У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2006 року                                                                                м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду                 м. Києва від 23 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 травня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Печерська районна рада в м. Києві, про переведення прав покупця на кімнату,

в с т а н о в и л а :

У січні 2004 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог позивачка посилалася на те, що у вересні 2003 року відповідачка ОСОБА_3, діючи в порушення вимог статті 114 ЦК України, продала ОСОБА_2 кімнату площею 15,1 кв. м в комунальній квартирі (на праві спільної часткової власності) АДРЕСА_1. Оскільки про наміри ОСОБА_3 щодо продажу кімнати співвласники квартири не знали, вони не могли скористатися своїм переважним правом викупу суміжної кімнати. Тому ОСОБА_1 просила перевести права й обов'язки покупця за договором купівлі-продажу кімнати від 12 вересня 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, на себе.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 лютого 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від            11 травня 2004 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і направити справу на новий розгляд.

Відповідно до положень статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно вимог статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Оскільки з матеріалів справи не вбачається порушень судом норм матеріального або процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись статтею 332 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 травня 2004 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

                                                 Судді:

Пінчук М.Г.                        Панталієнко П.В.                          Пшонка М.П.