АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" лютого 2009 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючої – Фащевської Н.Є.
Суддів - Гурзеля І.В., Дикун С.І.
при секретарі – Стопник О.С.
з участю сторін: апелянта ОСОБА_1 .,
його представника ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 .,
представника ОСОБА_4 ., адвоката
ОСОБА_5 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Підволочиського районного суду від 15 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , 3-ї особи Служби у справах захисту дітей Підволочиської селищної ради про визначення місця проживання дітей,
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2008 року ОСОБА_3 . звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 ., 3-ї особи Служби у справах захисту дітей Підволочиської селищної ради про визначення місця проживання дітей, мотивуючи тим, що 2007 року розірвала шлюб з відповідачем, тимчасово перебувала закордоном на заробітках, діти проживали з батьком. В даний час вона проживає в селі В.Гаї Тернопільського району, відповідач не бажає, щоб діти проживали з нею, а тому просила визначити місце проживання дітей при ній. Згодом уточнила позовні вимоги, просила визначити місце проживання дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження при ній, а сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження на його розсуд, оскільки йому виповнилось 14 років.
Рішенням Підволочиського районного суду від 15 грудня 2008 року позов задоволено, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. з матір’ю ОСОБА_3 . в с.В.Гаї Тернопільського району.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 . просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позову посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
В судовому засіданні апелянт та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали в межах доводів апеляційної скарги та пояснили, що судом не враховано, що ОСОБА_3 . не має постійного місця проживання в с.В.Гаї, розлучення дітей негативно відіб’ється на них.
ОСОБА_3 . вимоги апеляційної скарги не визнала, ввжає що дочка повина проживати з нею. Апелянт не зможе надати її належне утримання.
Заслухавши сторони, та їх представників, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог вбачається, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Так задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_2 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Від даного шлюбу у сторін народились діти : ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., що стверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 Дорофіївською сільською радою, та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н., що стверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 відділом реєстрації актів громадянського стану Підволочиського районного управління юстиції. На час розгляду справи в суді ОСОБА_7 . виповнилось 14 років, а тому ним самостійно обрано місце проживання при батькові. Залишаючи дочку ОСОБА_6 проживати з матірю суд першої інстанції вірно виходив з інтересів дитини та керувався ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України, згідно якої , якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішення спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини,що мають істотне значення.
При цьому судом було взято до уваги ряд обставин, які свідчили що мати — ОСОБА_3 . зможе надати її краще утримання та виховання ніж батько. Зокрема мати має постійне місце роботи та проживання, що стверджується відповідними довідками СПД ФО ОСОБА_8 .(а.с.9), актом обстеження житлових умов ОСОБА_3 . з якого вбачається, що вона проживає в житловому будинку в АДРЕСА_1 . (а.с.29) .
Згідно висновку органу опіки та піклування Підволочиської районної державної адміністрації від 04 грудня 2008 року, визначино місце проживання малолітньої дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, разом із своєю матір`ю ОСОБА_3 за адресою с. В.Гаї Тернопільського району. Висновок зроблено на підставі вивчення усіх необхідних документів, бесід з посадовими особами Дорофіївської сільської ради, вихователем дитячого садка, який відвідувала малолітня ОСОБА_6 Як пояснила представник представник органу опіки та піклування дочка ОСОБА_6 має більшу прихильність до матері і бажає з нею проживати.
Судом також вірно застосовано 6 - й Принцип Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року (Резолюція 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року ) згідно якого -дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо , рости , під опікою та відповідальністю своїх батьків і ,у всякому випадку , в атмосфері любові, морального та матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові на це обставини , бути розлученою з матір`ю.
Доводи апеляції що судом розлучено дітей і це негативно вплине на їх подальші взаємовідносини є надуманими. Суд першої інстанції не приймав рішення що до місця проживання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,оскільки в силу ч.3 ст.160 ЖК України він сам обрав з ким буде проживати. Це не перешкоджає йому вільно зустрічатись та спілкуватись як з матірю так і з сестрою. Апелянт не навів переконливих доводів необхідності залишити дочку проживати з ним. Навпаки в матеріалах справи є данні про те що він двічі притягувався до кримінальної відповідальності (вимога ІЦ а.с.37), страждає інфекційним захворюванням , знаходиться на диспансерному обліку в лікаря психіатра. (довідки а.с. 27,44,45)
За вказаних обставин доводи апеляційної скарги невірні, рішення суду є справедливим та законним.
Керуючись ст. 307, ст.308, .315, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Підволочиського районного суду від 15 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий- підпис
Судді – два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В. Гурзель