Справа №11-а-1869

   Категорія КК: ч. 1  ст.  186

 Головуючий у першій інстанції Сержанюк А.С. 

Доповідач Ковальська В.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2008 року                 Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду м.  Києва у складі:

головуючого - судді Дембовського С. Г.

суддів Журавля О.О.,  Ковальської В.В.

за участю прокурора Петренко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві справу за апеляцією

засудженого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м.

Києва від 9 вересня 2008 року

встановила:

Вироком Святошинського районного суду м.  Києва від 9 вересня 2008

року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1     народження,

зареєстрований                                                                     в            АДРЕСА_1,  в

м.  Києві - без постійного місця проживання,  не

судимий

засуджений за ч. 1  ст.  186 КК України на два роки позбавлення волі.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджений за те,  що 30.12.2007 року близько 16 години 45 хвилин,  перебуваючи у приміщенні кафе «Рогань»,  розташованому по пр. Палладіна 13 в м.  Києві,  будучи в нетверезому стані,  таємно викрав з барної стійки мобільний Телефон «Соні Еріксон Z 600»,  вартістю 444 гривні,  який належав потерпілому ОСОБА_2  та направився до виходу з приміщення. Побачивши,  що ОСОБА_1 викрав його телефон,  ОСОБА_2  став вимагати,  щоб підсудний повернув телефон.  Однак,  ОСОБА_1,  усвідомлюючи те,   що його викрили у

вчиненні злочину,  з метою утримання викраденого майна,  з місця вчинення злочину втік,  а в подальшому був затриманий.

В апеляції засуджений ОСОБА_1,  посилаючись на те,  що суд не врахував обставин,  які пом'якшують його покарання та стану здоров'я -підсудний хворіє на ряд тяжких захворювань,  просить вирок суду змінити і пом'якшити покарання шляхом призначення покарання нижче від найнижчої межі,  встановленої законом.

Також апелянт вказує на те,  що суд неправильно визначив початок строку відбування покарання з 3 січня 2008 року,  оскільки за вчинення злочину він був затриманий 30 грудня 2007 року.

Заслухавши доповідача,  прокурора,  який заперечував проти задоволення апеляції та просив вирок суду залишити без змін,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що апеляція підлягає до задоволення частково,  а вирок суду належить змінити,  виходячи з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину,  при обставинах встановлених судом,  відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений перевіреними в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами: показаннями потерпілого ОСОБА_2 ,  свідків ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 ,  даними протоколів вилучення,  огляду,  висновком судово-товарознавчої експертизи.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1  ст.  186 КК України кваліфіковані правильно.

При призначенні покарання суд,  врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного,  який характеризується посередньо,  є не судимим в силу  ст.  89 КК України,  вчинив злочин в період перебування під судом по іншій кримінальній справі,  стан його здоров'я,  обставини,  що пом'якшують покарання - каяття у вчиненому злочині та відсутність матеріальної шкоди,  обставину,  що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння,  обґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1  ст.  186 КК України .

Всі обставини щодо стану його здоров'я та обставини,  які пом'якшують покарання,  на які посилається засуджений в апеляції,  були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання. В матеріалах справи відсутні обставини,  які б пом'якшували покарання та істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину і які могли б бути підставою для застосування до ОСОБА_1 вимог  ст.  69 КК України при призначенні покарання. Тому колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання,  призначеного

ОСОБА_1 судом першої інстанції і його апеляція в цій частині не задовольняється.

Апеляція ОСОБА_1 підлягає до задоволення в частині зарахування до строку відбування покарання часу перебування під вартою.

Так,  згідно з вироком початок строку відбування покарання рахується з 11 січня 2008 року. До строку відбування покарання ОСОБА_1 зарахований час перебування в Святошинському РУ ГУ МВС України в м.  Києва з 3 по 10 січня 2008 року.

Разом з тим,  з матеріалів справи вбачається,  що ОСОБА_1 був затриманий за вчинення злочину та доставлений до Святошинського РУ ГУ МВС України в м.  Києва 30 грудня 2007 року (а.с.  5,  6,  52) і до складання протоколу про затримання особи за підозрою у вчиненні злочину 3.01.2008 року (а.с. 21-23) утримувався в Святошинському РУ ГУ МВС України в м.  Києва. Отже,  до строку покарання ОСОБА_1 слід було зарахувати час утримання його в ізоляції з 30 грудня 2007 року по 10 січня 2008 року,  тобто вирок підлягає зміні в частині зарахування до строку покарання періоду перебування під вартою.

Керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Святошинського районного суду м.  Києва від 9 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити: зарахувати до строку відбування покарання час перебування в Святошинському РУ ГУ МВС України в м.  Києва з 30 грудня 2007 року по 10 січня 2008 року

В решті вирок залишити без змін.