Справа № 22ц-942/09 Головуючий у 1 інстанції - Пушкарчук В.П.
Категорія - 58 Доповідач - Здрилюк О.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2009 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Стрільчука В.А.,
суддів: Здрилюк О.І., Русинчука М.М.,
при секретарі - Самуленку В.С.,
з участю пр-ка позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
пр-ка відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про витребування автомобіля та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації про визнання права власності на автомобіль і зобов'язання його зареєструвати за апеляційною скаргою позивача - Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації на рішення Луцького міськрайонного суду від 18 червня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
10 березня 2009 року Головне управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про витребування автомобіля Фольксваген Пассат, 2000 року випуску, кузов НОМЕР_1, з об'ємом двигуна 1781, д.н. НОМЕР_2. Вказаний автомобіль був переданий у користування інваліду ОСОБА_4 безкоштовно як гуманітарна допомога відповідно до рішення Комісії з гуманітарних питань при Кабінеті Міністрів України (протокол № 26/ГД-10982 від 21.06.2007 року), митної декларації та наказу позивача від 05.07.2007 року № 83.
Згідно свідоцтва про смерть, виданого 06 вересня 2007 року, громадянка ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. На день смерті з нею проживав чоловік - відповідач ОСОБА_2, який відмовляється повернути вказаний автомобіль, що суперечить вимогам пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 року № 999.
05 червня 2009 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації про визнання за ним права власності на спірний автомобіль і зобов'язання його перереєструвати на його ім'я.
При цьому покликається на ті обставини, що відповідно до пункту 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 року № 999 автомобіль має бути залишено за ним, як членом сім'ї померлого інваліда, який перерахував до спеціального фонду державного бюджету 12667 грн. - вартість автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та сплачених ним сум на його ремонт.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 18 червня 2009 року в позові Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації відмовлено за безпідставністю, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Фольксваген Пассат, 2000 року випуску, кузов НОМЕР_1, з об'ємом двигуна 1781, д.н. НОМЕР_2.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати це рішення і постановити нове - про задоволення первісного позову та відмову в зустрічному позові.
Вважає, що допущено неповне з ' ясування обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування з постановленням нового рішення про задоволення первісного позову та відмову в зустрічному позові з наступних підстав.
Відмовляючи в первісному позові Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації та частково задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2, суд першої інстанції керувався вимогами п.п.16, 41 постанови КМ України «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» № 999 від 19.07.2006 року та виходив з того, що ОСОБА_2, як член сім'ї померлого інваліда ОСОБА_4, якій автомобіль було виділено в користування безкоштовно як гуманітарну допомогу, після смерті інваліда сплатив на рахунок спеціального фонду державного бюджету вартість одержаного автомобіля 12667 грн., що становить вартість автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та суми, сплаченої за нього членом сім'ї інваліда.
Проте, такі висновки суду суперечать встановленим обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального права.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 з 19 лютого 2007 року перебувала у позивача на обліку для забезпечення спецавтотранспортом інвалідів в порядку загальної черги.
Як вбачається із договору дарування, 27 квітня 2007 року громадянин Німеччини ОСОБА_5 подарував спірний автомобіль позивачу в якості гуманітарної допомоги для подальшої передачі інваліду 2 групи - ОСОБА_4 (а.с.5, 6).
Із додатку 5 до протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 21 червня 2007 року № 26/ГД-10982 вбачається, що подарований автомобіль визнаний гуманітарною допомогою (а.с.8).
Лише на підставі даного рішення було дано дозвіл на перетин кордону цього автомобіля, як гуманітарної допомоги, 03 липня 2007 року без сплати обов'язкових платежів та зборів, про що свідчать відповідні відмітки митниці (а.с.5, 6, 57) і видано позивачем наказ № 83 від 05.07.2007 року про прийняття в дар спірного автомобіля та його видачу ОСОБА_4 із зобов'язанням Луцького МРЕВ його зареєструвати на цього інваліда (а.с.9).
Згідно накладної від 06 липня 2007 року автомобіль ОСОБА_4 прийняла від позивача (а.с.44).
Разом з тим, як вбачається із виданого 06 вересня 2007 року відділом РАЦС Луцького міськуправління юстиції свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Таким чином, враховуючи дату смерті інваліда ОСОБА_4 та дати прийняття всіх вище зазначених рішень щодо передачі цього автомобіля саме ОСОБА_4, колегія суддів приходить до висновку, що всі ці рішення уже приймались щодо особи, яка померла, що суперечить нормам чинного законодавства.
Відповідач, як член сім ' ї інваліда ОСОБА_4, достовірно знаючи про її смерть, не повідомив позивачу про вказану обставину і без будь-яких законних підстав отримав спірний автомобіль, в зв'язку з чим первісний позов підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що при встановлених обставинах на відповідача ОСОБА_2 не поширюється дія пунктів 16 та 41 постанови КМ України «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» № 999 від 19.07.2006 року, в зв'язку з чим зустрічний позов не підлягає до задоволення.
При цьому, колегія суддів вважає безпідставним перерахування відповідачем самостійно до спеціального фонду державного бюджету коштів в сумі 12667 грн., як вартість спірного автомобіля, оскільки розрахунок відповідачем проведений на власний розсуд і жодних погоджень як на проведення самостійного розрахунку, так і на перерахування коштів позивач не давав.
Таким чином, висновки суду першої інстанції суперечать встановленим обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального права, що згідно з статтею 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.
В зв'язку із задоволенням первісного позову та апеляційної скарги понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню відповідачем.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, на підставі ст.ст.16, 328, 387, 1212, 1213 ч.1 ЦК України, п.п. 16, 41 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» № 999 від 19.07.2006 року, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу позивача задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 18 червня 2009 року в даній справі в частині відмови в первісному позові та частковому задоволенні зустрічного позову скасувати та постановити в цій частині нове рішення.
Позов Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації задовольнити.
Витребувати у ОСОБА_2 на користь Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації легковий автомобіль Фольксваген Пассат, 2000 року випуску, кузов НОМЕР_1, з об'ємом двигуна 1781, д.н. НОМЕР_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації 372 грн. 12 коп. (триста сімдесят дві грн.. 12 коп.) - судового збору та 282 грн. (двісті сорок грн..) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій.
В зустрічному позові ОСОБА_2 до Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації про визнання права власності на автомобіль Фольксваген Пассат, 2000 року випуску, кузов НОМЕР_1, з об'ємом двигуна 1781, д.н. НОМЕР_2 - відмовити.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді :