У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого |
Верещак В.М., |
суддів |
Колесника М.А., Лавренюка М.Ю., |
за участю прокурора |
Кривов'яза Я.І., |
та адвокатів |
|
розглянувши в судовому засіданні 6 липня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді, та касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Київської області від 19 січня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
в с т а н о в и л а:
Зазначеним вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
в силу ст. 89 КК України не судимий, -
засуджений:
– за ст. 296 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;
– за ст. 121 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі;
– за ст. 115 ч. 2 п.п. 4, 7, 12 КК України на 10 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно до відбування призначено 10 років позбавлення волі;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
не судимий, -
засуджений:
– за ст. 296 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі;
– за ст. 121 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
– за ст. 115 ч. 2 п.п. 4, 7, 12 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточно до відбування призначено 5 років позбавлення волі;
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
раніше судимий, -
засуджений:
– за ст. 115 ч. 2 п.п. 4, 7, 12 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 24 грудня 2004 року і остаточно до відбування призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Засуджені визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.
10 липня 2005 року о 20 годині неповнолітні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, прийшли на територію базару, що розташований у АДРЕСА_1. Знаходячись на базарі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи узгоджено між собою, з метою грубого порушення громадського порядку, проявляючи явну неповагу до суспільства, підійшли до працівника ринку ОСОБА_4, який відпочивав, лежачи на фундаменті огорожі біля павільйону прийому склопосуду, і безпричинно, із хуліганських спонукань проявляючи особливу зухвалість, протягом 15 хвилин умисно стали наносити удари руками та ногами по різних частинах тіла потерпілого ОСОБА_4 , який нездатний був протистояти протиправним діям ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки спав.
При цьому ОСОБА_1 умисно наніс два сильні удари зігнутим ліктем правої руки в область ребер зліва та один сильний удар ліктем правої руки - в область живота потерпілому ОСОБА_4, від чого останній піднявся, сів на лавочці та став кричати, що йому болить.
ОСОБА_2, який стояв поруч, безпричинно, із хуліганських спонукань, умисно наніс один удар кулаком правої руки в обличчя зліва потерпілому ОСОБА_4. Від нанесених ударів із рота та носа ОСОБА_4 пішла кров, він втратив свідомість та впав на землю.
За даними висновку судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, розрив селезінки, забій м'яких тканин тулуба, внутрішньочеревна кровотеча, які у сукупності відносяться до тяжких тілесних, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
В цей час до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підійшов працівник ринку ОСОБА_5, який попросив засуджених припинити бити ОСОБА_4.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який підійшов, безпричинно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та проявляючи явну неповагу до суспільства, з метою умисного вбивства за попередньою змовою між собою, проявляючи особливу жорстокість, умисно стали наносити потерпілому ОСОБА_5 удари руками та ногами в різні частини тіла, в тому числі - в життєво-важливі органи - голову та живіт.
При цьому ОСОБА_1 наніс не менше чотирьох ударів кулаками в обличчя потерпілого, від чого останній впав на землю.
ОСОБА_1 підняв із землі фрагмент дошки, довжиною приблизно один метр, тримаючи її обома руками, умисно наніс не менше чотирьох ударів в область живота потерпілого та не менше трьох ударів в область ребер справа. Потім ОСОБА_1 стрибнув обома ногами на живіт потерпілого ОСОБА_5, стрибнувши не менше чотирьох разів. ОСОБА_2 двічі вдарив потерпілого ОСОБА_5 взутою ногою по тулубу справа, а ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5 три удари кулаками правої руки в обличчя.
Засуджені продовжували бити ОСОБА_5 протягом 30 хвилин, усвідомлюючи, що своїми діями завдають потерпілому особливого фізичного болю та страждань.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 помер на місці події.
За даними висновку судово-медичної експертизи його смерть наступила від закритої травми грудей і живота у вигляді перелому ребер, грудини, розривів печінки, які супроводжувались гострою крововтратою.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді, просить скасувати вирок щодо всіх засуджених, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з м'якістю призначеного покарання.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що суд допустився невідповідності висновків фактичним обставинам справи, неправильно визначив ступінь вини кожного із засуджених, у зв'язку з чим просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд; засуджений ОСОБА_2 вважає, що винність його у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п.п. 4, 12, 7 та 121 ч. 2 КК України, не доведена. За змістом скарги в цій частині просить вирок скасувати, а справу закрити і залишити вирок без змін в частині призначеного покарання, яке він згоден нести за ст. 296 ч. 2 КК України.
Сінкевич оспорює доводи касаційного подання прокурора і просить залишити його без задоволення.
Засуджений ОСОБА_3 вирок не оскаржив.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, виступ прокурора, який підтримав касаційне подання, пояснення законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 - його матері ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню, касаційні скарги - частковому задоволенню, вирок підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення.
При цьому закон зобов'язує враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Ці вимоги закону судом порушені.
Доводи касаційного подання щодо м'якості призначеного покарання ґрунтуються на матеріалах справи і є переконливі.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із застосуванням ст. 69 КК України, суд послався на їх щире каяття та сприяння розкриттю злочинів, тоді як всі троє засуджених фактично не визнали себе винними в умисному вбивстві ОСОБА_5 за обставин, встановлених судом.
Обґрунтованими є і доводи касаційного подання, що суд не врахував негативні дані про особи всіх трьох засуджених та, що двоє з них вчинили особливо тяжкий і тяжкий злочини.
За наведених обставин вирок не може залишатися в силі.
Якщо при новому розгляді справи буде доведено обвинувачення в об'ємі, не менше раніше встановленому судом, - призначене ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання слід вважати м'яким.
При новому розгляді справи слід перевірити доводи, викладені в касаційних скаргах засуджених.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційне подання прокурора задовольнити, касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок апеляційного суду Київської області від 19 січня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати у зв'язку з м'якістю призначеного покарання засудженим, а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді:
Верещак В.М. Колесник М.А. Лавренюк М.Ю.