Справа № 11а-330 2006 р.                        Головуючий у 1 інстанції Василюк О.С.

Ст. З09 ч.2 КК України                                                     Доповідач Силка Г.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

4 липня 2006 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого Хлапук Л.І.

суддів Матвієнко Н.В., Силки Г.І.

з участю прокурора Артиша Я.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 26 квітня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянин, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, тимчасово проживав до затримання в АДРЕСА_1, неодружений, судимий: 1) вироком Луцького народного суду Волинської області від 4.04.1994 року за ч.З ст. 140 ЮС України до 3 /трьох/ років позбавлення волі, звільнений 1.11.1996 року по відбуттю міри покарання; 2) вироком Ковельського міського суду від 3.09.1999 р. за ч.2 ст.174 КК України на 3 /три/ роки позбавлення волі, звільнений 6.07.2001 року по відбуттю покарання; 3) вироком Ковельського міського суду від 16.01.2002 р. за ч.2 ст. 185 КК України на 3 /три/ роки позбавлення волі; 4) вироком Ковельського міськрайонного суду від 14.07.2004 року за ч.І ст.309 КК України на 1 /один/ рік позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до даного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ковельського міського суду від 16.01.2002 року, остаточно визначено до відбування 1 /один/ рік 3 місяці позбавлення волі. Звільнений 10.09.2005 року по відбуттю покарання,

засуджений за ч.2 ст.309 КК України на 3 /три/ роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 20.02.2006 року, запобіжний захід ОСОБА_1 залишено - тримання під вартою.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 67 грн. 65 коп. судових витрат.

Вироком вирішено долю речових доказів,

ВСТАНОВЛЕНО:

Цим вироком ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 8 лютого 2006 року в м.Ківерці повторно незаконно без мети збуту придбав у невстановлених слідством осіб, наркотичний засіб, який перевіз в м.Ковель та зберігав при собі. 9 лютого 2006 року біля 12 години в АДРЕСА_2 в ОСОБА_1 були вилучені міліцією дані наркотичні засоби, які в переводі на суху речовину склали 0.70 гр. опію екстракційного, а також 4,11 гр. ангідриду оцтової кислоти.

В апеляції на вирок суду засуджений ОСОБА_1 вказує, що суд при обранні покарання не врахував всіх пом'якшуючих покарання обставин, а саме те, що він з 1995 року хворіє туберкульозом легень. Просить пом'якшити покарання.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції - без задоволення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обираючи покарання ОСОБА_1, суд врахував те, що останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі і за злочин передбачений ч.І ст.309 КК України. Звільнившись з місць позбавлення волі засуджений через незначний проміжок часу вчинив знову злочин, який відноситься до категорії середньої тяжкості.

Судом враховано і дані про його особу, який негативно характеризується за місцем проживання, не працює, не має постійного місця проживання, хворіє наркоманією П ст., а також пом'якшуючі обставини покарання в тому числі і ті на які вказує засуджений в апеляції.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 хворіє туберкульозом легень, на даний час виявлено залишкові зміни туберкульозу легень /а.с. 24-28/. Тому хоча суд і не навів у вироку цю обставину, однак призначив майже мінімальне покарання передбачене санкцією статті закону за яким ОСОБА_1 притягнуто до кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 призначено покарання необхідне і достатнє для його виправлення, та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для пом'якшення покарання немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду від 26 квітня 2006 року щодо нього - без зміни.

Г.І.Силка

Головуючий   Хлапук ЛІ.

Судді    Матвієнко Н.В., Силка Г.І.

Оригіналу відповідає:

Суддя апеляційного суду