У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

12 серпня 2009 року  судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -   Шаповал Н.М.,

суддів:                Хребтова В.П. ,

                            Кіпенка І.С.,

при секретарі -  Пуль С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 2 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного вищого навчального закладу Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту про стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИЛА:

 

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 2 липня 2009 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного вищого навчального закладу Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту про стягнення заробітної плати.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1. - ОСОБА_2. просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Рішення вважає незаконним та необґрунтованим.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1., перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення суду.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. 1 грудня 2005 року був прийнятий до ПВНЗ Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту на посаду доцента кафедри Інформаційних систем та технологій і економічної кібернетики та призначений завідуючим цієї кафедри.

Наказом № 3/21 від 30 січня 2006 року ОСОБА_1. був звільнений з роботи за власним бажанням.

Заробітна плата ОСОБА_1. за грудень 2005 року була нарахована в розмірі 1 634 грн., яка складалася з посадового окладу в розмірі 1 062 грн., надбавки за виконання обов'язків завідуючого кафедри 572 грн. Виплачено було 978 грн. 93 коп. згідно відомості від 10 січня 2006 року. За січень 2006 року нарахована заробітна плата в розмірі 1 466 грн. 37 коп., яка складалася з посадового окладу в розмірі 1 062 грн. та компенсації за невикористану відпустку в розмірі 404 грн. 37 коп.

Згідно відомості від 13 лютого 2006 року у зв'язку з неявкою отримувача грошову суму в розмірі 1 237 грн. 44 коп. було депоновано.

Позивачу виплачено 1 659 грн. 95 коп., у тому числі депонентні 1 237 грн. 44 коп. та 422 грн. 51 коп. - компенсація за затримку виплати заробітної плати.

При цьому компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_1. була нарахована в розмірі 404 грн. 37 коп. за 9 календарних днів виходячи із середньої заробітної плати.

Позивач у судовому засіданні не заперечував проти того, що отримав вказані грошові суми в повному обсязі.

Доводи позивача про те, що при остаточному розрахунку у вересні 2006 року йому були недоплачені кошти, які підлягали виплаті, не знайшли свого підтвердження.

З урахуванням вимог ст. 60 ЦПК України, суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1. в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 2 липня 2009 року залишити без змін.

    Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.

 

 

Головуючий -

 

Судді: