Справа № 22ц-972/09                   Головуючий у 1 інстанції - Шумський А.А.

Категорія - 53                                                             Доповідач - Здрилюк О.І.

                     АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                    УХВАЛА

              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2009 року                                                                       

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Стрільчука В.А.,

суддів: Здрилюк О.І., Подолюка В.А.,

при секретарі -  Самуленку В.С.,   

з участю позивача - ОСОБА_1,

пр-ків відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іваничівського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Іваничівського районного суду від 12 червня 2009 року,

                 ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Іваничівського районного суду від 12 червня 2009 року в позові ОСОБА_1 в даній справі відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави 121 грн. 52 коп. судового збору та на рахунок територіального управління ДСА 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати це рішення та постановити нове - про задоволення позову.

Вважає, що допущено невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді майстра по каналізації. Оскільки відповідач не відноситься до суб'єктів, що перебувають в сфері дії сторін, які підписали Галузеві угоди 2003-2004, 2005-2006 та 2007-2008 років, а саме - Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства та Центрального комітету профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України, то відсутні підстави для застосування умов цих Галузевих угод для нарахування позивачу заробітної плати, в зв'язку з чим в позові відмовлено.

     Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Судом встановлено, що позивачу за період його роботи у відповідача з серпня 2004 року по січень 2008 року включно нараховувалась і виплачувалась заробітна плата в розмірах, які не були меншими від законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати (а.с.114).

Згідно ч.2 ст.5 Закону України «Про оплату праці» суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, об'єднання власників або їх представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Відповідно до п.п.1.1, 2.3, 7.4, 7.5 Статуту відповідача, виробниче управління житлово-комунального господарства (надалі - «Підприємство») утворене Волинським обласним управлінням житлово-комунального господарства  і засноване на селищній комунальній власності, власником якого виступає Іваничівська селищна рада, надалі - «Власник». Підприємство діє на принципах господарського розрахунку. Підприємство визначає фонд оплати праці згідно чинного законодавства, забезпечуючи при цьому отримання мінімального розміру оплати праці. Підприємство самостійно встановлює форми і системи оплати праці, а також інші види доходів працівників (а.с.65-70).

Пунктом 3.7 Колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом відповідача визначено структуру заробітної плати (а.с.59-64).

   Згідно ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Позивач не довів, що відповідач входить до суб'єктів, що перебувають в сфері дії сторін, які підписали Галузеві угоди 2003-2004, 2005-2006 та 2007-2008 років.

Висновок суду першої інстанції відповідає дослідженим обставинам справи та положенням ст.ст.96, 97 КЗпП України, ст.9 Закону України «Про колективні договори та угоди», Статуту відповідача.

     Враховуючи наведене, к олегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

   Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

   Рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

   Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Іваничівського районного суду від 12 червня 2009 року в даній справі залишити без змін.

        Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

          Судді