У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Селівона О.Ф. |
|
суддів |
Пивовара В.Ф., Шевченко Т.В. |
|
|
|
розглянула в судовому засіданні в м.Києві 27 серпня 2009 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього на судові рішення у даній справі.
Вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 січня 2009 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше неодноразово судимого, останній раз
12 грудня 2007 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України на 2 роки обмеження волі, невідбута
частина покарання на час вчинення злочину складала 9 місяців 9 днів,
засуджено за ч.2 ст.390 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України ОСОБА_1 до покарання призначеного за даним вироком приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 12 грудня 2007 року та остаточно визначено 1 рік 3 місяці позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, відбуваючи призначене вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12 грудня 2007 року покарання у виді 2 років обмеження волі, після наданого згідно з наказом №212 в.о. начальника Конотопського виправного центру управління ДДУПВП в Сумській області від 31 жовтня 2008 року дозволу на короткочасний виїзд за межі виправного центру з 6 години 3 листопада 2008 року по 22 годину 5 листопада 2008 року до місця свого проживання в с.Слоут Глухівського району, вчасно не повернувся до місця відбування покарання та залишився за місцем проживання своєї сім`ї, де 6 листопада 2008 року був затриманий.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 28 квітня 2009 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує на відсутність у його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.390 КК України, оскільки умислу ухилятись від відбування покарання не мав, а вчасно не повернувся до місця відбування покарання з поважної причини, що не враховано судом.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні такої слід відмовити.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість в пред`явленому органом досудового слідства обвинуваченні за ч.2 ст.390 КК України внаслідок чого місцевий суд, застосувавши положення ст.299 КПК України, не досліджував тих фактичних обставин, які ніким не оспорювались, обмежившись лише його допитом. З показань засудженого ОСОБА_1 даними в стадії досудового слідства та в суді вбачається, що після надання дозволу на короткочасний виїзд до своєї сім`ї, він вчасно не повернувся до місця відбування покарання та 6 листопада 2008 року був затриманий.
Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст.65 КК України, підстав для зміни судових рішень в цій частині також немає.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що у його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.390 КК України з причин вчасного неповернення до місця відбування покарання з поважних причин, позбавленні підстав, оскільки поважні причини, через які засуджений з`явився до місця відбування покарання із запізненням, можуть бути враховані судом як обставини, що пом`якшують покарання, а за наявності підстав, передбачених ст.ст.39,40 КК України-розцінені як обставини, що виключають злочинність діяння. Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не самостійно з`явився до місця відбування покарання із запізненням, а був затриманий працівниками виправного центру о 2 годині 30 хвилин за місцем свого проживання.
Таким чином, не знаходячи, передбачених ст.398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом, керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 січня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 28 квітня 2009 року відмовити.
Судді:
Селівон О.Ф. Пивовар В.Ф. Шевченко Т.В.