Справа № 1-79/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді                               Васильєвої Т.Ю.,

при секретарі                               Томіній В.В.,

з участю прокурора                     Гантімурової Н.В.,

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, одруженого, раніше неодноразово судимого, а саме:

20.06.2003 року Вінницьким районним судом за ст. 185 ч. З КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. В силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; 27.10.2004 року Староміським районним судом м. Вінниці за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 500 гривень штрафу; 19.01.2010 року Вінницьким районним судом за ст. 129 ч. 1 КК України до 2 років обмеження волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, -

встановив:

ОСОБА_3 16.09.2009 року в період часу з 13.00 години до 14.00 години, знаходячись на території торгового центру «МЕТРО», маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження бокового скла автомобіля НОМЕР_1, викрав сумку, належну ОСОБА_4, в якій знаходились грошові кошти у розмірі 800 гривень купюрами різного номіналу, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вище вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_3 в ніч на 02.08.2010 року приблизно о 24.00 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи прямий умисел, направлений на таємне вчинення крадіжки, з корисливих мотивів, шляхом розбиття віконного склопакета, проник в фельдшерсько-акушерський пункт, який розташований в с. Щітки по вулиці Леніна, 43, Вінницького району, Вінницької області та перебуває на балансі ОСОБА_5 сільської ради Вінницького району Вінницької області, звідки викрав майно, а саме: 1 пачку перчаток стерильних, вартістю 3 гривні; 1 упаковку Папаверину № 10, вартістю 11 гривень 25 копійок; 1 упаковку Платифілін № 10, вартістю 8 гривень; одну стерильну систему, вартістю 5 гривень 50 копійок; 50 штук Ібупрофену в таблетках, вартістю 4 гривні 76 копійок; 1 пляшку Перекису водню 3 %, вартістю 2 гривні 40 копійок; 1 пляшку спирт етиленового 96%, вартістю 6 гривень; один тонометр ЛД виробництва Росії, вартість якого згідно висновку спеціаліста № 2033 бід 09.08.2010 року, становить 115 гривень, чим завдав територіальній громаді матеріальної шкоди на загальну суму 155 гривень 91 копійка.          

Також, ОСОБА_3 02.08.2010 року приблизно о 16.30 годині перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно, повторно, знаходячись в с. Вінницькі Хутори по вул. Ватутіна, 149, Вінницького району Вінницької області, з погрозою застосування насильства до ОСОБА_6, що є небезпечним для його життя чи здоров’я, а саме наставивши в його сторону ножа, якого тримав в правій руці, з вимогою вийти з автомобіля, незаконно заволодів транспортним засобом, який належав ОСОБА_6, а саме автомобілем НОМЕР_2, вартість якого становить 46 329 гривень 16 копійок згідно висновку експерта № 183 від 08.09.2010 року, який в подальшому використовував у власних потребах, та після його затримання 02.08.2010 року автомобіль було повернуто власнику. В результаті незаконної експлуатації автомобіля йому були завдані пошкодження та розмір матеріального збитку, завданий власнику автомобіля в результаті його пошкодження, згідно висновку експерта № 214 від 27.10.2010 року становить 5 338 гривень 33 коп., завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вищевказану суму. .

