Справа № 2-317/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 серпня 2009 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

    головуючого судді – Хоролець В.В.

    при секретарі – Зіненко Н.О.

розглянувши на попередньому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на домоволодіння, -

в с т а н о в и в:

З позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що домоволодіння по АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року відносилось до категорії «колгоспний двір». Членами вказаного колгоспного двору на той час були: ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.  На підставі ст.ст.120,123 ЦК України (в редакції 1963 року), виходячи з принципу рівності долей всіх членів колгоспного двору на майно двору кожен з них мав право на ј частину майна колгоспного двору, а отже і на ј частину вищевказаного домоволодіння.

Позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3. вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4. Після його смерті відкрилася спадщина на ј частку колишнього колгоспного двору. Спадкоємцями першої черги за законом на вказану спадщину в рівних частках являються дружина померлого ОСОБА_1. та його дочки ОСОБА_2 (до укладення шлюбу ОСОБА_2) та ОСОБА_3. (до укладення шлюбу ОСОБА_3). Позивачі вказують, що всі вони прийняли спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживали разом із спадкодавцем і фактично вступили у володіння спадковим майном в порядку ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), успадкувавши ј:3=1/12 частку вищевказаного домоволодіння, але своє право на спадщину юридично не оформили.  Таким чином, позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказують, що вони стали власниками вищевказаного домоволодіння в рівних частках, тобто кожен - по 1/3 частці (1/4 ч+1/12 ч=4/12ч=1/3 ч.).

В даний час, як вказують позивачі, вони не мають можливості оформити право на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_4., та право на належні їм, як членам колишнього колгоспного двору частки в майні двору, оскільки на нього відсутні правовстановлюючі документи, які б відповідали вимогам чинного законодавства, а виготовити в даний час правовстановлюючі документи на ім’я померлого не можливо, оскільки у разі смерті фізичної особи її право власності припиняється.    

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3. звернулися до суду з позовом, в якому просили суд визнати, що на момент смерті ОСОБА_4., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, останнім постійним місцем проживання якого було АДРЕСА_1 йому належала на праві власності ј частка житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, а в порядку спадкування, визнати окремо за кожним з позивачів право власності на 1/3 частку житлового будинку, позначеного в характеристиці будинку, господарських будівель та споруд літ.А-1 з господарськими будівлями, позначеними: літня кухня – літ.Б, сарай – літ.В, погріб вхідний – літ.Г, гараж – літ.Д, сарай – літ.Е, розташованого по АДРЕСА_1.

В попереднє судове засідання позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3. не з’явились, від них надійшло письмове клопотання про підтримання позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи у їх відсутність (а.с.27).

           Представник відповідача по справі Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області в судове засідання не з’явився, дана сільська рада направила лист про те, що позов ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3. визнає в повному обсязі і просить суд його задовольнити (а.с.27).

           Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України суд ухвалив провести розгляд справи відповідно до вимог ст. 130 ч. 4 та ст. 174 ЦПК України.

    Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України “у разі визнання відповідачем позову суд за наявності передбачених законом підстав ухвалює рішення про задоволення позову.”

            Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на домоволодіння підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

           Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

           Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

            Судом встановлено, що чоловік ОСОБА_1., а батько ОСОБА_2. і ОСОБА_3.(а.с.6-10) - ОСОБА_4, останнім постійним місцем проживання якого було АДРЕСА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що Широкодолинською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області видано свідоцтво про смерть (а.с.5).

    Як вбачається з повідомлення виконавчого комітету Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, станом на 15.04.1991 року згідно запису погосподарської книги №271 домогосподарство по АДРЕСА_1 відносилось до колгоспного двору, членами якого на ці дати були: ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.11).

            ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3 постійно проживали у вищевказаному домоволодінні на день смерті ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.12).  

Згідно ч.2 ст.123 ЦК України (в редакції 1963 року) розмір частки члена колгоспного двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Отже, власниками вищевказаного домоволодіння в рівних частках були ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тобто кожен з них мав право на ј частину домоволодіння, що розташоване АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_4. відкрилася спадщина на належну йому ј частку колишнього колгоспного двору. Спадкоємцями першої черги за законом на вказану спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4. в рівних частках являються дружина померлого - ОСОБА_1. та його дочки ОСОБА_2 (до укладення шлюбу ОСОБА_2) та ОСОБА_3. (до укладення шлюбу ОСОБА_3).

Інших спадкоємців ні за заповітом, ні за законом після смерті ОСОБА_4. не має (а.с.30). Заяв про відмову від прийняття спадщини не поступало.

Стаття 549 ЦК України (в редакції 1963 року), що діяла на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами встановлювала, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном або якщо він подав до нотаріального органу по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Ці дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Отже, з матеріалів справи та аналізу письмових доказів по справі вбачається, що позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3. стали власниками домоволодіння в рівних частках, тобто кожен отримав по 1/3 частці цього домоволодіння.    

            З проекту технічного паспорта та характеристики будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 вбачається, що дане домоволодіння складається з житлового будинку, літньої кухні, двох сараїв та гаража (а.с.14-17).

    При житті ОСОБА_4. не виділив своїх долі з домоволодіння колгоспного двору, не одержав в установленому порядку свідоцтво про право власності на свою частку домоволодіння, цього ж не зробили після його смерті і ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3., які претендують на 1/3 частку в майні колишнього колгоспного двору (своє право на спадщину юридично не оформили), в зв’язку з чим воно і в даний час рахується по обліках як домоволодіння бувшого колгоспного двору.

ПП «Миргородське ПТІЕ «Інвентаризатор» відмовило позивачам в реєстрації вищевказаного домоволодіння та виготовленні правовстановлюючих документів, оскільки згідно п.11 ч.1 ст.346 ЦК України, у разі смерті фізичної особи її право власності припиняється (а.с.18).

    Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

    Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).     Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, є підстави для задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на домоволодіння в повному обсязі.      

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 120,123,549 ЦК України ( в редакції 1963 року), ст.ст. 328,392,1216,1217,1218 ЦК України, ст.ст.3,10,11,60,130,174,212-215 ЦПК України, суд,  -

в и р і ш и в:

Визнати, що на момент смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, останнім постійним місцем проживання якого було АДРЕСА_1 йому належала на праві власності ј частка житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1.

В порядку спадкування, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку житлового будинку, позначеного в характеристиці будинку, господарських будівель та споруд літ.А-1 з господарськими будівлями, позначеними: літня кухня – літ.Б, сарай – літ.В, погріб вхідний – літ.Г, гараж – літ.Д, сарай – літ.Е, розташованого по АДРЕСА_1.

В порядку спадкування, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку житлового будинку, позначеного в характеристиці будинку, господарських будівель та споруд літ.А-1 з господарськими будівлями, позначеними: літня кухня – літ.Б, сарай – літ.В, погріб вхідний – літ.Г, гараж – літ.Д, сарай – літ.Е, розташованого по АДРЕСА_1.

В порядку спадкування, визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частку житлового будинку, позначеного в характеристиці будинку, господарських будівель та споруд літ.А-1 з господарськими будівлями, позначеними: літня кухня – літ.Б, сарай – літ.В, погріб вхідний – літ.Г, гараж – літ.Д, сарай – літ.Е, розташованого по АДРЕСА_1.

           Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом  десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області може бути подана протягом двадцяти днів після  подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя