АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/9131/2016 Головуючий у І інстанції Макаренко В.В.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

За участю секретаря Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 15 березня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Київської міської ради, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, треті особи: Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним рішення та державного акту на право постійного землекористування та припинення права користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и л а

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Київської міської ради, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, треті особи: Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним рішення та державного акту на право постійного землекористування та припинення права користування земельною ділянкою визнано неподаною і повернено позивачам.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки судом порушені вимоги процесуального права.

Сторони та треті особи належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, але у судове засідання не з'явилися, окрім представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України , і причину неявки суду не повідомили , а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у відсутності позивача та представників відповідачів і третіх осіб.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ГУР МО України ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги як необгрунтованої, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_1 , суд виходив з того, що вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки ОСОБА_6 надано оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі по 487, 20 грн. , проте згідно наданих суду квитанцій судовий збір сплачено ОСОБА_1, а позивачем в справі є ОСОБА_1 та з позовної заяви не зрозумілі, які права позивачів порушені .

Однак з таким висновками суду погодитися не можна.

Згідно ч.1 ст. 119 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 7 постанови №2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_1 звернулися до суду із позовом до Київської міської ради, Головного управління розвідки МОУ, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР ( КМДА), треті особи, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу КМР ( КМДА) про визнання недійсними рішення та державного акту на право постійного землекористування та припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Зі змісту позовної заяви вбачається , що позивачі зазначали, що спірна земельна ділянка, площею 4,55 га рішенням Київської міської ради від 28 вересня 2006 року № 83/140 була передана у постійне користування Головному управлінню розвідки МОУ.

При цьому зазначили, що основну частину цієї земельної ділянки , площею 4,42 га було надано Головному управлінню розвідки за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 15.01.51 № 7 під будівництво військового містечка, а тому, на їх думку, конкретними механізмами реалізації конституційних гарантій встановлені відповідні державні будівельні та санітарні правила і нормативи, які встановлюють відповідні вимоги та обмеження до забудови територій, які захищають мешканців від погіршення стану навколишнього середовища.

Будівництво військового містечка призведе до погіршення як навколишнього середовища так і життєвих умов , можливостей доступу до об'єктів соціальної сфери, що в свою чергу призведе до збільшення мешканців і зменшення зелених насаджень, у зв'язку з чим просили визнати недійсним рішення та акт на право постійного користування та припинити право користування виділеною земельною ділянкою.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 10 постанови від 17.10.2014 №10 ( із змінами , в редакції Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25.09.2015)" Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

У разі об'єднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених згідно із статтею 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання позову немайнового характеру.

У разі якщо судовий збір підлягає сплаті в мінімальному розмірі, а один із кількох позивачів звільнений від сплати судового збору, інший позивач (позивачі) зобов'язаний сплатити суму судового збору в повному обсязі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року позовну заяву позивачів залишено без руху та надано п'ять днів для усунення недоліків, а саме : сплатити кожним позивачем судовий збір у розмірі по 487, 20 грн. окремим платіжним документом .

15 лютого 2016 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про усунення недоліків, до якої додала оригінал квитанції № 370 від 15.02.2016 про сплату судового збору у розмірі 487, 20 грн..

09 березня 2016 року вона подала ще одну заяву про усунення недоліків , до якої також додала квитанцію № 292 від 09.03.2016 про сплату судового збору у розмірі 487, 20 грн. ( а.с. 17-18, 20- 22).

Наведене свідчить про те , що позивачі виконали вимоги закону і сплатили судовий збір.

Та обставина , що в позовній заяві прізвище позивача "ОСОБА_1.", а в квитанції на сплату судового збору " ОСОБА_1." не свідчить про те , що позивачем не усунуто недоліки апеляційної скарги та не сплачено судовий збір , оскільки у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги позивач зазначала своє прізвище " ОСОБА_1", а тому суд не позбавлений був можливості перевірити правильність написання прізвища позивача шляхом огляду її паспорта та надання можливості виправити зазначену описку у позовній заяві.

Не можна погодитися з висновками суду про те , що з позовної заяви не зрозуміло , які права позивачів порушено, оскільки ці обставини встановлюються під час розгляду справи шляхом уточнення позовних вимог , а наявність порушених прав позивачів вирішується судом у нарадчій кімнаті шляхом ухвалення судового рішення , а не при прийнятті позовної заяви і не доведеність своїх вимог позивачами є підставою до відмови у задоволені позову.

Встановивши , що позивачі усунули недоліки апеляційної скарги і сплатили судовий збір у встановленому законом порядку, у суду не було підстав до визнання позовної заяви неподаною.

За таких обставин , ухвалу суду законною та обґрунтованою назвати не можна , а тому така ухвала підлягає скасуванню, а питання прийняття позовної заяви необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вирішення цього питання відноситься до його компетенції.

Керуючись ст. 303,304,307,312,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 15 березня 2016 року скасувати, а питання прийняття позовної заяви передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: