АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    " 16 " жовтня 2008 року   Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

    Головуючого – Міщія О.Я.

    Суддів – Кузьми Р.М., Гурзеля І.В.

    при секретарі Любчик Л.В.

    з участю  апелянта ОСОБА_1 ., представників   ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_1  на рішення Підволочиського районного суду від 22 серпня 2008 року по справі за її позовом до ОСОБА_1 ., АКБ “Укрсиббанк” про визнання права власності на спільне майно та зобов'язання укладення договору іпотеки житла, -

ВСТАНОВИЛА:

    В травні 2008 року ОСОБА_1 . звернулась в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що за час перебування в шлюбі з відповідачем придбала квартиру за кошти видані в кредит АКІБ “Укрсиббанк”. Кредитний договір та договір іпотеки заключений банком з відповідачем. Просила визнати за нею право власності на квартиру та зобов'язати банк переукласти з нею договір іпотеки. В подальшому збільшила позовні вимоги також просила зобов'язати відповідача достроково погасити кредит та стягнути з ОСОБА_1 . затрачені кошти на ремонт квартири.

    Рішенням Підволочиського районного суду від 22 серпня 2008 року у позові ОСОБА_1 . до ОСОБА_1 ., АКІБ “Укрсиббанк” про поділ майна подружжя зобов'язання укладення договору іпотеки  - відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати рішення суду, ухваливши нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянка ОСОБА_1 . та її представник вимоги апеляційної скарги підтримали в межах наведених доводів.

Представник відповідача ОСОБА_1 . вимоги апеляційної скарги не визнала, просила їх відхилити.

Заслухавши сторони, їх представників, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляції вбачається, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачка ставила питання про припинення права на частку у спільному майні подружжя, однак передбачених законодавством умов для припинення права власності відповідача на квартиру судом не встановлено.

З таким висновком суду  слід погодитись, оскільки він відповідає обставинам справи та грунтується на вимогах  закону.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини:

ОСОБА_1 . та ОСОБА_1 . перебували в зареєстрованому шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_1  року по ІНФОРМАЦІЯ_2  року (копія свідоцтва а.с. 36).

7.12.2006 року на ОСОБА_4  оформлено кредит в АКІБ “Укрсиббанк” в іноземній валюті 19 337 франків, що становило 83 092, 77 грн.. Кредит укладено на строк до 2021 року. Цільове призначення кредиту: придбання двокімнатної квартири в АДРЕСА_1  (а.с. 16-20 ).

З договору купівлі-продажу від 7.12.2006 року вбачається, що ОСОБА_5 . продала ОСОБА_1 . квартиру АДРЕСА_1  (а.с. 7-10).

З договору іпотеки вбачається, що АКІБ “Укрсиббанк” уклав з ОСОБА_1 . договір іпотеки зазначеної квартири (а.с. 11-20).

У відповідності до ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Сторони не заперечують, що набули вказану квартиру як подружжя у спільну сумісну власність. У відповідності до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може  бути виділена в натурі;річ є неподільною;спільне володіння і користування майном є неможливим;таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.  

Наявнісь вказаних обставин передбачених законом позивачка не довела, коштів на депозитний рахунок суду не внесла.

У відповідності до п.4 ст.202, п.3 ст.203 ЦК України дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох чи більше сторін. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.  Як пердставник відповідача ОСОБА_1 . так і представники банку пояснили що не бажають змінювати сторону договору іпотеки, оскільки відповідач як боржник по договору позики та заставодавець   іх влаштовує, а платіжеспроможність позивачки ОСОБА_1 . їм не відома.   За вказаних обставин підстав зобов”язувати змінювати учасника правочину у суду не було.

Рішення суду ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись   п.1 ст. 307,ст.ст.308, 313, 314, 324, 325  ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 .  - відхилити.

Рішення Підволочиського районного суду від 22.08.2008 р. залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий -підпис

Судді-два підписи

З оригіналом вірно

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області                                                                         Гурзель І.В.