Справа № 22ц-1016/09 Головуючий у 1 інстанції - Лівандовська-Кочура Т.В.
Категорія - 41 Доповідач - Здрилюк О.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2009 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Стрільчука В.А.,
суддів: Здрилюк О.І., Киці С.І.,
при секретарі - Савчук О.В.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
пр-ка позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Луцької міської ради про зміну договору найму жилого приміщення та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 18 червня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А:
03 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 та виконавчого комітету Луцької міської ради про зміну договору найму жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1.
Вимоги мотивує тим, що квартира складається з двох ізольованих кімнат житловою площею 25,4 кв.м. У них з відповідачкою ОСОБА_3 виникають постійні конфлікти з приводу користування квартирою та оплати за житлово-комунальні послуги, в зв'язку з чим просив виділити йому кімнату жилою площею 11,1 кв.м, а відповідачці з малолітньою дочкою виділити кімнату жилою площею 14,3 кв.м. Всі інші приміщення залишити в спільному користуванні.
У попередньому судовому засіданні 30 березня 2009 року ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 в спірній квартирі не проживає після свого одруження - з 2002 року, житлово-комунальні послуги не оплачував. Маючи ключі від дверей квартири, лише періодично з'являвся для розпиття спиртного з друзями, із-за чого вона змушена була звертатись зі скаргами в органи міліції.
Оскільки ОСОБА_1 не проживає в спірній квартирі більше шести місяців без поважних причин, просила на підставі ст.ст.71, 72 ЖК України визнати його таким, що втратив право користування цим жилим приміщенням.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 18 червня 2009 року в позові ОСОБА_1 про зміну договору найму жилого приміщення відмовлено за безпідставністю.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Доручено відділенню у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Луцького МВ УМВС України у Волинській області зняти ОСОБА_1 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 8 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати це рішення та постановити нове - про задоволення його позову та відмову в зустрічному позові.
Вважає, що допущено невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду - до скасування з постановленням нового рішення з наступних підстав.
Відмовляючи в первісному позові ОСОБА_1 та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 в спірному приміщенні не проживає з 2002 року, а в квартирі з ' являється періодично, перебуваючи по 10-15 хвилин. Не несе ніяких обов'язків, що виникають з договору найму жилого приміщення. Має ключі від квартири і не довів створення йому відповідачем перешкод для вселення та проживання в квартирі.
Проте, такі висновки суду суперечать встановленим обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального права.
Так, судом встановлено, що сторони і малолітня дочка відповідачки зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1. Вказана квартира не приватизована і складається з двох ізольованих кімнат жилою площею 11,1 та 14,3 кв.м (а.с.6, 7).
Згідно ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім ' ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Судом встановлено, що в квартирі до 11.06.2008 року, тобто до моменту своєї смерті також проживала попередній квартиронаймач - баба сторін ОСОБА_4, яка була тяжко хворою.
Крім того, у 2008 році, як і на час виникнення спору, також в квартирі фактично проживав і проживає без реєстрації чоловік відповідачки.
Також судом встановлено, що в квартирі знаходяться особисті речі позивача. Заборгованість за житлово-комунальні послуги судовими рішеннями стягнута як з відповідачки, так і з нього (а.с.24). ОСОБА_1 в червні-жовтні 2008 року частково провів оплату за утримання будинку, що стверджується відповідними квитанціями і відносно чого не заперечила відповідачка (а.с.11-14).
В суді сторони ствердили, що коли позивач приходив в квартиру, то між ними виникали неодноразові конфлікти з різних причин. Зазначене стверджується як відповідними довідками, так і постановами Луцького МВВС про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.36, 43, 44, 66, 67, 68, 91).
Крім того, відповідач ствердила, що вона на початку 2009 року провела заміну вхідних дверей, ключа від яких позивачу не надала.
Враховуючи наведене, колегія суддів всі вище зазначені обставини вважає поважними причинами непроживання позивача в спірній квартирі, в зв'язку з чим зустрічний позов ОСОБА_3 не підлягає до задоволення.
Згідно ст.63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (ч.1 ст.48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).
Відповідно до вимог ч.1 ст.104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.
Жила площа спірної квартири становить 25,4 кв.м, тобто на кожного з трьох зареєстрованих в ній осіб припадає по 8,46 кв.м жилої площі.
Враховуючи, що в квартирі відсутня жила кімната такої площі, а відповідач заперечує відносно виділення позивачу кімнати жилою площею 11,1 кв.м, тобто більшої жилої площі, ніж на нього припадає, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову.
Оскільки висновки суду першої інстанції суперечать встановленим обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального права, то згідно з статтею 309 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, на підставі ст.ст.63, 71, 72, 104 ЖК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 18 червня 2009 року в даній справі скасувати та постановити нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Луцької міської ради про зміну договору найму жилого приміщення: квартири АДРЕСА_1 - відмовити.
В зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді