Справа №22ас -200 2006р. Головуючий у 1 інстанції Шелесько В.Д.
Категорія 1,4 Доповідач Кривохижа В. І.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Черниш Т. В.
Чорнобривець О.С.
при секретарі Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Онуфріївського районного суду від 15, 20 березня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА :
У березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, а доповнивши і уточнивши позовні вимоги, і до управління сільського господарства і продовольства Світловодської районної державної адміністрації про визнання недійсними розпоряджень, наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що, працюючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Світловодської районної державної адміністрації (надалі СРДА), під час виборчої компанії по виборам Президента України, за погодженням, розпорядженнями голови СРДА від 2.12.2004 року за НОМЕР_1, від 3.12.2004 року за НОМЕР_2 він був переведений на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2 управління сільського господарства і продовольства (надалі УСГП) СРДА, з умовою, що надалі він буде виконувати обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_1 СРДА, що підтверджується розпорядженням голови СРДА від 13.12.2004 року за НОМЕР_3. Оскільки рішенням Світловодського міськрайсуду від 8.02.2005 року ОСОБА_2 був поновлений на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 УСГП СРДА, згідно п.2 розпорядження СРДА від 15.02.2005 року за НОМЕР_4, розпорядження СРДА від 22.02.2005 року НОМЕР_5, а також наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 УСГП СРДА НОМЕР_6 від 22.02.2005 року він був звільнений з займаної посади за п.6 ст.40 КЗпП України з ІНФОРМАЦІЯ_4
Вважаючи незаконними вищезазначені розпорядження та наказ, він і просив визнати їх недійсними, поновити його на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 СРДА або ІНФОРМАЦІЯ_2 УСГП СРДА або на іншій рівнозначній посаді та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з ІНФОРМАЦІЯ_4 по день поновлення на роботі, 25 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Постановою Онуфріївського районного суду від 15, 20 березня 2006 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. /
Суд дійшов висновку, що позивач звільнений за п.6 ст.40 КЗпП України з дотриманням вимог чинного законодавства.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування постанови суду з задоволенням позовних вимог через порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, зазначаючи, зокрема, що його звільнення проведені з порушенням вимог чинного законодавства.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконними розпоряджень голови СРДА НОМЕР_1 від 2 грудня 2004 року і НОМЕР_2 від З грудня 2004 року про звільнення його з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 СРДА і прийняття на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2 УСГП СРДА, поновлення на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 СРДА, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що переведення позивача з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 СРДА на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2 УСГП було проведено за його заявою і погоджено з ОДА з дотриманням вимог чинного законодавства. При цьому, він не працював за сумісництвом, а виконував обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_2 УСГП.
Постанова суду в цій частині відповідає обставинам справи, наданим сторонами доказам, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування немає.
Доводи скарги в цій частині є безпідставними, були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка.
Із матеріалів справи також вбачається, що згідно розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_1 СРДА від 15, 22 лютого 2005 рокуНОМЕР_4, НОМЕР_5, наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 УСГП СРДА НОМЕР_6 від 22.02.2005 року позивача звільнено з посади ІНФОРМАЦІЯ_2 УСГП СРДА за п.6 ст. 40 КЗпП України (поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу) з ІНФОРМАЦІЯ_4(а.с.9,78).
Відповідно до ч.2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у п.6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» із змінами, роз'яснив, зокрема, що суди зобов'язані з'ясувати, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині, суд виходив, зокрема, з того, що позивач офіційно відмовився від запропонованої йому посади головного спеціаліста з охорони праці УСГП СРДА, яка хоча і не була рівнозначною, однак буда єдиною.
Проте, з такими висновками суду не можна погодитися.
Згідно довідки УСГП СРДА від 8.08.2005 року з 29 вересня 2004 року по 22 квітня 2005 року посада головного спеціаліста з питань охорони праці була вакантна (а.с. 132).
Як в суді першої інстанції, в апеляційній скарзі, так і при розгляді справи апеляційним судом, позивач стверджував, що йому не пропонувалась ця посада, з переведенням на яку він був би згоден.
В матеріалах справи відсутні достовірні докази про те, що позивачу належним чином, зокрема, письмовим повідомленням, була запропонована посада головного спеціаліста з охорони праці УСГП, від переведення на яку він відмовився.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що звільнення позивача проведено з порушенням ч.2 ст.40 КЗпП України, оскільки не врахована можливість переведення позивача, за його згодою, на іншу роботу.
