Судове рішення #58527
33/277

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

18 липня 2006 р.                                                                                   

№ 33/277  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


Плахотнюк С.О. –головуючого,


Плюшко І.А.,


Самусенко С.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги


ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"

на рішення

господарського суду Дніпропетровської області

від 19 грудня 2005 року

та постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 лютого 2006 року

у справі

господарського суду

№ 33/277

Дніпропетровської області

за позовом

ПП "Літпром"

до

ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"

про

стягнення 158 069 грн. 07 коп.

за участю представників сторін


від позивача –

Ридош М.М.

від відповідача –

Смирний О.С.


В С Т А Н О В И В:


У листопаді 2005 року ПП "Літпром" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 158 069 грн. 07 коп. заборгованості, в тому числі: 132 790 грн. 80 коп. основного боргу; 12 880 грн. 71 коп. інфляційних, 12 397 грн. 56 коп. пені.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2005 позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ПП "Літпром" основного боргу в сумі 132 790 грн. 80 коп., інфляційних в сумі 12 843 грн. 63 коп., 1 456 грн. 834 коп. державного мита та 108 грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті суми позову відмовлено.

Рішення мотивоване невиконанням відповідачем зобов`язань по оплаті вартості отриманої від позивача продукції, у зв`язку з чим склалася заборгованість, яка стягнута з відповідача з урахуванням інфляційних витрат; при відмові в задоволенні позову в частині стягнення пені суд послався на положення ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2006 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2005 у справі № 33/277 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, стягнуто з ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ПП "Літпром" пеню в сумі 278 грн. 86 коп., а також змінено рішення в частині розподілу судових витрат, стягнуто з ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ПП "Літпром" витрати по сплаті держмита в сумі 1 459 грн. 13 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108 грн. 93 коп., в решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2006, та прийняти нове рішення в якому повністю відмовити позивачу в позові.

Касаційну скаргу мотивовано порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме ст.ст. 34, 43 ГПК України, ст.ст. 662, 674, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".


          Вищим господарським судом України ухвалою від 21.06.2006 у справі №33/277 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням Першого заступника Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 17.07.2006 у справі №33/277 призначено наступну колегію суддів: Плахотнюк С.О. –головуючий, Плюшко І.А., Самусенко С.С.


Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.


Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.


Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини у справі № 33/277.

28.06.2004 між ПП "Літпром" та ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" укладено договір № 1556, згідно умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар згідно Специфікації, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах, передбачених договором.


В п.3.1 договору сторонами обумовлено, що оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у термін, що не перевищує 30 днів з моменту постачання товару.

На виконання умов договору згідно специфікацій №№ 2, 3, 4, 5 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 197 802 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що товар відповідачем отримано згідно з відповідними накладними, податковими накладними та довіреностями.


Відповідач свої зобов`язання по оплаті вартості отриманого товару належним чином не виконав, перерахував 25.10.2004 на користь позивача лише частину суми боргу, а саме 65 011 грн. 20 коп., у зв`язку з чим склалася заборгованість в розмірі 132 790 грн. 80 коп.


Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.          

Враховуючи, що відповідачем ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" належним чином не виконані зобов`язання по оплаті вартості отриманого товару всупереч ст.692 ЦК України, судова колегія вважає правильним висновки попередніх інстанцій щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 132 790 грн. 80 коп.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про стягнення інфляційних витрат відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 21 319 грн. 64 коп., оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості отриманого товару.


Пунктом 7.2 договору від 28.06.2004 № 1556 сторонами обумовлено, що у випадку невиконання покупцем термінів оплати товару, зазначених у п. 3.1 договору, він зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,03 % від простроченої до сплати суми за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Касаційна інстанція погоджується з Дніпропетровським апеляційним господарським судом, що оскільки у період з 28.12.2004 по 03.01.2005 мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності  боржника  або  визнання  його  банкрутом" не було, тому за вказаний період пеня підлягає стягненню у сумі 278 грн. 86 коп.


Враховуючи вищенаведені встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій обставини у даній справі, оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, Вищий господарський суд України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, вважає постанову апеляційного господарського суду такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права і має бути залишена без змін.


Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:


1.          Касаційну скаргу ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2006 у справі № 33/277 залишити без задоволення.

2.          Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2006 у справі № 33/277 залишити без змін.


Головуючий суддя                                                            С. Плахотнюк


Судді:                                                                                 І. Плюшко

                                                                                                    С. Самусенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація