Справа №11а-1742

 Категорія 289 ч.1, 190 ч.2, 309 ч.1 КК України.

Головуючий у першій інстанції -Осіпової Л.О.

Доповідач - Бєлан Н.О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м.  Києва у складі:

Головуючого - судді Бєлан Н. О.

Суддів - Бартащук Л.В.,  Бачуріна О.В.

за участю прокурора Решетняк Н.О.

засудженого ОСОБА_1розглянула в судовому засіданні в м.  Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1на вирок Шевченківського районного суду м.  Києва від 29 вересня 2008 року. Цим вироком ОСОБА_1   ІНФОРМАЦІЯ_1  народження,  уродженець м.  Вишневе Києво-Святошинського району Київської області,  мешканець м.  Києва,  який в силу cm. 89 КК України не має   судимості,  -засуджений: за  ст. 190 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі; за  ст. 289 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі; за  ст.  309 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі  ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання визначено ОСОБА_1 4 роки позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1в рахунок відшкодування шкоди,  заподіяної злочином,  на користь: ОСОБА_2 - 800 грн.; ОСОБА_3 - 1260 грн.; ОСОБА_4 - 2500 грн.; ОСОБА_5 - 1000 грн.; Державної організації медичного автотранспорту "Київмедавтотранс" - 3630 грн.74 коп.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у заволодінні чужим майном за таких обставин.

20 грудня 2007 року,  приблизно о 19 год.,  біля будинку АДРЕСА_1 під вигаданим приводом зателефонувати засуджений,  отримавши від ОСОБА_2 мобільний телефон "Соні Еріксон - W300i" вартістю 800 грн.,  заволодівши яким шляхом обману,  з місця вчинення злочину зник.

Перебуваючи 27 березня 2008 року,  приблизно о 18 год.,  поблизу будинку АДРЕСА_4,  нібито для здійснення фотознімків сина,  засуджений шляхом обману та зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_4,  заволодів належним їй цифровим фотоапаратом "Кенон" вартістю 2500 грн.

Також 18 квітня 2009 року,  приблизно о 22 год.50 хв.,  перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2  засуджений вчинив такі ж діяння,  заволодівши шляхом обману та зловживаючи довірою мобільним телефоном "Самсунг D 520" вартістю 1000 грн.,  що належав ОСОБА_5

Крім того,  ОСОБА_1 визнаний винним у тому,  що наприкінці грудня 2007 року в денний час у м.  Узин Білоцерківського району Київської області у не встановленої досудовим слідством особи він незаконно придбав без мети збуту канабіс вагою 8,  015 гр.,  який,  зберігаючи при собі,  перевіз на громадському транспорті до м.  Києва,  де 8 січня 2008 року,  приблизно о 18 год.30 хв.,  при затриманні його у приміщенні комп'ютерного клубу,  що розташований по вулиці Салютній,  4-а,  цей наркотичний засіб був вилучений працівниками міліції.

3 січня 2008 року,  приблизно о 2 год.,  перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 в стані алкогольного сп'яніння,  засуджений ногою видавивши кватирку передніх лівих дверей автомобіля ВАЗ-2106 з державним знаком НОМЕР_1,  що належав ОСОБА_6,  та вирвавши дроти замку запалення і завівши двигун,  заволодів цим транспортним засобом та під час руху зіткнувся з автомобілем швидкої медичної допомоги "Фенігс" з державним номером НОМЕР_2.

В апеляції засуджений,  не оспорюючи ці обставини вчинення ним злочину,  просить вирок змінити,  пом'якшити йому покарання,  зазначаючи,  що суд першої інстанції не урахував його позитивну характеристику з місця мешкання,  на обліку у нарколога та психіатра не перебував,  наркотичні засоби не вживає,  має сина 2007 року народження,  а також забезпечує матеріально молодшого брата 1993 року народження,  тяжкий матеріальний стан сім'ї. Крім того,  повністю визнав свою винуватість у вчинених злочинах,  щиро кається,  не чинив перепон слідству.

У судовому засіданні апеляційної інстанції засуджений підтримав апеляцію і пояснив,  що щиро кається у вчиненому злочині,  тому просить пом'якшити покарання.

Заслухавши доповідача,  пояснення прокурора,  на думку якої вирок суду є законним та обґрунтованим,  проте у порядку  ст. 365 КПК України підлягають виключенню з вироку посилання суду на вчинення засудженим шахрайських дій шляхом зловживання довірою,  також вказані пояснення та останнє слово засудженого,  провівши судові дебати,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи,  наведені в апеляції,  судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Висновок суду першої інстанції щодо зазначених у вироку обставин вчинення цих злочинів не перевіряється оскільки,  як вбачається з протоколу судового   засідання,    вони   не   оспорювалися   самим   засудженим,    іншими

учасниками судового розгляду,  тому докази за їх згодою відповідно до вимог ч. 1  ст. 299 і  ст. 301-1 КПК України не досліджувалися.

Встановлені фактичні обставини вчинення злочинів в апеляції також не оспорюються.

Кваліфікація дій винного визначена за  ст.  ст.  190 ч.2,  309 ч.1 289 ч.1 КК України правильно.

Проте,  як вбачається з пред'явленого винному обвинувачення,  його дії виявилися у тому,  що ввівши потерпілих в оману щодо своїх дій з метою одержання вказаних речей,  він заволодів чужим майном шляхом обману. При цьому будь-які інші дії,  які б свідчили про те,  що засуджений й використовував довір'я з боку потерпілих,  у відповідних процесуальних документах не зазначені.

Між тим,  за змістом вироку,  суд першої інстанції визнав засудженого винним і у тому,  що він заволодів чужим майном й шляхом зловживання довірою потерпілих.

Відповідно до  ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки в межах пред'явленого підсудному обвинувачення,  а в разі необхідності доповнити чи змінити пред'явлене обвинувачення суд повинен додержуватись правил,  установлених в  ст. 277 КПК України.

Ці вимоги закону судом були порушені,  бо при розгляді справи суд вийшов за межі пред'явленого засудженому обвинувачення,  засудивши його за злочинні дії,  які у вину йому не ставилися.

За таких обставин такі вказівки підлягають виключенню з вироку у порядку  ст. 3 65 КПК України.

Що стосується доводів засудженого про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та його особі,  то вони непереконливі і не грунтуються на матеріалах справи.

Міра покарання призначена засудженому відповідно до вимог  ст. 65 КК України,  з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ним злочинів,  даних про особу,  обставин,  що пом'якшують покарання,  у тому числі й ті,  на які є посилання в апеляції,  і за своїм видом та розміром є справедливою і необхідною для його виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів справи,  засуджений не має судимості в силу  ст. 89 КК України,  але вчинив декілька злочинів,  один з яких при обставинах,  що обтяжують покарання,  в стані алкогольного сп'яніння,  що свідчить про підвищену небезпеку його особи. Шкода,  завдана злочином,  не відшкодована.

Отже,  за таких обставин,  висновок суду про неможливість виправлення винного без ізоляції його від суспільства є обґрунтованим.

Судова колегія не знаходить підстав для пом'якшення покарання.

Керуючись  ст.  ст. 365,  366 КПК України,  судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення

Відповідно до  ст.  365 КПК України вирок Шевченківського районного суду м.  Києва від 29 вересня 2008 року стосовно ОСОБА_1змінити,  виключивши з мотивувальної його частини вказівки про вчинення засудженим шахрайських дій шляхом зловживання довірою потерпілих.

В решті цей вирок залишити без зміни.