справа № 2-260/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 серпня 2009 року Великобагачанський районний суд Полтавської області у складі:

    головуючого судді – Хоролець В.В.

    при секретарі – Зіненко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до арбітражного керуючого Несвіта Володимира Івановича про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

             З позову ОСОБА_1. вбачається, що за заявою Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції та УДК у Великобагачанському районі Полтавської області постановою Господарського суду Полтавської області від 04.12.2007 року ТОВ «Колос» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено арбітражного керуючого Несвіта В.І. 13.02.2008 року в газеті «Зоря Полтавщини» було опубліковано оголошення про продаж майна ТОВ «Колос», а 08.04.2008 року він подав заяву про участь в аукціоні з продажу майна та запропонував найвищу ціну за нежитлову будівлю – приміщення їдальні, яка розташована в АДРЕСА_1

Як вказує позивач ОСОБА_1., відповідно до результатів аукціону, протоколу засідання конкурсної комісії від 08.05.2008 року та акту проведення прилюдних торгів (конкурсу) по продажу ліквідаційної маси в процедурі банкрутства ТОВ «Колос» від 12.05.2008 року його було визнано покупцем цього приміщення їдальні по ціні 14000 грн. Дані документи стали підставами для підписання договору купівлі-продажу приміщення їдальні.

ОСОБА_1. зазначає, що 15.05.2008 року між ним та арбітражним керуючим-ліквідатором ТОВ «Колос» Несвітом В.І. було укладено письмовий договір купівлі-продажу нежитлового приміщення їдальні. Ним, ОСОБА_1., було сплачено 14000 грн. до вказаним договором та 727 грн.66 коп. за виготовлення технічного паспорту в БТІ. При цьому даний договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений не був.  

Як вбачається з позову, ОСОБА_1. наполягав на укладенні нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, однак арбітражний керуючий Несвіт В.І. відповів про неможливість укладення нотаріально посвідченого договору, оскільки в зв’язку з неможливістю надати витяг з реєстру прав власності на вказаний об’єкт нерухомості. Крім цього, державний нотаріус відмовив у посвідченні цього договору, посилаючись на п.48 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій та на відсутність свідоцтва про право власності на дане приміщення. Після цього відповідач по справі ухиляється від належного оформлення первинних документів та ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного вище договору.

Посилаючись на те, що сторони домовилися по всіх істотних умовах договору купівлі-продажу приміщення їдальні від 15.05.2008 року і відбулося повне виконання умов цього договору, він оплатив в повному обсязі вартість цього об’єкта в сумі 14000 грн., відповідач передав його вказане приміщення, однак останній ухиляється від нотаріально посвідчення цього договору, а він, ОСОБА_1. не може в повному обсязі реалізувати своє право власності через невідповідність договору вимогам закону, позивач ОСОБА_1., посилаючись на норми ч.2 ст.220 ЦК України звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу від 15.05.2008 року нежитлової будівлі - приміщення їдальні в АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на вищевказане приміщення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. заявлений позов підтримав, в своїх поясненням посилався на обставини, що викладені в позові і просив позов задовольнити в повному обсязі.

           В судове засідання відповідач арбітражний керуючий Несвіт В.І. не з’явився, він належним чином сповіщений про день і час розгляду справи.

          Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1., вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до арбітражного керуючого Несвіта Володимира Івановича про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності підлягає задоволенню з таких підстав.

         Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

        Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

         Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

         За нормами ст.15 ЦПК України суд розглядає в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів, що виникають, зокрема, із цивільних правовідносин в порядку позовного провадження.

         Судом встановлено, що постановою Господарського суду Полтавської області від 04.12.2007 року ТОВ «Колос» (с. Якимове Великобагачанського району) було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено арбітражного керуючого Несвіта В.І. (а.с.11-12).

          Нежитлова будівля - приміщення їдальні, яке належало ТОВ «Колос» була  включена до ліквідаційної маси в процедурі банкрутства цього товариства, що підтверджується довідкою арбітражного керуючого Несвіта В.І. (а.с.20). Дане приміщення їдальні розташоване в АДРЕСА_1 (а.с.15,22-27).

        В ході ліквідаційної процедури та реалізації майна банкрута ТОВ «Колос», ОСОБА_1. подав заяву про участь в аукціоні з продажу майна ТОВ «Колос».

        Як вбачається з протоколу засідання конкурсної комісії по продажу приміщення їдальні ТОВ «Колос» с. Якимове Великобагачанського району від 08.05.2008 року та Акту проведення прилюдних торгів (конкурсу) по продажу ліквідаційної маси в процедурі банкрутства ТОВ «Колос» від 08.05.2008 року переможцем прилюдних торгів (конкурсу) і покупцем приміщення їдальні ТОВ «Колос» в с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області визнано ОСОБА_1., який запропонував найбільшу ціну об’єкта в сумі 14000 грн. і підтримав відповідні фіксовані умови конкурсу про використання приміщення їдальні для загальних потреб місцевого населення із створенням робочих місць (а.с.16-17,21). Як вказано у вищезазначеному Акті, протокол засідання конкурсної комісії від 08.05.2008 року та сам Акт є підставами для підписання договору купівлі-продажу.

          15.05.2008 року між ОСОБА_1. (покупець) та арбітражним керуючим-ліквідатором ТОВ «Колос» Несвітом В.І. (продавець) було укладено письмовий договір купівлі-продажу нежитлової будівлі - приміщення їдальні за адресою с. Якимове, вул. Леніна 2 а Великобагачанського району Полтавської області (а.с.18). Договір підписано з одного боку покупцем фізичною особою ОСОБА_1., з іншого боку відповідачем – арбітражним керуючим ліквідатором Несвітом В.І.  

          Зокрема, за цим договором купівлі-продажу від 15.05.2008 року продавець продав, а покупець купив приміщення їдальні в с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області за ціною продажу 14000 грн., що визначена на підставі протоколу проведення публічних торгів (конкурсу) №1 від 08.05.2008 року. Цей договір містить істотні умови, зокрема, встановлює порядок розрахунків за придбаний об’єкт нерухомості, умови передачі об’єкта, права і обов’язки сторін цього договору, відповідальність сторін та умови зміни договору та його розірвання.

         Як вбачається з рахунку-фактури №2 від 15.05.2008 року, в цей же день покупець ОСОБА_1. оплатив обумовлену договором суму 14000 грн. за придбане приміщення їдальні (а.с.15).

         Згідно акту прийому-передачі від 15.05.2008 року, який є додатком до цього договору купівлі-продажу продавець арбітражний керуючий Несвіт В.І. передав, а покупець фізична особа ОСОБА_1. прийняв приміщення їдальні в с. Якимове (а.с.19).

         Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

         Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

          Як вбачається з матеріалів справи, даний договір купівлі-продажу від 15.05.2008 року нотаріально посвідчений не був, відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення в зв’язку з не виготовленням підприємством-банкрутом ТОВ «Колос» документації на право власності на даний об’єкт нерухомості (а.с.38), а нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення, яке було придбане з прилюдних торгів, про що мається письмова відмова державного нотаріуса (а.с.14).

          Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

          Виходячи з аналізу істотних умов договору купівлі-продажу приміщення їдальні від 15.05.2008 року та сукупності письмових доказів, що подані позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, з урахуванням меж позовних вимог суд приходить до висновку, що сторони договору купівлі-продажу нежитлової будівлі – приміщення їдальні від 15.05.2008 року ОСОБА_1. та арбітражний керуючий-ліквідатор ТОВ «Колос» Несвіт В.І. домовилися щодо усіх істотних умов договору, арбітражний керуючий-ліквідатор Несвіт В.І. продав, а фізична особа ОСОБА_1. купив майно, що вказане в цьому договорі – приміщення їдальні в с. Якимове по вул. Леніна, 2 а Великобагачанського району Полтавської області, відбулося повне виконання умов цього договору, оскільки покупець ОСОБА_1. в повному обсязі оплатив суму, що обумовлена в договорі (14000 грн.), а продавець арбітражний керуючий-ліквідатор Несвіт В.І. передав за актом прийому-передачі об’єкт нерухомості, що був предметом договору купівлі-продажу – нежитлову будівлю – приміщення їдальні, але одна із сторін договору арбітражний керуючий-ліквідатор Несвіт В.І. ухилився від нотаріального посвідчення договору, не виготовивши документи на право власності на даний об’єкт, що не дає можливості посвідчити даний договір нотаріально, проаналізувавши встановлені обставини справи в своїй сукупності суд вважає, що є підстави для визнання дійсним договору купівлі-продажу приміщення їдальні в АДРЕСА_1, укладеного 15.05.2008 року між ОСОБА_1. та арбітражним керуючим-ліквідатором Несвітом В.І.

          Норми ст.317 ЦК України визначають зміст права власності, згідно якого власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

          Відповідно до норм ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 цього Кодексу визначає визнання права як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

         За нормою ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності, якщо воно оспорюється або не визнається іншою особою.

         Отже, виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до арбітражного керуючого Несвіта Володимира Івановича про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.  

        На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.15,16,ч.2 ст.220, ст.ст. 317,319,325,328,392 ЦК України, ст.ст. 3,10,11,15,60,212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі приміщення їдальні за адресою АДРЕСА_1, укладений 15 травня 2008 року між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим-ліквідатором Несвітом Володимиром Івановичем.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю - приміщення їдальні за адресою АДРЕСА_1.

           Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом  десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області може бути подана протягом двадцяти днів після  подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя