Справа № 22ц-961/09                Головуючий у 1 інстанції - Шарунович В.В.

Категорія - 37                                                             Доповідач - Здрилюк О.І.

                      АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                      УХВАЛА

                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2009 року                                                                                        

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Стрільчука В.А.,

суддів: Здрилюк О.І., Мудренко Л.І.,

при секретарі - Савчук О.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

пр-ка позивача - ОСОБА_2,

пр-ка відповідача: Колодяжненської с/ради - Філіпчук О.С.,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Колодяжненської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 10 червня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 10 червня 2009 року позов в даній справі задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати це рішення в частині відмови в позові про визнання за нею права на приватизацію земельної ділянки, та ухвалити в цій частині нове рішення - про задоволення її вимог щодо визнання за нею права на приватизацію земельної ділянки площею 0,86 га по АДРЕСА_2.    

Вважає, що допущено невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

       Судом першої інстанції встановлено, що позивач не подала доказів на підтвердження своїх вимог про визнання права на приватизацію земельної ділянки площею 0,86 га, розташованої на АДРЕСА_2. Зокрема, не представила правовстановлюючих чи інших документів на підтвердження права власності спадкодавця - ОСОБА_4 на земельну ділянку такої площі саме в с.Будище. Суд прийшов до висновку про недоведеність факту такого права у спадкодавця і, відповідно, про відсутність у позивачки права на успадкування земельної ділянки саме такої площі.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази в межах доводів апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Заявляючи позов, щодо земельної ділянки, позивач покликається на рішення Колодяжненської сільської ради від 22.12.1993 року № 14/7.

Із даного рішення вбачається, що сільрада вирішила передати у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку в розмірі 0,81 га, а саме: для обслуговування житлового будинку - 0,14 га, для ведення ОПГ - 0,67 га. При цьому зазначено, що при видачі Державного акта можливі незначні зміни загальної площі (а.с.31).

Так, в даному рішенні не зазначено місця розташування земельної ділянки, яку слід передати ОСОБА_4 у приватну власність. Також не уточнено, в бік збільшення, чи зменшення можливі зміни загальної площі.

Статтями 22 та 23 Земельного Кодексу УРСР в редакції 1992 року визначено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Аналогічні вимоги передбачені і статтями 125, 126 Земельного кодексу України в редакції 2001 року.

Із копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.33).

За час свого життя ОСОБА_4 не вчинив будь-яких дій щодо закріплення за собою права власності на земельну ділянку, передану йому рішенням Колодяжненської сільської ради від 22.12.1993 року № 14/7.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що будь-які права позивачки щодо спірної земельної ділянки не порушені, оскільки згідно рішення Колодяжненської сільської ради від 07.09.2007 року № 11/4 позивачці передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,7805 га, яка знаходиться в селі Будище по вулиці І.Франка, а саме: 0,25 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; 0,5305 га - для ведення ОСГ (а.с.113).

Зазначене рішення сільської ради не скасоване.

Враховуючи наведені обставини, к олегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

  УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковельського міськрайонного суду від 10 червня 2009 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді