У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2006 року                                                                                м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 23 квітня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення плати за проживання,

в с т а н о в и л а :

У січні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказував, що на підставі усної домовленості з дружиною відповідача ОСОБА_3, яка діяла на підставі доручення, вони домовились про купівлю-продаж будинку АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_2 на праві приватної власності. На виконання домовленості ОСОБА_1 сплатив завдаток в розмірі 1000 грн., вселився в спірний будинок разом із своєю сім'єю та виконав ремонті роботи. Оскільки в подальшому відповідач відмовився від продажу будинку, позивач просив стягнути з нього вартість виконаних ремонтних робіт в будинку.

ОСОБА_2 подав зустрічний позов й просив стягнути з ОСОБА_1  3840 грн. за проживання у будинку, що належить йому на праві власності. При цьому зазначав, що ОСОБА_1 вчасно не оплатив вартості будинку за домовленістю й продовжував в ньому проживати, а дійсна вартість проведених позивачем ремонтних робіт становить 1000 грн. 

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від           5 лютого 2004 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 11992 грн. матеріальних збитків, вартість проведеної експертизи та державне мито. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 23 квітня 2004 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасовано й постановлено нове рішення, яким йому відмовлено у задоволенні позову. В решті рішення залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.

Перевіривши обґрунтованість доводів касаційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно вимог статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Оскільки з матеріалів справи не вбачається порушень судом норм матеріального або процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись статтею 332 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 23 квітня 2004 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Пінчук М.Г.                        Панталієнко П.В.                          Пшонка М.П.