Справа №4-14/09
ПОСТАНОВА
ОСОБА_1 01 липня 2009 року
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Хомича В.І.,
за участю секретаря Літвінчук І.М.,
адвоката ОСОБА_2,
прокурора Піддубного О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Любешів скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову слідчого прокуратури Любешівського району від 26.05.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Любешівського РВ УМВС у Волинській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6,-
ВСТАНОВИВ:
19 червня 2009 року до Любешівського районного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову слідчого прокуратури Любешівського району від 26.05.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Любешівського РВ УМВС у Волинській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за відсутністю у їх діях складу злочину, передбаченого ст.365 КК України.
В скарзі зазначено, що 15 травня 2009 року ОСОБА_3 подала на ім»я прокурора Волинської області заяву про те, що її сина ОСОБА_4 під час утримання в ІТТ з 21.04. по 24.04.2009 року постійно били працівники міліції ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з метою «вибити» пізнавальні покази по кримінальній справі. Посилалась на свідків та додала до заяви медичні документи про побої.
26 травня 2009 року слідчий прокуратури Любешівського району виніс постанову, якою відмовив в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції Любешівського РВ УМВС ОСОБА_5 та ОСОБА_6В за відсутністю у їх діях складу злочину, передбаченого ст..365 КК України на підставі ст..6 п.2 КПК України.
В даній постанові слідчий зазначає, що ОСОБА_4 з 21 по 24.04.2009 року утримувався в ІТТ Любешівського РВ як адмінарештований. В ніч з 21.04.09 на 22.04.09 року він скаржився на погіршення стану здоров»я і до нього викликали швидку допомогу. З пояснень фельдшера він скаржився на головний біль і вона зробила йому укол, жодних тілесних ушкоджень вона у нього не бачила. При звільненні з ІТТ 24.04.2009 року ОСОБА_4 розписався у журналі обліку відвідувачів, що він ніяких претензій до працівників міліції немає. До лікарів ОСОБА_4 звернувся 27.04.2009 року, що свідчить про можливість отримання ним тілесних ушкоджень вже після виходу з ІТТ 24.04.2009 року.
В скарзі ОСОБА_2 вказує, що вказана постанова слідчого прокуратури Любешівського району від 26 травня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Любешівського РВ УМВС у Волинській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оскаржується з мотивів невідповідності висновків слідчого фактичним обставинам справи та поверхневої перевірки заяви ОСОБА_3 і намаганні позбавити її можливості оскаржити постанову до суду, а також у зв»язку з порушенням кримінально-процесуального закону. Порушуючи вимоги ст.ст.99, 99-1 КПК України, слідчий з метою перешкодити заявниці ОСОБА_3 оскаржити вищевказану постанову до суду у семиденний термін, до цього часу не повідомив її про наслідки розгляду її заяви, а тим більше не вручив їй копію своєї постанови. Як зазначає в своїй скарзі ОСОБА_2, про наявність такої постанови ОСОБА_3 стало відомо від нього тільки 15.06.2009 року, коли при ознайомленні з кримінальною справою проти її сина він побачив вказану постанову у кримінальній справі.
Просить відновити пропущений строк на оскарження постанови при розгляді скарги та вважає відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції незаконною та передчасною.
Вказує, що посилання слідчого на пояснення фельдшера, що вона не бачила у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень вночі 22.04.2009 року в ІТТ при наданні йому медичної допомоги (укол від головного болю) є безпідставним та надуманим через відсутність у слідчого мотивів, які заслуговують на увагу, по суті заяви. Посилання слідчого на запис в журналі відвідувачів районного відділу, що ОСОБА_4 вказав, що не має претензій до працівників міліції є не що інше, як навмисне нерозуміння слідчим значення цього запису. Цей запис, як зазначає в своїй скарзі, свідчить про відсутність претензій з приводу самого перебування в райвідділі, а не про відсутність претензій з приводу його мордування в ІТТ.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скаргу та мотиви скарги підтримали, просили скаргу задоволити.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги.
Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, прокурора Піддубного О.О.та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
В суді встановлено, що слідчим прокуратури Любешівського району 26 травня 2009 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Любешівського РВ УМВС у Волинській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за відсутністю у їх діях складу злочину, передбаченого ст.365 КК України.
В постанові слідчого вказано, що ОСОБА_4, перебуваючи в ізоляторі тимчасового тримання Любешівського РВ УМВС у ніч з 21.04.2009 на 22.04.2009 року скаржився на погіршення стану здоров»я, тому черговими працівниками міліції Любешівського РВ УМВС було викликано швидку допомогу. З пояснення фельдшера швидкої допомоги Любешівської ЦРЛ вбачається, що під час огляду ОСОБА_4, вона не помітила у нього жодних тілесних ушкоджень. Оскільки ОСОБА_4 скаржився на головний біль, то вона ввела йому анастатичний засіб. З пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_5 стало відомо, що після закінчення терміну адміністративного арешту – 24.04.2009 року, жодних претензій до працівників міліції Любешівського РВ УМВС ОСОБА_8 не мав, про що свідчить запис на с.72 журналу обліку відвідувачів Любешівського РВ УМВС. Разом з тим, медичне обстеження ОСОБА_4, з метою фіксації тілесних ушкоджень, було здійснено 24.04.2009 року, що свідчить про можливість отримання ним тілесних ушкоджень вже після виходу з ІТТ.
Виходячи зі змісту постанови про відмову в порушенні кримінальної справи слідує, що наведені в заяві ОСОБА_3 факти свого підтвердження не знайшли та відсутні будь-які дані про здійснення фізичного та психологічного тиску на ОСОБА_4 працівниками міліції Любешівського РВ УМВС ОСОБА_9 та ОСОБА_6.
Відповідно до ст.236-2 КПК України суд, при розгляді скарги на постанову прокурора слідчого, органу дізнання перевіряє чи при відмові у порушенні кримінальної справи були виконані вимоги ст. 99 КПК України.
Витребувані і досліджені судом матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, свідчать про те, що перевірка викладених фактів в заяві ОСОБА_3, що проводилась на підставі ст.97 КПК України, здійснювалась поверхнево. Зокрема, не вжито всіх можливих заходів при перевірці заяви, не вказано, якими фактичними даними підтверджуються деякі названі в заяві ОСОБА_3 обставини, а тому виникає необхідність у проведенні додаткових перевірних дій, спрямованих на з»ясування фактичних обставин справи. Слідчий прокуратури в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи вказує про можливість отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень вже після виходу з ІТТ 24.04.2009 року. На думку суду, слідчий передчасно прийшов до такого висновку, оскільки ним належним чином не розкрито та не вказано за яких обставин ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 був звільнений з ІТТ 24.04.2009 року після 18 години. Коли він прийшов додому весь побитий, мама звонила ОСОБА_10, просила його поради. Він прийшов до ОСОБА_4 і бачив чисельні садна на тілі її сина. Важливо те, що він бачив ОСОБА_4 не побитого 21.04.2009 року, коли зранку приходив просити його допомоги попрацювати в садку. Свідком факту побиття ОСОБА_4 21.04.2009 року в кабінеті ОСОБА_7 був ОСОБА_11, який в цей день по виклику з»явився в райвідділ до ОСОБА_6, чув крики ОСОБА_4 з кабінету, а коли заглянув у кабінет, побачив побитого ОСОБА_4 та ОСОБА_6, який папірцем витирав кров з своєї руки. Слідчим прокуратури Любешівського району не відібрані пояснення в ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Отже, сукупність одержаних доказів під час перевірки не була достатньою для прийняття рішення – винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Враховуючи, що при вирішенні питання про відмову в порушенні кримінальної справи не були додержані вимоги ст.99 КПК України постанова слідчого прокуратури Любешівського району від 26.05.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Любешівського РВ УМВС у Волинській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає скасуванню.
Приймаючи до уваги вищевикладене, скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід задоволити .
Керуючись ст.ст. 236-1, 236-2 КПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову слідчого прокуратури Любешівського району від 26.05.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Любешівського РВ УМВС у Волинській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволити.
Скасувати постанову слідчого прокуратури Любешівського району від 26.05.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Любешівського РВ УМВС у Волинській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за відсутністю у їх діях складу злочину, передбаченого ст.365 КК України, а матеріали справи повернути для проведення додаткової перевірки прокурору Любешівського району.
На постанову протягом семи діб з дня винесення постанови може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_12
З оригіналом вірно.
Суддя Любешівського
районного суду ОСОБА_12