Судове рішення #5849405
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

У Х В А Л А   

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2009 року                                                       м. Ужгород

 

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Стана І.В.  (головуючий),

Марчука О.П., Машкаринця М.М.

 

розглянув у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляцією  підсудної ОСОБА_1  на вирок    Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.12.2008 року , яким

 

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, українка, мешканка АДРЕСА_1,  з неповною середньою освітою,  заміжня, пенсіонерка,   не судима, засуджена

 

за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 510 гривень.

Цивільний позов потерпілої задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1  на користь  ОСОБА_2 2600 гривень у покриття моральної шкоди .

    Судових витрат не має.

За вироком  ОСОБА_1 визнана винною у тому , що вона 09.03.2008 року близько 12 години  на ґрунті   особистих неприязних стосунків нанесла неповнолітньому ОСОБА_3  кілька ударів по голові та спині , в наслідок чого, спричинила легкі без розладу здоровя тілесні ушкодження.

 В апеляції підсудна  ОСОБА_1   порушує питання про скасування вироку суду та закриття справи щодо неї на підставі п.2 ст.6 КПК України. Вказує на те,  що суд засудив її безпідставно, оскільки вона такого злочину не вчиняла. Судом допущена  упередженість, не дана належна оцінка показам представника неповнолітнього ОСОБА_3 , яка обмовила її у вчиненні злочину.  Крім того , вказує на те, що судом не правильно вирішено цивільний позов, оскільки суд належним чином не вмотивував своє рішення і стягнув кошти на користь  ОСОБА_2 , яка є лише законним представником неповнолітнього ОСОБА_3.

 

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не  підлягає до задоволення  з таких підстав.

Незважаючи на невизнання самою засудженою вини в інкримінованому їй злочині , така повністю підтверджена сукупністю зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказів.

Згідно показань неповнолітнього потерпілого  ОСОБА_3 вбачається, що  09.03.2008 року він зайшов у двір за місцем проживання ОСОБА_1 для того щоб покликати  ОСОБА_4. ОСОБА_1 почала на нього кричати , схопивши однією рукою за його руку, а іншою - вдарила ОСОБА_3 по голові і плечу. Після цього, він вирвався і втік з двору.

 

-  2  -

 

Згідно показань ОСОБА_2  вбачається , що 07.03.2008 року її сина звинуватили в крадіжці від ОСОБА_5 900 доларів США та 21 000 російських рублів. Коли її син через день пішов до ОСОБА_4 , то ОСОБА_1 його за це побила . Коли син повернувся додому, то у нього був синець біля ока та почервоніння на щоці.

Свідок  ОСОБА_4 ствердила в судовому засіданні, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6  приходив до них додому того дня, для того щоб запросити її в гості. Коли вона пішла до  будинку  просити у мами дозволу, то хлопці залишилися на повірї. Що відбулося на подвірї вона не бачила. ОСОБА_3 побачила лише наступного дня.

Свідок  ОСОБА_6 ствердив в судовому засіданні  , що  у нього був День Народження , а тому він разом із ОСОБА_3  пішли за ОСОБА_4. ОСОБА_3 зайшов на подвіря і покликав ОСОБА_4. На його крик вийшла ОСОБА_1 і почала кричати на ОСОБА_3. Він не бачив чи ОСОБА_1  била потерпілого тому, що знаходився за огорожею.

 

Вина  ОСОБА_1 стверджена також висновком експерта судово-медичної експертизи № 93 від 20.06.2008 року, відповідно до якого  потерпілому ОСОБА_3 заподіяні легкі тілесні ушкодження  у вигляді : синця шкірних покривів виличної ділянки справа, припухлості мяких тканин  тімяно-скроневої області справа , садна в проекції ості лопатки справа і садна на 2 см вище від вказаного.  Вони могли бути спричиненні  від дії обмеженої травмуючої поверхні тупого твердого предмету по ударному механізму спричинення і механізму тертя  чим може являтися ладонна поверхня рук сторонньої людини.

По давності тілесні ушкодження можуть вкладатися в час пригоди , що відбулася 09.03.2008 року  і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень , що не спричинили  короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності. При цьому, потерпілому було завдано не менше трьох ударів.  ( а.с.53-55).  

 

Отже, доводи апеляції  підсудної  ОСОБА_1  про те, що вирок є незаконним  та необґрунтованим, що вона не вчиняла злочину за який засуджена, апеляційний суд відхиляє, оскільки суд першої інстанції розглядаючи дану справу в повному об'ємі дослідив докази та прийшов до переконання , що  ОСОБА_1 винна в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1   у вчиненні цього злочину відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних  та досліджених у судовому засіданні доказах.

Не ґрунтується на матеріалах справи твердження апелянта  ОСОБА_1   про обмову її  у вчиненні злочину представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2.  У справі відсутні будь-які дані, які б давали підстави вважати, що  показання ОСОБА_2 є обмовою.  

Не заслуговують на увагу твердження апелянта  про те , що суд не правильно вирішив цивільний позов.  Цивільний позов вирішено у відповідності до норм матеріального та процесуального закону. Так, згідно ч.2  ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю  та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала  у звязку  з протиправною поведінкою щодо неї. Відповідно до вимог ч.1 ст.1167 ЦК України  моральна шкода  , завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою , яка її завдала, за наявності її вини.

Зі змісту поняття часткової цивільної дієздатності фізичної особи, яка не досягла чотирнадцяти років (ст.31 ЦК України) та представництва за законом ( ст.242 ЦК України) , батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Таким чином, вирішуючи заявлений цивільний позов про відшкодування завданої моральної шкоди , суд першої інстанції правильно вирішив стягнути кошти в інтересах малолітнього ОСОБА_3 на користь законного представника - ОСОБА_2.

 

-  3   -

 

Призначаючи покарання підсудній , суд в повній мірі  врахував обставини справи та дані про її особу . Призначене   покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину.

Керуючись  ст.ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд ,-

 

у х в а л и в :

 

 

апеляцію підсудної ОСОБА_1 залишити без задоволення , а вирок   Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.12.2008 року щодо   ОСОБА_1 -  без зміни.

 

 

 

Головуючий:                     судді :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація