Справа № 2-300/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 серпня 2009 року Великобагачанський районний суд Полтавської області у складі:

    головуючого судді – Хоролець В.В.

    при секретарі – Зіненко Н.О.

розглянувши на попередньому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на домоволодіння, -

в с т а н о в и в:

З  позову ОСОБА_1 вбачається, що згідно довідки виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, домоволодіння АДРЕСА_1 станом на 01.07.1990 року та на 15.04.1991 року відносилось до категорії «колгоспний двір», в якому станом на вказані дати проживали та являлись членами двору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.  Позивач вказує, що на підставі ст.ст.120,123 ЦК України (в редакції 1963 року), виходячи з принципу рівності долей всіх членів колгоспного двору на майно двору кожен з них мав право на 1/3  частину майна колгоспного двору, а отже і на 1/3 частину вищевказаного домоволодіння.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну їй 1/3 частину домоволодіння по АДРЕСА_1. Цю спадщину прийняв в порядку ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року) її чоловік, а батько позивачки – ОСОБА_2, який на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем і фактично вступив у володіння спадковим майном, але юридично своє право на спадщину не оформив.

Вона, ОСОБА_1 після смерті матері спадщину не приймала. Таким чином, як вказує позивачка, її батько ОСОБА_2 став власником 2/3 часток вищевказаного домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на 2/3 частки колишнього колгоспного двору по АДРЕСА_1.

ОСОБА_1, як єдина спадкоємиця першої черги за законом на вказану спадщину у встановлений законом шестимісячний строк після смерті ОСОБА_2 подала до Великобагачанської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на даний житловий будинок (вказані документи не виготовлялись і не видавались власникам будинку) вона не має можливості оформити право на спадщину (2/3 частки) та право власності на належну їй, як члену колишнього колгоспного двору 1/3 частку домоволодіння.

           Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач ОСОБА_1 звернулася до  суду з позовом, в якому просила суд визнати, що на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, останнім постійним місцем проживання якого було АДРЕСА_1 йому належало на праві власності 2/3  частини домоволодіння АДРЕСА_1, а в порядку спадкування визнати за нею, ОСОБА_1 право власності в цілому на все домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, літньої кухні, сараю та погрібника з погрібом.    

На попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, в своїх поясненнях посилалась на обставини, що в ньому викладені і просила його задовольнити.

           Представник відповідача по справі Великобагачанської селищної ради  Полтавської області в судове засідання не з’явився, Великобагачанська селищна рада направила лист про те, що вона позов ОСОБА_1 визнає в повному обсязі і просить суд його задовольнити (а.с.28).

            Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України суд ухвалив провести розгляд справи згідно з вимогами ст. 130 ч. 4 та ст. 174 ЦПК України.

            Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України “у разі визнання відповідачем позову суд за  наявності передбачених законом підстав ухвалює рішення про задоволення позову.”

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на домоволодіння підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

           Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

           Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

            Судом встановлено, що ОСОБА_3, останнім постійним місцем проживання якої було АДРЕСА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що відділом РАЦС Великобагачанського районного управління юстиції видано свідоцтво про смерть (а.с.6).

    Чоловік ОСОБА_3 – ОСОБА_2, останнім постійним місцем проживання якого було АДРЕСА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, про що відділом РАЦС Великобагачанського районного управління юстиції видано свідоцтво про смерть (а.с.7).

    ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками позивачки ОСОБА_1 (а.с.8).

    Як вбачається з довідки виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради  Полтавської області, домоволодіння АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року відносилось до категорії «колгоспний двір», в якому станом на вказані дати проживали та являлись членами двору – ОСОБА_2 – голова двору та ОСОБА_3 та їх дочка ОСОБА_1 – члени двору.

Згідно ч.2 ст.123 ЦК України (в редакції 1963 р.) розмір частки члена колгоспного двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Отже, власниками вищевказаного домоволодіння в рівних частках були ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, тобто кожен з них мав право на 1/3 частину домоволодіння, що розташоване АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті ОСОБА_3) в домоволодінні був зареєстрований і постійно проживав її чоловік ОСОБА_2 (а.с.10).  

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну їй 1/3 частину домоволодіння поАДРЕСА_1. Цю спадщину прийняв в порядку ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року) ОСОБА_2, її чоловік, який на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем і фактично вступив у володіння спадковим майном, але юридично своє право на спадщину не оформив. Вбачається, що ОСОБА_1 після смерті матері спадщину не приймала.

Отже, батько позивача по справі ОСОБА_2 став власником 2/3 часток вищевказаного домоволодіння.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на 2/3 частки колишнього колгоспного двору по АДРЕСА_1.

            З проекту технічного паспорта на вказане домоволодіння вбачається, що домоволодіння по АДРЕСА_1 складається з житлового будинку, літньої кухні, сараю та погрібника з погрібом (а.с.12-15).

            Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

           Спадкування здійснюється зав заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).  

           Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

    З матеріалів справи також вбачається, що при житті мати позивачки не виділила своєї долі з майна двору і не одержала встановленому законом порядку правовстановлюючі документи на належну їй частину домоволодіння (а.с.16), так як і батько позивачки на його долю та на прийняту ним після смерті дружини частину цього домоволодіння, цього ж не зробила і сама позивач на належну їй частину, внаслідок чого вищевказане домоволодіння і в даний час рахується по обліках як домоволодіння бувшого колгоспного двору, тобто правовстановлюючі документи на даний житловий будинок не виготовлялись і не видавались власникам будинку, що в даний час є перешкодою ОСОБА_1 для отримання в державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на вказане домоволодіння (а.с.16).  

    З повідомлення Великобагачанської державної нотаріальної контори та Витягів зі Спадкового реєстру вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 юридично спадщину прийняла дочка померлого ОСОБА_1, претензій кредиторів не виникало, спадкоємцям не видавались свідоцтва про право на спадщину (а.с.25-27).  

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, є підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на домоволодіння.  

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 120,123,549 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.ст. 328,392,1216-1218 ЦК України (в редакції 2003 року), ст.ст. 3,10,11,60,130,174,212-215 ЦПК України, суд,  -

в и р і ш и в:

         Визнати, що на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, останнім постійним місцем проживання якого було АДРЕСА_1 йому належало на праві власності 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

         В порядку спадкування, визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на все домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, літньої кухні, сараю та погрібника з погрібом.    

           Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом  десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя