Єдиний унікальний номер: 378/556/16-ц

Провадження № 2/378/207/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2016 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Галич Ю. М.

за участю секретарів: Соколової О.А., Шевченко Т.А.,

позивача: ОСОБА_1,

її представника: ОСОБА_2,

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства „Серпанок” про розірвання договору оренди землі, скасування його реєстрації, повернення земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1М, посилаючись на те, що на підставі розпорядження Ставищенської РДА № 238 від 18.07.2005 року їй був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,1 га, кадастровий номер 3224280800:01:006:0004, розташовану в с. Бесідка Ставищенського району Київської області, для ведення фермерського господарства, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 20.06.2006 року за № 010034901599. Даний державний акт був виданий їй на прізвище ОСОБА_5, яке вона взяла під час реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 05.10.2007 року цей шлюб був розірваний, а 09.02.2013 року вона уклала шлюб з ОСОБА_7, взявши прізвище чоловіка. 28.12.2010 року вона уклала договір оренди землі з СФГ «Серпанок» строком дії на 15 років, відповідно до якого вона передала відповідачу свою земельну ділянку у володіння та користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 29.12.2012 року даний договір був зареєстрований в управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 32242000400005511. Відповідач, в порушення умов договору, жодного разу протягом 2011 – 2015 років не сплатив їй орендну плату за користування орендованою земельною ділянкою, чим порушив її цивільні права та завдав їй значних матеріальних збитків, розмір яких, з урахуванням коефіцієнтів індексації, становить 14651,1226 гривень.

Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд розірвати договір оренди землі № 65 від 28.12.2010 року, укладений нею з СФГ „Серпанок” на земельну ділянку загальною площею 3,1 га, кадастровий номер 3224280800:01:006:0004, яка належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку № 010034901599 від 20.06.2006 року, скасувавши його державну реєстрацію в управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області від 29.12.2010 року за № 32242000400005311; зобов’язати СФГ „Серпанок” повернути їй у володіння та користування вищевказану земельну ділянку; стягнути з СФГ „Серпанок” на її користь 14651,1226 гривень відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати по даній справі.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини, викладені позивачем у позові та у заяві про уточнення позовних вимог, а також уточнили позовні вимоги, щодо стягнення орендної плати та просять стягнути орендну плату за 2013-2015 роки в розмірі 8470 грн.47 коп., згідно коефіцієнтів грошової оцінки земельних ділянок, земельних часток (паїв) які містяться в листі в.о.начальника ОСОБА_8 Капуста, наданим суду представниками відповідача.

В судовому засіданні представники відповідача позовні вимоги не визнали та просять застосувати позовну давність до сплати орендної плати по договору за 2011 та 2012 роки.

Представник ОСОБА_4 суду пояснила, що згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами, підприємство СФГ «Серпанок» здійснює розрахунки через касу підприємства. Позивачка жодного разу не зверталася за отриманням та виплатою орендної плати ні до каси підприємства ні до орендаря. Позивачка відмовляється від отримання готівкових коштів як орендну плату та порушує договір оренди. Позивачка не вказала своїх рахунків та інших реквізитів на які можливо було б перечислити їй орендну плату, а такі реквізити в самому договорі відсутні. Представник вважає, що у підприємства немає винних дій, позивачці було відомо, що вона підписала договір оренди, підприємство нарахувало кошти за орендну плату та сплочувало податки, орендну плату позивачка не отримувала через небажання її отримувати, а тому підстав для розірвання договору немає.

