Судове рішення #5858632

4


4


                                                                           



                   Справа № 2-147/09


Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України


12 серпня 2009 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Варенко О.П.,

          при секретарі Завгородній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та

усунення перешкод в користуванні квартирою та за зустрічним позовом    

ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3

ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6

ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним, визнання

договору купівлі-продажу дійсним та встановлення права власності на житло,


ВСТАНОВИВ:


Позивач ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2

ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення

та усунення перешкод в користуванні квартирою, посилаючись на те, що вона є

власницею 27/100 частин квартири АДРЕСА_1 в м.

Дніпропетровську на підставі договору дарування від 07.10.2002 року.

Відповідачі перешкоджають їй у здійсненні її права, в зв'язку з чим вона

просить винести рішення, яким вселити її до кімнати № 1-6 в квартирі АДРЕСА_1, корп.

АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську, зобов'язати відповідачів

не чинити їй перешкод в користуванні квартирою: повернути їй ключі від вхідних

дверей у квартиру, встановити демонтовані двері в кімнату № 1-6 в квартирі АДРЕСА_1,

корп.АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську; стягнути з

відповідачів солідарно на її користь 334 грн.90 коп. матеріальної шкоди і 5000

грн. моральної шкоди, а також судові витрати у справі.

ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4 звернулись до суду з зустрічним

позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6

ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним, визнання

договору купівлі-продажу дійсним та встановлення права власності на житло,

посилаючись на те, що 17.01.2002 року між ОСОБА_5. та ОСОБА_4 було

укладено договір купівлі-продажу 27/100 часток кв.АДРЕСА_1.

АДРЕСА_2, оскільки згідно п.1.3 Тимчасового положення в м.Дніпропетровську в простій письмові формі в присутності свідків,

оскільки ОСОБА_5 ухилявся від нотаріального посвідчення угоди, в зв'язку з

цим просять суд визнати недійсним договір дарування 27/100 частин квартири №

АДРЕСА_1, що знаходиться в м.АДРЕСА_2, укладений , корпус № 1, укладеного 17 , корпус № 1 (а.с.130 т.1)., корпус № 1, укладений 17 січня , корпус

№ 1 від 07 жовтня 2002 року, укладений між ОСОБА_6, що

діяв за дорученням від імені ОСОБА_5, та ОСОБА_1

ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної

нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 3-6568; зобов'язати Шосту

Дніпропетровську державну нотаріальну контору виключити з Єдиного реєстру

власників житла ОСОБА_1. як власника 27/100 частин квартири  №   АДРЕСА_1,  

АДРЕСА_2   по   вул.АДРЕСА_2, оскільки згідно п.1.3 Тимчасового положення   в  м.Дніпропетровську;визнати дійсним

договір купівлі-продажу 27/100 частин квартири № АДРЕСА_1, що знаходиться в м.

АДРЕСА_2, укладений , корпус № 1, укладеного 17 , корпус № 1 (а.с.130 т.1)., корпус № 1, укладений 17 січня

2002 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4;

визнати за ОСОБА_4 право власності на 27/100 частин

квартири № АДРЕСА_1, що знаходиться в М.АДРЕСА_2

АДРЕСА_2

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. та її представник ОСОБА_7

підтримали позовні вимоги, викладені на а.с.30-32. Зустрічний позов не визнали.

Відповідачі ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4 та їх представник

ОСОБА_8. в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги, позов

ОСОБА_1. не визнали з підстав, викладених в їх позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_5  зустрічний позов визнав.

Відповідач ОСОБА_6. підтримав позов ОСОБА_1., зустрічний не визнав.

