У Х В А Л А

06 вересня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковалевича С.П.

суддів: Ковальчук Н.М., Шеремет А.М.

секретар судового засідання – Демчук Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корецького районного суду Рівненської області про забезпечення позову від 15 липня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та процентів, у зв’язку із невиконанням грошового зобов’язання.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Корецького районного суду Рівненської області від 15 липня 2016 року в задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та процентів, у зв’язку із невиконанням грошового зобов’язання, відмовлено.

Вважаючи дану ухвалу незаконною через порушення судом норм матеріального та процесуального права та не повне з’ясування обставин справи, ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування скарги вказує, що суд першої інстанції проігнорував наявність реальної загрози утруднення або й невиконання прийнятого рішення, що були у заяві по забезпечення позову, не з’ясував обсяг заявлених позовних вимог, не з’ясував тієї обставини, або не звернув на неї уваги, що позивачка просила суд забезпечити її позов чітким способом – накладенням арешту на конкретні приміщення, що були перелічені у заяві та право власності, на які було підтверджено відповідним витягом з державного реєстру.

Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою заяву ОСОБА_1 задовольнити та накласти арешт на перелічені у заяві об’єкти нерухомості.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

На підставі ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті, якщо нездійснення таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором позики у сумі 24 196 доларів США, що станом на 21.06.2016 року еквівалентно 602 695 грн. 41 коп. та процентів у зв’язку із невиконанням грошового зобов’язання в сумі 10 522 доларів США 21 цент, що станом на 21.06.2016 року еквівалентно 262 096 грн. 53 коп.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, 2002 року випуску, білого кольору, загальний вантажний бортовий, номер шасі (кузова) ZCFA1EJ0102399391, приміщення складів, що розташовані в с. Гвіздів, вул. Перемоги, 2-ж та 2-з Корецького району Рівненської області, та квартиру АДРЕСА_1.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість таких вимог, оскільки ОСОБА_2 раніше відчужував спільне майно подружжя без її згоди на те як дружини.

Враховуючи, що існує реальна загроза невиконання рішення суду у разі його задоволення у майбутньому, колегія суддів приходить до висновку про задоволення зави ОСОБА_1 та забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, вказане в заяві, крім квартири в м. Києві, що буде співрозмірним із заявленими позовними вимогами.

Оскільки ухвала суду постановлена з порушенням процесуальних норм, вона у відповідності до ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Корецького районного суду Рівненської області від 15 липня 2016 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Забезпечити позов ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, 2002 року випуску, білого кольору, загальний вантажний бортовий, номер шасі (кузова) ZCFA1EJ0102399391, та приміщення складів, що розташовані в с. Гвіздів, вул. Перемоги, 2-ж та 2-з Корецького району Рівненської області.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.П. Ковалевич

Судді: Н.М. Ковальчук

ОСОБА_3