Крім того, ОСОБА_2 незаконно, без мети збуту певний період часу орієнтовно з літа 2008 року зберігав набої 5.6 мм. у кількості 23 шт. на горищі сараю, який розташований на території домогосподарства за адресою: Вінницька обл., Вінницький район, с. Щітки, вул. Павла Тичини, буд. 14, де ОСОБА_2 раніше проживав, які він знайшов на полігоні в с. Тютьки, Вінницького районну Вінницької області. 28.08.2010 року працівниками Вінницького РВ ГУМВС України у Вінницькій області під час проведення огляду даного домогосподарства ОСОБА_7, з горища вказаного господарського приміщення було виявлено та вилучено 23 набої, які згідно висновку експерта № 279-6 від 09.09.2010 року є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї, малокаліберними спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення, калібру 5,6 мм призначеними для стрільби із цілого ряду нарізної спортивно-мисливської зброї, малокаліберних гвинтівок моделей ТОЗ-8, ТОЗ-8М, ТОЗ-11, ТОЗ-16, ТОЗ-17, ТОЗ-18 та інших калібру 5,6 мм., дані патрони придатні для стрільби та мають достатньо вражаючу здатність.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України не визнав з тих підстав, що дійсно 02.08.2010 року знаходячись в с. Вінницькі Хутори по вул. Ватутіна, біля магазину, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, після того як йому хтось зателефонував та повідомив, що щось трапилось з його дитиною від колишнього шлюбу з ОСОБА_7, яка на нього не записана, під час того як він сідав в автомобіль ВАЗ 2110 на переднє сидіння, вирішив заволодіти даним автомобілем, щоб перевірити, що з дитиною. Тому сказав водію автомобіля ОСОБА_6 вийти з нього, на що водій спокійно забравши якісь документи з авто вийшов з нього, а він сів за кермо та поїхав в с. Щітки. Перевіривши, що з дитиною все нормально, повернувся автомобілем назад до с. Вінницькі Хутори на вул. Ватутіна, після чого його затримали працівники міліції. Дійсно під час керування даним автомобілем він його дещо пошкодив, в цій частині вину визнає, вважає, що його необхідно притягнути до відповідальності за ч. 1 ст. 289 КК України, при цьому завдану потерпілому матеріальну шкоду відшкодував в повному обсязі. Також пояснив, що під час заволодіння автомобілем не погрожував водію застосуванням насильства, оскільки хоча в нього на той час дійсно в руках був ніж, але тому що він випав з його кармана, цей ніж він віз із собою, так як їхав колоти знайомій жінці свиню, ніж є робочим та він завжди використовує його, коли допомагає людям колоти свиней, цим ножем він не погрожував, на водія не направляв, а піднявши ножа мав намір кинути його на заднє сидіння автомобіля, щоб не заважав. Вини у вчиненні всіх інших злочинів не визнає взагалі, так як їх не вчиняв, а покази свої та явки з повинною, які давав на досудовому слідстві, заперечує, вказуючи, що давав їх під тиском працівників міліції, при цьому заподіяну шкоду медпункту в с. Щітки повністю відшкодували його родичі. Діти від шлюбу з ОСОБА_7 на нього не зареєстровані, проте він від дітей не відмовляється та намагається їм допомагати. На даний час він не може точно сказати, де його нова дружина ОСОБА_8, після його затримання вона зникла, чи народжувала від нього дитину точно йому також невідомо.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що 02.08.2010 року в обідній час він стояв в м. Вінниця на вул. Чехова, де постійно стоять автомобілі таксі. До нього підійшов раніше невідомий чоловік, який перебував у нетверезому стані. Незнайомець попросив відвести його у с. Вінницькі Хутори, на що він погодився. Чоловік сів на переднє сидіння автомобіля і вони поїхали, по дорозі ОСОБА_6 запитав, куди конкретно потрібно їхати, незнайомець відповів, що прямо. Вони доїхали до магазину «Крамничка», який розташований по вулиці Ватутіна, с. Вінницькі Хутори, незнайомець попросив зупинитись, що він і зробив, чоловік подивився навкруги і попросив проїхати далі. Вони поїхали далі по вулиці. Приблизно через 100 метрів з лівої сторони він помітив ще один магазин, який був розташований по вул. Ватутіна, навпроти будинку № 149, та незнайомець попросив зупинитись, ОСОБА_6 зупинився, чоловік попросив його зачекати, а сам пішов у магазин. Через декілька хвилин чоловік вийшов з магазину і сів у автомобіль на переднє пасажирське сидіння, в цей момент ОСОБА_6 розмовляв по мобільному телефону та подивився на чоловіка, який у правій руці тримав ножа, який, як він зараз думає, був направлений у сторону лобового скла. Чоловік сказав, щоб ОСОБА_6 вийшов з автомобіля, а телефон залишив в автомобілі, на що він забрав сумку з документами з сидіння і вийшов. При цьому пояснив, що не сприймав ніж як погрозу йому в застосуванні щодо нього насильства, хоча й допускав настання для себе будь-яких наслідків, помітив, що ніж був робочий. Так як бачив, що підсудний сильно п’яний, вирішив, що буде менше проблем, якщо він просто вийде з автомобіля. Після цього він пішов до магазину та попросив продавця викликати міліцію. Матеріальна та моральна шкода йому на даний час відшкодована повністю, жодних претензій він до підсудного не має.

