Головуючий у 1 інстанції - Алейников В.І.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2012 року справа № 2а-3691/11/1226
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т. Г. , Губської Л.В.
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Геращенка І.В., Арабей Т. Г., Губської Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області та ОСОБА_2 на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 18 листопада 2011 року у справі № 2а-3691/11/1226 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії , як “дитині війни”,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій відповідача неправомірними і зобов’язання зробити перерахунок недоплаченої суми державної соціальної допомоги у вигляді щомісячних доплат до пенсії з 01.01.2008 року впродовж дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та проводити зазначені виплати з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактичного підвищення до пенсії та поновити строк звернення до суду.
Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 18 листопада 2011 року у справі № 2а-3691/11/1226 позов задоволений частково: зобов’язано відповідача здійснити позивачеві за рахунок коштів Державного бюджету України перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 26.04.2011 року по 18.06.2011 року, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням отриманого підвищення до пенсії. В іншій частині позивачу у задоволені позовних вимог відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить змінити постанову суду та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.
Зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком визначених статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, при цьому цей розмір застосовується для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.
Представники осіб, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи наведене колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційних скарг і дійшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно абз.1 частини другої статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Колегія суддів зазначає, що державна соціальна підтримка дітей війни за своєю правовою природою є окремим джерелом доходу дітей війни та не є складовою їхньої пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, приписи статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими встановлено строки виплати нарахованих, але неотриманих сум пенсій за минулий час, не поширюються на ці правовідносини, а тому не можуть бути застосовані під час розгляду зазначених спорів.
Відповідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зміни щодо строків звернення до адміністративного суду внесені Законом України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453-VІ від 07.07.2010 року, який набрав чинності 30 липня 2010 року.
Позивач отримував пенсію щомісячно та знав про її розмір, виходячи з отримуваних сум.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що коли йдеться про дію нормативно-правового акта, то строк, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, починається з дня опублікування акта, незважаючи на те, що особа, на яку поширює дію цей акт, фактично ознайомилася з ним значно пізніше. Це пояснюється тим, що особа мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про цей акт у день його опублікування, якщо таке опублікування було зроблено у встановленому порядку.
Опублікування Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453-VІ від 07.07.2010р. було зроблено у встановленому порядку.
Те ж саме стосується і офіційного опублікування рішень Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року.
Загальним є правило: закон зворотної сили не має. Це правило надає визначеності і стабільності суспільним відносинам. Громадяни у своїх вчинках орієнтуються на чинні закони. Вони можуть розраховувати на майбутні закони в конкретних вчинках сьогоднішнього дня. Тому нові закони не повинні поширюватися на старі життєві ситуації.
Винятки з цього правила рідкісні і допускаються:
а) за наявності вказівки в законі про надання йому (або окремим статтям) зворотної сили;
б) у загальному правилі про неодмінне надання зворотної сили кримінальному закону, який скасовує або пом'якшує кримінальну відповідальність.
До жодного з цих випадків дана ситуація не відноситься.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не наведено поважних причин пропущення строку звернення до адміністративного суду, не надано доказів неможливості звернення у встановлені законом строки до суду самостійно або через представника.
За матеріалами справи позивач звернувся до суду з позовом 06.10.2011 року (згідно відбитку поштового штемпеля на конверті), тому вимоги заявлені поза межами шестимісячного строку звернення з позовом до адміністративного суду необхідно залишити без розгляду, а саме, заявлені по 05.04.2011 року включно.
Колегія суддів вважає, що звертаючись із заявою про поновлення строку звернення до суду позивачем не доведено наявність поважних причин пропуску строку та не надано жодного доказу на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Частиною другою зазначеної статті визначено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про зобов’язання нарахувати та сплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії за період з 01.01.2008 року по 05.04.2011 року включно підлягають залишенню без розгляду, у зв’язку із пропущенням строку звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 99, ст. 100, ст. 155 ч.1 п.9, ст.195 ч.1, ст. 197 ч.4 п.2, ст.198 ч.1 п.4, ст.205 ч.1 п.4, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області та ОСОБА_2 в частині позовних вимог за період з 01.01.2008 року по 05.04.2011 року - задовольнити частково.
Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 18 листопада 2011 року у справі № 2а-3691/11/1226 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії, як “дитині війни” за період з 01.01.2008 року по 05.04.2011 року - скасувати.
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії , як “дитині війни” за період з 01.01.2008 року по 05.04.2011 року - залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів І.В.Геращенко
ОСОБА_3
ОСОБА_4