У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2006 року                                                                                м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивачки посилалися на те, що акт від 19 травня 1999 року приватизації квартири АДРЕСА_1 є незаконним, оскільки на час приватизації вони були зареєстровані за вказаною адресою й проживали у спірній квартирі, як члени сім'ї наймача спірної квартири. У зв'язку з цим, позивачки вважали, що виданий на ім'я ОСОБА_3 акт приватизації зазначеної квартири не відповідає вимогам закону й просили визнати його незаконним.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 грудня 2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від           6 квітня 2004 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального закону, просить скасувати постановлені в справі судові рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.

Відповідно до положень статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно вимог статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Оскільки з матеріалів справи не вбачається порушень судом норм матеріального або процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись статтею 332 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 квітня 2004 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Пінчук М.Г.                            Панталієнко П.В.                     Пшонка М.П.