Акт від ІНФОРМАЦІЯ_4про відмову від запропонованої роботи, складений днем звільнення позивача (а.с. 133), після видачи розпорядження про його звільненняНОМЕР_4 від 15 лютого 2005 року, і який, до того ж, був наданий суду після скасування судового рішення, та суперечливі показання свідків з цього приводу ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_2 не можна взяти за основу рішення. При цьому свідок ОСОБА_3 пояснював в судовому засіданні, що він в присутності ОСОБА_4. пропонував позивачу посаду інспектора 15 лютого 2005 року (а.с.34), а не 17 лютого, як зазначено в акті; свідок ОСОБА_4.,- що ОСОБА_1 15.02.2005 року викликали для ознайомлення з виконавчим листом, ІНФОРМАЦІЯ_4 склали акт, а на слідуючий день поїхали до нього додому (а.с.201-203), хоча представник відповідача та інші свідки пояснювали, що вдома були лише ІНФОРМАЦІЯ_5, про що склали акт (а.с. 35, 89, 207-212).
На зазначені обставини не звернув уваги суд першої інстанції при розгляді справи, ухваливши в цій частині рішення, яке не ґрунтується на законі.
В зв'язку з тим, що в цій частині висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального права, колегія суддів вважає можливим відповідно до ст. 202 КАС України постанову суду в частині відмови в позовних вимогах про визнання незаконними і недійсними : п. 2 розпорядженняНОМЕР_4 від 15 лютого 2005 року, розпорядження НОМЕР_5 від 22 лютого 2005 року першого ІНФОРМАЦІЯ_1 СРДА, наказу НОМЕР_6 від 22 лютого 2005 року ІНФОРМАЦІЯ_2 УСГП СРДА про звільнення ОСОБА_1. з посади ІНФОРМАЦІЯ_2 УСГП СРДА, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди скасувати з ухваленням нової постанови.
Оскільки позивач підлягає поновленню на роботі, відповідно до ст.235 КЗпП України, п.32 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України на його користь виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням заробітку за місцем нової роботи (зокрема, допомоги по безробіттю).
Оскільки, наданий позивачем розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу із розрахунку середнього заробітку в 1 158 грн. 91 коп. на суму 17 318 грн. 83 коп., не перевищує суми стягнення, виходячи із середнього його заробітку, колегія суддів погоджується з ним.
Враховуючи, що незаконне звільнення позивача призвело його до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, конкретні обставини справи, колегія суддів вважає, що заподіяна йому моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем у розмірі 700 грн. відповідно до ст. 237-1 КЗпП України.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в доход держави 181 грн. 70 коп. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207, 256 КАС України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Онуфріївського районного суду від 15, 20 березня 2006 року в частині відмови в позовних вимогах ОСОБА_1 про визнання незаконними та недійсними: п.2 розпорядженняНОМЕР_4 від 15 лютого 2005 року, розпорядження НОМЕР_5 від 22 лютого 2005 року першого ІНФОРМАЦІЯ_1 Світловодської районної державної адміністрації та наказу НОМЕР_6 від 22 лютого 2005 року ІНФОРМАЦІЯ_2 управління сільського господарства і продовольства Світловодської районної державної адміністрації про звільнення ОСОБА_1. з посади ІНФОРМАЦІЯ_2 управління сільського господарства і продовольства Світловодської районної державної адміністрації; поновлення його на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 управління сільського господарства і продовольства Світловодської районної державної адміністрації, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - скасувати.
Визнати незаконними: п. 2 розпорядженняНОМЕР_4 від 15 лютого 2005 року, розпорядження НОМЕР_5 від 22 лютого 2005 року першого ІНФОРМАЦІЯ_1 Світловодської районної державної адміністрації, наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 управління сільського господарства і продовольства Світловодської районної державної адміністрації НОМЕР_6 від 22 лютого 2005 року про звільнення ОСОБА_1. з посади ІНФОРМАЦІЯ_2 управління сільського господарства і продовольства Світловодської районної державної адміністрації.
Поновити ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 управління сільського господарства і продовольства (управління розвитку агропромислового комплексу) Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області з ІНФОРМАЦІЯ_4
Стягнути із Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 17 318 грн. 83 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, без утримання прибуткового податку і інших обов'язкових платежів, та 700 грн. моральної шкоди, а всього 18 018 грн. 83 коп., а в доход держави 181 грн.70 коп. судового збору.
Постанова суду в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця.