, оскільки вони були оформлені не у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Твердження Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про те, що письмове пояснення продавця ОСОБА_3 надала під тиском фахівців ДПІ, які проводили перевірку, та сам її текст написала під їх диктовку, - не знайшов свого об'єктивного підтвердження.
З примірника акту перевірки вбачається, що 31 жовтня 2005 року з ним ознайомлена СПД ОСОБА_1, яка зазначила про незгоду з актом в частині, яка стосується тверджень про відсутність цінників на 68-ми товарах, проте, СПД ОСОБА_1 його не оскаржила та не оспорила, - повідомлення-рішення є чинним на цей час; заходів до погашення податкового боргу відповідачем не вжито.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 не погодилась з рішенням господарського суду та подала апеляційну скаргу від 14 червня 2006 року, в якій просить позов задовольнити частково в сумі 288,60 грн., в решті вимог відмовити за необґрунтованістю. Скаржник зазначає, що судом при розгляді справи порушено принцип повноти та всебічності.
Відповідач зазначає, що перевірка торгової точки здійснювалась за відсутності відповідача, позивач не представив належних доказів стосовно надіслання на адресу відповідача рішення про застосування фінансових санкцій, твердження позивача про відсутність цінників найменувань товарів документально не підтверджується.
ДПІ у м. Брянка запереченням на апеляційну скаргу від 10 липня 2006 року не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення та зазначає, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка нарахована податковим органом за результатами перевірки від 27 жовтня 2005 року №НОМЕР_4.
Позивач зазначає, що в суді не знайшли підтвердження доводи відповідача про те, що Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 не була належним чином ознайомлена з рішенням податкового органу, через надані ДПІ докази.
Ухвалою від 23 червня 2006 року порушено апеляційне провадження, справа призначена до розгляду на 11 липня 2006 року.
Ухвалою від 27 червня 2006 року ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення від 02 червня 2006 року у справі №8/272 скасуванню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що 23 квітня 1997 року виконкомом Брянківської міської ради ОСОБА_1 зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи, про що зроблено запис №НОМЕР_5.
Згідно Дозволу №НОМЕР_6 Головного управління економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради підприємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дозволено розташувати об'єкт торгівлі магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1” по АДРЕСА_1. (а.с. 25).
Відповідно до статті 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахун кових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додер жанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавст вом України.
У пункті 4 статті 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" зазначається, що державні податкові інспекції в містах здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Пунктом 2 статті 11 вищезазначеного Закону закріплено право органів державної податкової служби здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Частиною 7 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Фахівцями ДПІ у м. Брянка Рожавновською А.П, Дегтярьовим Т.В., Кураєвим І.Л, Мума В.І. на підставі посвідчень №№ НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 від 27 жовтня 2005 року проведено перевірку господарської одиниці -магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1, за результатами якої складено акт №НОМЕР_4 від 27 жовтня 2005 року.
На підставі вказаного акту ДПІ у м. Брянка прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 листопада 2005 року №НОМЕР_11, яким на підставі пункту 11 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та згідно ч.1 ст. 17, ст.ст. 22, 23 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахун кових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовано до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 1, 2, 8, та 13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахун кових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" штрафні санкції у сумі 1444,60 грн., а саме: 169,00 грн. за непроведення розрахункової операції на суму 33,80 грн. через реєстратор розрахункових операцій, 1156,00 грн. за невиставлення цінників на товар, що продається, 119,60 грн. за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 23,92 грн.
Актом перевірки №НОМЕР_4 від 27 жовтня 2005 року встановлений факт здійснення розрахункових операцій без використання реєстратора розрахункових операцій під час продажу 1 блоку сигарет вартістю 26,00 грн. та 1 пляшки пива ємністю 2 літри вартістю 7,80 грн. Особі, яка отримала товар, не видано розрахунковий документ встановленого зразка; не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, - сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, - а саме: у денному звіті значить сума 12,38 грн., фактично виявлено - 36,30 грн. В акті перевірки зазначено про відсутність цінників на реалізуємий товар у кількості 68.
Пунктами 1, 2, 8, 13 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95 “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (в редакції, що діяла на час здійснення перевірки) передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
- реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно п. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахун кових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно ст. 22 цього Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Статтею 23 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахун кових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.
Як вбачається з матеріалів справи, з актом перевірки ознайомлено продавця магазину ОСОБА_3, один примірник акту отримано Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, якою в акті перевірки зазначено про незгоду з висновками превіряючих щодо відсутності цінників.
Згідно п. 24 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 року №108, чинною на дату здійснення перевірки, суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний реалізовувати товари за наявності цінника на товар (прейскуранта) у грошовій одиниці України і на вимогу покупця надати йому повну інформацію про виробника, основні споживчі якості та безпеку товару і його ціну, забезпечити належний рівень обслуговування.
В акті перевірки зазначено про відсутність цінників на реалізуємий товар у кількості 68, проте в акті не визначено які саме товари знаходились в продажу без цінників, у зв'язку з чим неможливо встановити обставини порушення правил торгівлі.
На виконання ухвали Луганського апеляційного господарського суду від 11 липня 2006 року позивачем не надано відповідних доказів, документально підтверджуючих факт порушення, з наданого суду письмового пояснення головного податкового ревізору-інспектора Рожанської А.П., що була присутня під час здійснення перевірки відповідача, не можливо встановити який саме товар знаходився в реалізації без цінників та належності його саме відповідачу, додаткових доводів, крім перелічення висновків акту перевірки, суду не надано.
Третьою особою у справіё Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2, надано пояснення, що відповідач у даній торговій точці здійснює торгівлю лише 2 видами товарів: пивом та тютюновими виробами, інша продукція належить ОСОБА_2
За клопотанням відповідача судом допитано свідка - продавця ОСОБА_3
Згідно пояснень ОСОБА_3, що була присутня під час здійснення перевірки, в реалізації знаходились пиво та сигарети із зазначенням ціни товару.
В акті перевірки вказано про відсутність цінників на реалізований товар, а письмовими поясненнями Ротжанської А.П., яка проводила перевірку, повідомлено суду, що цінники на товар не були належно оформлені, на них була лише червоного кольору смужка паперу, на якій вказана цифрова позначка без наявності назви товару, ваги, ємності, найменування СПД підпису працівника, відповідального за формування, встановлення чи застосування цін, тобто факт відсутності цінників взагалі не підтверджується.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В акті перевірки не було чітко викладено зміст порушення, не вказано, на який товар відсутні цінники, не вбачається можливим встановити належність товару саме відповідачу у справі, у зв'язку з чим неможливо визнати достатньою підставою для застосування штрафної санкції зазначеної загальної кількості товару в акті перевірки.
Господарським судом Луганської області необґрунтовано зроблені висновки, що доказами, наявними у справі, підтверджується факт порушення відповідачем у справі вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо факту здійснення торгівлі за відсутності цінників на товар.
Відповідно до ст.19 Конституції України та ст.13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до преамбули Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" цей Закон визначає правові засади застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
Закон України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим з дня отримання податкового повідомлення. Застосування штрафу за порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахун кових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не охоплю ється поняттям "визначення податкового зобов'язання контролюючим органом" в розумінні статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Господарським судом Луганської області з посиланням на ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” та Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” невірно визначено нараховані відповідачу фінансові санкції, як податковий борг.
За таких обставин, позовні вимоги слід задовольнити частково в сумі 288,60 грн.
У решті у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Витрати за сплату судового збору за апеляційною скаргою підлягають компенсації відповідачу за рахунок Державного бюджету України відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зайво сплачена сума судового збору повертається за клопотанням сторони, яка його сплатила. Відповідачем не надано апеляційному господарському суду вказане клопотання.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про невідповідність висновків місцевого господарського суду обставинам справи, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 141, 160, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 254, п. 6 р. 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 02 червня 2006 року у справі №8/272 задовольнити.
Рішення господарського суду Луганської області від 02 червня 2006 року у справі №8/272 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_12, на користь Державного бюджету України штрафні санкції у сумі 288 грн. 60 коп.
У решті у задоволенні позовних вимог відмовити.
Повернути з Державного бюджету України на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_12, 05 грн. 78 коп. витрат за сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Луганської області надати відповідний виконавчий лист згідно з вимогами ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Л.І. Журавльова
Судді Л.І. Бородіна
Р.Є. Якушенко