Допитана в якості свідка представник відповідача ОСОБА_3 суду показала, що з позивачкою СФГ «Серпанок» 28.12.2010 року уклало договір оренди земельної частки (паю) строком на 15 років, голова господарства сам відвозив позивачці орендну плату у вигляді грошових коштів, поскільки його син перебував у сімейних стосунках із позивачкою, проте його вина, що він не брав розписок із позивачки за отриману орендну плату за 2011-2014 роки, орендна плата за 2015 рік нарахована та перебуває в касі підприємства, проте позивачка не бажає її отримувати та не надає реквізити куди її перерахувати. Підприємство готове сплотити орендну плату позивачці за 2013-2015 роки та кошти передати позивачці, поскільки по вині голови господарства не має підтверджуючих документів за сплату орендної плати за 2013-2014 роки, а орендну плату за 2015 рік позивачка не отримала, тому за ці три роки відповідач згоден сплотити позивачці орендну плату навіть в судовому засіданні проте вона відмовляється її отримати. До сплати орендної плати за 2011-2012 роки просить застосувати позовну давність, поскільки вини відповідача в неотриманні (через відсутність підтверджуючих документів по вині голови господарства) орендної плати позивачкою немає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що позивачка раніше перебувала в шлюбі з його сином і він відвозив їй кошти по місцю її проживання в рахунок орендної плати за 2011-2014 роки проте розписок не брав, а тому не може підтвердити це документально. Орендну плату за 2015 рік нараховано позивачці та кошти перебувають в касі підприємства, проте вона не бажає їх отримувати. Договір оренди землі з позивачкою було укладено в грудні 2010 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача, покази, допитаної в якості свідка представника відповідача ОСОБА_3, покази свідка ОСОБА_9 та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково входячи з наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 130 ЦПК України судом визначено, що кожною із сторін визнано слідуючі обставини:

На підставі розпорядження Ставищенської РДА № 238 від 18.07.2005 року позивачу був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,1 га, кадастровий номер 3224280800:01:006:0004, розташовану в с. Бесідка Ставищенського району Київської області, для ведення фермерського господарства, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 20.06.2006 року за № 010034901599.

28.12.2010 року позивач уклала договір оренди землі з СФГ „Серпанок” строком дії на 15 років, відповідно до якого вона передала відповідачу свою земельну ділянку у володіння та користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

29.12.2012 року даний договір був зареєстрований в управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 32242000400005511.

Позивач за отриманням орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою до відповідача не зверталася.

В судовому засіданні сторони відмови від визнання вищевказаних обставин у відповідності із ст. 178 ЦПК України не заявляли. Тому, виходячи із змісту п. 4 ч. 6 ст. 130 ЦПК України, вказані обставини доказуванню не підлягають.

В судовому засіданні встановлено, що вартість земельної частки (паю) з урахуванням коефіцієнтів індексації на території Бесідської сільської ради за 2013-2015 роки складає: за 2013 рік – 3,2; 1,756, вартість 91845,82 грн.; за 2014 рік – 3,2; 1,756, вартість 91845,82 грн.; за 2015 рік – 3,997; 1,756, вартість 114721, 17 грн., що підтверджується довідкою відділу ОСОБА_8 у Ставищенському районі Київської області від 22 серпня 2016 року за № 178/86-16 (а.с. 89).

Відповідно до довідки СФГ „Серпанок” від 25 липня 2016 року за № 28/7 (а.с. 38), відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утримання податків від 25.07.2016 № 4579 (а.с. 43), податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку СФК „Серпанок” за 2013, 2014 роки (а.с. 58–61, 74-85) ОСОБА_5 згідно договору оренди земельної частки (паю) було нараховано та виплачено доходу за 2013 рік 2607,10, за 2014 рік – 2607,10, за 2015 рік – 3256,27 грн., з яких утримано та сплачено податок з доходів фізичних осіб за 2013 рік 391,07 грн., за 2014 рік – 391,07, за 2015 рік – 488,44 грн.

Згідно з довідками СФГ „Серпанок” від 25 серпня 2016 року за № 19/8 та 30 серпня 2016 року за № 20/8 (а.с. 90-91) орендна плата за вищевказаним договором оренди за 2013-2015 роки становила по 3,26 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, а саме 8470,47 грн. за три роки.

26 червня 2015 року позивач повідомила СФГ „Серпанок” про намір розірвати договір оренди землі, що підтверджується листом – повідомленням (а.с. 39).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.25 Закону України „Про оренду землі” орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; отримувати продукцію і доходи.

Відповідно до ст.27 Закону України „Про оренду землі” орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно з ч.3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

У відповідності до ст.ст.13,15, 20 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за несплату є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до положень ст.ст.31, 32 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених, ст.ст.24-25 цього Закону та умовами договору.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд вважає, що розірвання договору оренди землі у зв'язку з несплатою орендної плати можливе лише в разі систематичної несплати орендної плати з вини орендаря.

