АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.03.2009 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Машкаринця М.М.(головуючий),
Марчука О.П., Дідика М.В.
з участю прокурора - Савки В.П., особи яка подала скаргу - ОСОБА_1, розглянув у відкритому засіданні матеріали за апеляцією заступника прокурора Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 20.11.2008 року.
Цією постановою задоволено скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника прокурора Закарпатської області від 23.03.2005 року про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області , за ознаками злочину , передбаченого ст.364 КК України та постанову в.о. прокурора Закарпатської області від 23.05.2007 року про порушення щодо ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст.366 КК України.
З постанови заступника прокурора Закарпатської області від 23.03.2005 року вбачається, що згідно договору міни, нотаріально посвідченого 05.06.2001 року Тячівською державною нотаріальною конторою , службові особи Тячівського РВ УМВС провели обмін без доплати вбудованого приміщення паспортного столу, розташованого в будинку АДРЕСА_1 на трикімнатну квартиру , що в будинку АДРЕСА_2. Квартира , що була предметом договору міни на баланс даного райвідділу міліції прийнята не була. У подальшому, 10.04.2002 року вказана квартира була безпідставно продана гр. ОСОБА_2 за суму 25868 гривень на підставі договору купівлі-продажу. Однак, ОСОБА_2 фактично зазначену квартиру не отримав.
З постанови в.о. прокурора Закарпатської області від 23.05.2007 року вбачається , що начальник Тячівського РВ УМВС , діючи у змові з першим заступником начальника цього ж райвідділу ОСОБА_3 10.04.2002 року з метою сприяння розтрати квартири , що розташована в АДРЕСА_2, вартістю 25868 гривень, належної Тячівському РВ УМВС , використав надані йому владні повноваження всупереч інтересам служби , не маючи дозволу головного розпорядника коштів - МВС України на списання (відчуження) основних засобів, на підставі посвідченого ОСОБА_3 фіктивного акту приймання виконаних робіт за серпень 2001 року до угоди на проведення будівельних робіт по добудові ВАП і МР Тячівського РВ УМВС від 13.07.2001 року , шляхом посвідчення підписом завідомо неправдивого договору купівлі-продажу від 10.04.2002 року в який були внесені завідомо неправдиві відомості про нібито оплату ОСОБА_2 в рахунок отримання квартири будівельних робіт , протиправно передав у власність ОСОБА_2 вищевказану квартиру.
Крім цього ОСОБА_1 23.04.2003 року, як уповноважена особа на підписання цивільно-правових угод , уклав фіктивний договір купівлі-продажу частини приміщення паспортного столу Тячівського РВ УМВС по вул. Жовтневій , № 4 в м. Тячеві, вартістю 27298 гривень з ОСОБА_4 , згідно якого протиправно передав у власність останньої вказаний об'єкт нерухомості.
- 2 -
Суддя постанову мотивував тим, що у постановах заступника прокурора Закарпатської області від 23.03.2005 року та в.о. прокурора Закарпатської області від 23.05.2007 року відсутні, передбачені ст. 94 КПК України достатні приводи та підстави для порушення кримінальних справ. У постанові в.о. прокурора Закарпатської області від 23.05.2007 року не зазначено достатніх даних , які б вказували на наявність ознак злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України.
В апеляції прокурор порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції та направлення матеріалів на новий судовий розгляд з тих підстав, що в порушення вимог ст.236-8 КПК України суд наперед розглянув питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Крім того, судом не враховано наявність приводів та підстав для винесення оскаржуваних постанов про порушення кримінальних справ.
Заслухавши доповідь судді щодо змісту постанови суду від 20.11.2008 року, основні доводи апеляції , промову прокурора на її підтримання , пояснення ОСОБА_1, який вважає постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали надані судом та органом досудового слідства, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.2,3 ст. 236-7 КПК України передбачено подання скарги на постанову про порушення кримінальної справи щодо особи чи за фактом вчинення злочину особою , щодо якої було порушено кримінальну справу чи інтересів якої стосується порушена кримінальна справа з достатнім обґрунтуванням порушення її прав та законних інтересів.
Указані норми не передбачають можливості подання скарги особою одночасного на декілька постанов про порушення кримінальних справ.
Ці вимоги кримінально-процесуального закону суддею не додержано . Судом першої інстанції прийнято до розгляду скаргу одночасно на дві постанови про порушення кримінальних справ.
Крім того, суддею не мотивовано прийняте рішення, щодо постанови заступника прокурора Закарпатської області від 23.03.2005 року.
У зв'язку з цим , постанова судді підлягає скасуванню, а матеріали направленню на новий судовий розгляд зі стадії прийняття.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України , апеляційний суд
УХВАЛИВ:
апеляцію заступника прокурора Закарпатської області задовольнити частково.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 20.11.2008 року про задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову заступника прокурора Закарпатської області від 23.03.2005 року про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області , за ознаками злочину , передбаченого ст.364 КК України та постанову в.о. прокурора Закарпатської області від 23.05.2007 року про порушення щодо ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст.366 КК України скасувати , а матеріали направити на новий судовий розгляд до цього ж суду в іншому складі зі стадії прийняття .
Головуючий - суддя: судді: