Справа № 22ц-863/09                      Головуючий у І інстанції - Грушицький А.І.     

Категорія - 46                                                                  Доповідач - Здрилюк О.І.

                     АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                     УХВАЛА

                                       І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 серпня  2009 року                                     

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого -  судді Стрільчука В.А.,

суддів: Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

при секретарі - Самуленко В.О.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 29 травня 2009 року,

                                             В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 29 травня 2009 року в позові ОСОБА_1 в даній справі відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати це рішення і постановити нове - про задоволення позову.

Вважає, що допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

    Судом першої інстанції встановлено, що понесені позивачем витрати на придбання меблів для дитини не є тими додатковими витратами, частина яких може бути відшкодована на підставі ст.185 СК України, як про це просить позивач.

Заслухавши сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що нею придбано меблі для облаштування дитячої кімнати їх спільної з відповідачем дочки ОСОБА_3, яка 01.09.2008 року пішла в 1 клас і за набір меблів сплачено 7250 грн.. Відповідач передав їй на придбання меблів лише 1485 грн., а тому на підставі ст.185 СК України просила стягнути з відповідача 2140 грн., як додаткові витрати на дитину (а.с.1-2).

Згідно ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Враховуючи вимоги зазначеної статті, а також позовні вимоги, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що придбання меблів для облаштування дитячої кімнати в зв'язку з початком навчання дочки сторін не є тими особливими обставинами, з приводу яких позивач вправі вимагати стягнення коштів з відповідача на підставі ст.185 СК України.

Крім того, як пояснила в апеляційному суді позивач, вартість меблів ще до їх замовлення вона з відповідачем не обговорювала.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами правильно визначив правовідносини між сторонами і застосував норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

В апеляційній скарзі не наведено доводів для спростування висновків суду.

Рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 29 травня 2009 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді :