ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-11040/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2009 року м. Львів
Колегія суддів Львівського окружного адміністративного суду в складі:
головуючого - судді Матковської З.М.,
суддів: Запотічного І.І.
Шинкар Т.І.
при секретарі Подібка М.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі, Пенсійного Фонду України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з адміністративним позовом та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2007 рік
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1звернувся до суду із позовом управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі, Пенсійного фонду України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України. Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати йому недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік в сумі 1453,71 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога йому не виплачувалась. Крім цього, просить поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав.
В судове засідання позивач не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю. Просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак надав суду заперечення на позовну заяву суть яких зводиться до наступного. На законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2006-2007 р. були відсутні. Крім цього, позивачу у 2008 році виплачується щомісячна державна соціальна допомога "Дітям війни" у розмірі 10% такої допомоги. Вважає позов безпідставним і просить відмовити у задоволенні такого.
Представник відповідача Пенсійного фонду України в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Міністерство фінансів України явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило, однак надали суду заперечення на позовну заяву суть якого зводиться до наступного. Згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1837, Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України і основним його завданням є розроблення і проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики та розроблення проекту Державного бюджету України. Враховуючи вищевказане, Міністерство фінансів України не здійснює виплат державної соціальної допомоги дітям війни, що вплачується замість пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», позовні вимоги до Мінфіну не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і задоволенню не підлягають. Просить справу слухати у відсутності представника міністерства.
Представник відповідача, Державного казначейства України, в судове засідання не з'явився. Надав суду заперечення на позовну заяву в яких зазначив, що відповідно до своїх повноважень встановлених Бюджетним кодексом України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Положеннями про Державне казначейство України , Державне казначейство України не є головним розпорядником бюджетних коштів, не здійснює заходів щодо виплати пенсії як дітям війни, не може надати будь яких фактичних даних, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що стосуються предмету спору та рахунків Управління пенсійного фонду України в м. Дрогобичі не обслуговує. Державне казначейство України не має права встановлювати чи змінювати видатки Державного бюджету, до того ж в жодному разі не розпоряджається коштами, які призначені для виплати пенсії. Просить справу слухати без участі представника Державного казначейства України та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1народивсяІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено.
Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007 року не виплачувалась, тому позов в частині зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату підвищення до пенсії на користь позивача за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно підлягає до задоволення.
Отже, вищенаведене свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки всупереч Рішенням Конституційного Суду України, підвищення до пенсії позивачу у 2007 року не виплачувалось у розмірі визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Позовні вимоги ОСОБА_1про зобов'язання відповідача надалі виплачувати позивачу щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком до задоволення не підлягають, оскільки суд не вправі зобов'язувати відповідача наперед вчиняти будь - які дії чи приймати рішення.
Керуючись ст. ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст.62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України м. Дрогобичі Львівської області щодо невиплати у 2007 році ОСОБА_1підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України м. Дрогобичі Львівської області провести нарахування та виплату з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р. включно ОСОБА_1підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий - суддя
Судді
Постанова надрукована в одному примірнику та є оригіналом.