Як встановлено в судовому засіданні з показів допитаної в якості свідка представника відповідача ОСОБА_3, свідка ОСОБА_9 відповідач здійснив усі належні заходи для отримання позивачем орендної плати (вчасно нарахував орендну плату, сплатив податкові зобов’язання, забезпечив наявність вибору продукції для виплати тощо), то за вказаних обставин вина відповідача за невиплату орендної плати відсутня. Орендна плата позивачем не одержана з невідомих причин, хоча їй неодноразово пропонувалось її отримати та інші орендодавці отримали орендну плату у передбачені договорами оренди строки і порядок.

Крім того, як показала у судовому засіданні представник відповідача, у зв’язку з неотриманням позивачем нарахованої орендної плати останній було запропоновано обрати спосіб отримання орендної плати, що позивач не оспорює.

При цьому суд зважає на те, що відповідачем було запропоновано позивачу отримати у судовому засіданні залишок несплаченої орендної плати, проте позивач у ході судового засідання неодноразово відмовлялася від отримання запропонованих коштів з різних підстав та вказував, що позивачу потрібна не орендна плата , а їй потрібна земля, а тому просила розірвати договір оренди. В попередньому судовому засіданні позивачка визнала факт, що вона до відповідача за отриманням орендної плати не зверталася, це ж вона підтвердила і в судовому засіданні.

Твердження позивачки про те, що вона не знала про існування договору оренди, а тому і не зверталася за орендною платою і про його існування дізналася лише навесні 2016 року коли звернулася до суду не відповідають дійсності та спростовуються поясненнями самої позивачки яка в судовому засіданні підтвердила те, що договір вона підписувала і визнає його, підтвердила і свій підпис на договорі, а тому у суду немає підстав вважати, що позивачка не знала про його існування.

Позивач не надав суду доказів того, що позивач вчиняв будь які дії для отримання орендної плати по договору оренди, а відповідач ухилявся від сплати орендної плати чи чинив їй у цьому перешкоди.

Тому суд приходить до висновку про те, що недоплата орендної плати є наслідком недобросовісних дій позивача, тобто позивач є кредитором, що прострочив виконання зобов’язання (ст. 613 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Крім того, відповідно до ст. 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Таким чином, суд вважає, що оскільки відсутні передбачені законом підстави для розірвання договору оренди, то в задоволенні позову в частині розірвання договору оренди землі, скасування його реєстрації та повернення земельної ділянки слід відмовити.

Статтею 21 цього ж Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір та умови орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати передбачено ст. 24 Закону.

Пунктом 2.2 спірного договору визначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 52304 грн., яка підлягає щорічній індексації на офіційно повідомлений коефіцієнт індексації (а.с. 36). Станом на 2013-2015 роки вартість земельної частки (паю) з урахуванням коефіцієнтів індексації становила відповідно: 91845,82 грн., 91845,82 грн. та 114721,17 грн. (а.с. 89). З цією оцінкою та індексами сторони в судовому засіданні погодилися.

Тому, суд вважає, що розмір орендної плати за вищевказаним договором оренди, з урахуванням вимог ст. 257 ЦК України, за 2013-2015 роки повинен становити 8470,47 грн.( а саме 2013 рік-2607,10, 2014 рік- 2607,10, 2015 рік- 3256,27), які слід стягнути з відповідача на користь позивача. До стягнення орендної плати за 2011 та 2012 роки слід застосувати вимоги ст. 257 ЦК України, тобто позовну давність та не стягувати орендну плату за ці роки, поскільки в судовому засіданні представник відповідача заявив про застосування позовної давності до стягнення орендної плати за ці роки.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, ст.4 Закону України „Про судовий збір” підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача понесені позивачем судові витрати в сумі 551 грн.20 коп., тобто пропорційно задоволених позовних вимог (по справі задоволено вимогу про стягнення орендної плати за 2013-2015 роки).

Керуючись ст. ст. 93, 116, 125, 126, 158 ЗК України, ст.ст. 525, 526, 257, 613, 614, 629 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 45, 60, 61, 130, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства „Серпанок”- задоволити частково.

Стягнути із селянського фермерського господарства „Серпанок” на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2013, 2014 та 2015 роки в сумі 8470 ( вісім тисяч чотириста сімдесят) гривень 47 копійок та судові витрати в сумі 551(п’ятсот п’ятдесят одна) гривня 20 копійок.

В задоволенні решти позову ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства „Серпанок” про розірвання договору оренди землі, скасування його реєстрації, повернення земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено 5 вересня 2016 року.

Суддя Ю. М. Галич