Представник третьої особи - Шостої дніпропетровської державної нотаріальної

контори ОСОБА_9. пояснила, що позовні вимоги про визнання договору

дарування 27/100 частин квартири № АДРЕСА_1, що знаходиться в м.Дніпропетровську,

вулиця АДРЕСА_2 від 07.10.2002 року недійсним не

визнає, оскільки він посвідчений відповідно до діючого законодавства.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської

районної в м.Дніпропетровську ради - ОСОБА_10. підтримала позов ОСОБА_4

Представник КЖЕП № 39 в судове засідання не з'явився, надав листа про розгляд

справи в його відсутність.

Вислухавши сторони, представників 3 осіб, допитаних в судовому засіданні

свідків ОСОБА_11., ОСОБА_12., дослідивши матеріали справи, суд вважає,

що позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 підлягають

частковому задоволенню, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. слід

відмовити з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 на підставі

свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 12.10.2000 року

Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром №

2-1759, належало 27/100 частин квартири № АДРЕСА_1, що знаходиться в м.

, укладений , корпус № 1, укладеного 17 , корпус № 1 (а.с.130 т.1)., корпус № 1, укладений 17 січня

Дорученням від 09.01.2002 року, посвідченим державним нотаріусом Шостої

дніпропетровської державної нотаріальної контори, р.№3-38, ОСОБА_5

ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_6 подарити, обміняти або

продати за ціну і на умовах на свій розсуд належну йому квартиру № АДРЕСА_1 за

адресою: м.АДРЕСА_2,  квартира АДРЕСА_1.  Строк

дії доручення до 09.01.2005 року (а.с.96 т.1).

17.01.2002 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4

ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу 27/100 частин квартири № АДРЕСА_1,

що знаходиться в м.АДРЕСА_2, укладений , корпус № 1, укладеного 17 , корпус № 1

(а.с.92-93 т.1), які належали на праві приватної власності ОСОБА_5

Продавець зобов'язався сприяти покупцю в нотаріальному посвідченні договору,

але даний договір нотаріально посвідчений не був, оскільки відповідач ухилявся

від його посвідчення і виїхав на постійне проживання в м.Бердянськ

Запорізьської області.

Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК України (в редакції 1963 року), якщо одна з сторін

повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення,  а

друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за

вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі

наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно ст.224 ЦК України (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу

продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець

зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Між сторонами в момент укладення договору була домовленість щодо предмету

договору, ціни договору, моменту виконання договору та інших умов. Зобов'язання

було виконане у повному обсязі. Згідно розписки відповідача ОСОБА_5. та

пояснень свідків ОСОБА_11., ОСОБА_12. (а.с.175 т.1) він одержав суму

грошей, визначену договором купівлі-продажу спірної частини квартири та надав у

користування ОСОБА_4 майно, визначене договором.

Згідно ч.І ст.128 ЦК України (в редакції 1963 року) право власності у набувача

майна за договором виникає з моменту передачі речі,  якщо інше не передбачено

законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про власність», який діяв в момент

складання вищевказаної угоди, громадянин набуває права власності на майно,

одержане внаслідок укладення угод, не заборонених законом.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визнання дійсним

договору купівлі-продажу 27/100 частин квартири № АДРЕСА_1, що знаходиться в м.

, укладений , корпус № 1, укладеного 17 , корпус № 1 (а.с.130 т.1)., корпус № 1, укладений 17 січня

січня 2002 року між ОСОБА_5 та нею; в частині визнання

за нею права власності на 27/100 частин вищезазначеної квартири обгрунтовані і

підлягають задоволенню.

07 жовтня 2002 року за реєстровим № 3-6568 державним нотаріусом Шостої

дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_9. посвідчено

договір дарування, за яким ОСОБА_5, від імені якого на

підставі доручення від 09.01.2002 року діяв ОСОБА_6,

подарував, а ОСОБА_1 прийняла у дар

27/100 частин квартири № АДРЕСА_1, що знаходиться в м.Дніпропетровську, вулиця

АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_5 на

підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 12.10.2000 року

Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром №

2-1759 (а.с.15,130).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.243 ЦК України (в редакції 1963 року) за договором

дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність.

Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.

     Відповідач ОСОБА_6. в судовому засіданні 28.07.2008 року пояснив, що

одержав від своєї колишньої дружини ОСОБА_1 за підписання

договору дарування 27/100 частин спірної квартири 2 тис. доларів США, а в

судовому засіданні 12.08.2009 року пояснив, що укласти договір купівлі-продажу

квартири було неможливо, оскільки не були для цього готові відповідні

документи, тому вони вимушені були укласти договір дарування.

     Позивач, допитана в судовому засіданні в якості свідка, пояснила, що дала

чоловіку біля 2 тис.доларів за квартиру до підписання ним від імені ОСОБА_5.

договору дарування  (а.с.105 т.1).

 До теперішнього часу передача майна обдарованому не відбулася, про що свідчить

позов ОСОБА_1., та пояснення сторін в судовому засіданні.

 Згідно ч.2 ст.58 ЦК України (в редакції 1963 року),якщо угода укладена  з

метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що

регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі. Тобто, 07.10.2002 року

між ОСОБА_5., від імені якого діяв ОСОБА_6., та ОСОБА_1

ОСОБА_1. було укладено договір купівлі-продажу 27/100 частин квартири № АДРЕСА_1, що

знаходиться в М.АДРЕСА_2.

За ч.І ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 року) недійсною є та угода,  що не

відповідає вимогам закону.

Згідно ст.225 ЦК України (в редакції 1963 року) право продажу майна, крім

випадків примусового продажу, належить власникові. На час укладення договору

дарування 07.10.2002 року спірна частина квартири була продана ОСОБА_5.  

ОСОБА_4

Таким чином, договір дарування 27/100 частин квартири № АДРЕСА_1, що знаходиться в М.

, укладений , корпус № 1, укладеного 17 , корпус № 1 (а.с.130 т.1)., корпус № 1, укладений 17 січня

07.10.2002 року між ОСОБА_6, що діяв за дорученням від

імені ОСОБА_5,та ОСОБА_1, посвідчений

державним        нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної

контори, зареєстрований в реєстрі за № 3-6568, підлягає визнанню недійсним. В

зв'язку з цим, позовні вимоги ОСОБА_1. до ОСОБА_2, ОСОБА_3.,

ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою

задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2,

ОСОБА_3., ОСОБА_4 в частині «зобов'язати Шосту Дніпропетровську

державну нотаріальну контору виключити з Єдиного реєстру власників житла

ОСОБА_1. як власника 27/100 частин квартири № АДРЕСА_1, АДРЕСА_2

, оскільки згідно п.1.3 Тимчасового положення в м.Дніпропетровську в простій письмові формі в присутності свідків,

про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно державну

реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро

технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних

одиниць.

     Керуючись ст.ст.10, 60, 214-215 ЦПК України, суд

 

В И Р І Ш И В:


Відмовити в повному обсязі ОСОБА_1 в задоволенні її позовних

вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою.

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4,

ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5

ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору дарування

недійсним, визнання договору купівлі-продажу дійсним та встановлення права

власності на житло задовольнити частково.

Визнати недійсним договір дарування 27/100 частин квартири № АДРЕСА_1, що знаходиться

в м.АДРЕСА_2 від 07 жовтня

2002 року, укладений між ОСОБА_6, що діяв за дорученням

від імені ОСОБА_5, та ОСОБА_1, посвідчений

державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори,

зареєстрований в реєстрі за № 3-6568.  

Визнати дійсним договір купівлі-продажу  27/100 частин квартири № АДРЕСА_1, що

знаходиться в м.АДРЕСА_2,

укладений 17 січня 2002 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Вікторією ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 27/100 частин

квартири № АДРЕСА_1, що знаходиться в м.АДРЕСА_2

АДРЕСА_2

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.      

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду

Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.

Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення

заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.          


 Суддя:  підпис

З оригіналом згідно:

       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація