У Х В А Л А

2 вересня 2016 р. м. Київ

Я, суддя Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Редька А.І., перевіривши заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2016 року,

установив:

Засуджений ОСОБА_1 подав до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2016 року щодо нього з підстави, передбаченої пунктом першим статті 445 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Зазначеною ухвалою касаційного суду залишено без зміни вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 3 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 27 серпня 2015 року про засудження ОСОБА_1 за частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу у сумі 1700 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік.

У заяві засуджений ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу касаційного суду та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Твердить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. Вказує, що суд помилково визнав офіційним документом довідку про наявність працівників, які не спричиняють і не здатні спричинити будь-яких наслідків правового характеру, що потягло незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності за частиною першою статті 366 КК. Крім того, засуджений стверджує, що додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке передбачено частиною першою статті 366 КК, не може бути приєднане до основного покарання - штрафу.

На підтвердження своєї позиції заявник посилається на висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 25 квітня 2013 року, 9 липня 2015 року, 21 і 28 листопада 2011 року, 11 червня 2015 року та ухвалу ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 листопада 2013 року.

Заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам статей 448 і 449 КПК.

Процедура перегляду Верховним Судом України рішень касаційної інстанції регулюється виключно нормами глави 33 КПК. Тому заявники мають дотримуватись цих норм процесуального закону і тих, що регулюють процесуальну форму подання заяви про перегляд судового рішення. Відповідно до вимог статті 449 КПК у заяві про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, вимоги мають ґрунтуватися на предметі перегляду та обов'язково враховувати повноваження Верховного Суду України. У заяві особа має зазначати: а) два і більше різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального чи процесуального права у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень (рішення, яке оспорюється, і конкретне рішення, яке має бути порівнюваним); б) конкретну норму (норми) матеріального чи процесуального права, яка (які) у подібних правовідносинах застосована касаційним судом неоднаково.

Усупереч зазначеним вимогам закону заява засудженого не містить належного обґрунтування підстав для перегляду судового рішення Верховним Судом України. У заяві, як убачається з її змісту, засуджений вказує як на підставу для перегляду пункт 1 статті 445 КПК, при цьому посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду України, який не є судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 449 КПК України до заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України додаються копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву, та копії різних за змістом судових рішень.

Засуджений надав копії судових рішень, які просить переглянути, не завірені відповідно до вимог Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173. Копію ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 листопада 2013 року, яку просить порівняти з оспорюваним рішенням касаційного суду, взагалі не надав.

Зазначені недоліки, встановлені при перевірці відповідності заяви засудженого вимогам КПК, перешкоджають вирішенню питання про допуск справи до провадження.

При надходженні заяви, оформленої без додержання вимог статей 448 і 449 КПК, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Заява повертається заявнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку.

На підставі наведеного та керуючись статтями 448, 449, 450 Кримінального процесуального кодексу України,

ухвалив:

заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2016 року залишити без руху та установити заявнику строк до 2 жовтня 2016 року для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання заявником в установлений строк вимог цієї ухвали, заява буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України А.І. Редька