В подальшому захисником підсудного в судовому засіданні була надана нотаріально завірена заява потерпілого ОСОБА_6, в якій він вказує, що підсудний йому ножем взагалі не погрожував. Для перевірки даної заяви в судовому засіданні в порядку повторного допиту потерпілого ОСОБА_6 не з’явився, за результатами приводу було встановлено, що він на даний час за попередньою адресою взагалі не проживає, його співмешканка вказує, що він перебуває у відрядженні.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 16.09.2009 року вони разом з чоловіком вирішили поїхати у торговий центр «МЕТРО». Приїхавши до торгового центру чоловік припаркував автомобіль на стоянці торгового центру «МЕТРО» та вони пішли до магазину. Приблизно через годину-півтори вийшовши з торгового центру і підійшовши до автомобіля, ОСОБА_4 помітила, що бокове скло на дверцятах автомобіля розбите, а її сумки, яка знаходилась на пасажирському сидінні, не було, в сумці, коли вона залишала її в автомобілі, знаходилось 800 грн. різними купюрами, автомобіль був без сигналізації. Конкретно когось, хто вчинив крадіжку вона не бачила. Суду надала письмову заяву про відмову від цивільного позову до підсудного та відмову брати участь в судових дебатах (а.с. 268).

Представник цивільного позивача – ОСОБА_5 сільської ради, на балансі якої перебуває ФАП с. Щітки Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_9 (а.с. 181, 183, 234) в судові засідання не з’явилася, при цьому на адресу суду надійшла заява від неї про те, що завдана злочином шкода відшкодована, та вона не бажає брати участь в судових дебатах.

Допитані у судовому засіданні свідки пояснили:

ОСОБА_10 пояснила, що є дівчиною ОСОБА_6, вони зустрічаються та 02.08.2010 року під час того як розмовляла з ним по телефону розмова раптом перевалась, вона так зрозуміла, що телефон впав, а коли зателефонувала ще раз, трубку взяв інший чоловік та виключив телефон, зараз вона думає, що був підсудний. Тому вона стала хвилюватися за ОСОБА_6 і з подругою ОСОБА_11 вони приїхали туди, де він знаходився. Коли вони з подругою приїхали, то були запрошені працівниками міліції в якості понятих під час проведення огляду автомобіля ОСОБА_6 в с. Вінницькі Хутора, по вул. Ватутіна, як пояснили працівники міліції, вище вказаний автомобіль знаходився в угоні, біля автомобіля знаходився чоловік на ім'я ОСОБА_2, який зі слів працівників міліції викрав автомобіль. Цей автомобіль був пошкоджений, та під час його огляду його на задньому сидінні було виявлено та вилучено ножа, а з переднього сидіння автомобіля було виявлено та вилучено два мобільних телефони. Потім ОСОБА_6 їй розповів, що чоловік сказавши йому вийти з авто заволодів ним та поїхав в невідомому напрямку, а через деякий час цього чоловіка на автомобілі затримали працівники міліції, тому й проводили слідчі дії за їх участі, про погрозу йому ножем ОСОБА_6 їй нічого не розказував, лише казав, що коли цей чоловік сідав в авто, то дістав ножа.

ОСОБА_11 в судовому засіданні дала пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_10, оскільки також була запрошена понятою під час проведення огляду автомобіля ОСОБА_6 Про обставини заволодіння автомобілем їй нічого не відомо, знає, що це було під час розмови її подруги ОСОБА_10 по телефону з ОСОБА_6

ОСОБА_12 пояснила, що вона 02.08.2010 року працювала продавщицею у магазині в с. Вінницькі Хутори по вул. Ватутіна, в другій половині дня, після 16 год. у магазин зайшов незнайомий чоловік, який попросив пляшку горілки у борг, вона йому відмовила, при цьому пояснила, щоб він прийшов ввечері так оскільки будуть працювати власники, незнайомець знаходився в стані алкогольного сп’яніння та отримавши таку відповідь вийшов з магазину, після чого вона почула як завівся автомобіль, а ще через декілька секунд у магазин забіг переляканий чоловік, який пояснив, що хлопець який щойно заходив у магазин викрав у нього автомобіль, а саме сказав «ножа приставив і сказав вийти», а тому попросив її викликати працівників міліції, що вона і зробила.

ОСОБА_13 пояснив, що 28.08.2010 року він був запрошений працівниками міліції, в якості понятого, крім нього працівники міліції в якості понятого запросили ще одного чоловіка, їм були роз’яснені права та обов’язки як понятих, після чого вони пройшли на територію домогосподарства, яке розташоване у Вінницькому районі у с. Щітки по вул. П. Тичини, 14, де господарка на прохання працівників міліції дала добровільну, письмову згоду на проведення огляду вище вказаного домогосподарства. Після отримання працівниками міліції згоди, останні попросили пройти у господарське приміщення, яке розташоване поряд з будинком. Під час огляду працівниками міліції було виявлено поліетиленовий папір цвітного кольору, на який попросили понятих звернути увагу, після чого один із працівників міліції узяв даний згорток і в присутності понятих та власниці господарства розгорнув згорток, в середині якого знаходились патрони у кількості 23 штуки, до мілкокаліберної зброї, дані патрони були вилучені працівниками міліції, опечатані, працівниками міліції було складено протокол, в якому всі учасники поставили свої підписи. Згорток було знайдено в середині господарського приміщення –сараї, наверху між балками на стелі, які були прикидані шифером та соломою.

ОСОБА_14 в судовому засіданні дав пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_13, додатково згадавши, що патрони знаходились в пакеті з-під морозива.

ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона була одружена з ОСОБА_2 від якого є двоє дітей, після розлучення з ОСОБА_2, діти залишились жити з нею в с. Щітки, вул. Павла Тичини, буд. 14, ОСОБА_2 час від часу приїжджав, щоб провідати дітей. Так 01.08.2010 року прийшов ОСОБА_2, який привіз гостинці для дітей, погрався з дітьми і зібрався йти додому, в цей момент між ними виникла сварка, після чого ОСОБА_2 пішов додому розлючений, вона в свою чергу лягла спати. Наступного дня 02.08.2010 року приблизно в обідню пору, до домогосподарства ОСОБА_7 під’їхав автомобіль сірого кольору, з якого вийшов ОСОБА_2, перебував у нетверезому стані, трішки погрався з дітьми і сівши назад у автомобіль, за кермо і поїхав у невідомому напрямку, вона з ним того дня не спілкувалася після попередньої сварки. 28.08.2010 року на подвір’я прийшли працівники міліції і попросили дати дозвіл на проведення огляду її домогосподарства, на що вона погодилась і дала письмову згоду, після чого працівниками міліції було проведено огляд домогосподарства, в присутності понятих. В господарському приміщені, яке вона використовує як сарай для свиней, на горищі працівниками міліції було виявлено та вилучено згорток з-під морозива, в якому знаходились патрони у кількості 23 штуки. До даного сараю вільного доступу немає, він зачиняється на колодку, на час огляду слідів стороннього доступу до нього якимось іншим чином, ніж через двері, не було. Сказати точно, кому належать патрони, вона не може, підсудний проживав з нею майже 6 років, тоді він постійно господарював в цьому сараї, так як вони тримали свиней та він за ними доглядав, інші чоловіки там не господарювали після нього, підсудний не проживає з нею з 2010 року, та як їй відомо в 2010 році він одружився з іншою дівчиною. Її діти дійсно не зареєстровані на підсудного, але він визнає їх своїми.

За клопотанням захисника підсудного в судовому засіданні була допитана ОСОБА_15, яка пояснила, що дійсно підсудний 02.08.2010 року їхав до неї, щоб заколоти її свиню, про що вони раніше домовилися з його матір’ю.

Також в судовому засіданні за клопотанням прокурора були допитані: слідчий Маринюк І.О., який пояснив, що всі слідчі дії були проведені в рамках чинного законодавства, всі покази підсудного були записані з його слів, пояснення він давав добровільно та вільно. Ст. о/у СКР Вінницького РВ УВМС у Вінницькій області ОСОБА_16, о/у ОВ Вінницької УВП № 1 ОСОБА_17, ст. о/у СКР Вінницького РВ УВМС у Вінницькій області ОСОБА_18 пояснили, що підсудний надавав їм явки з повинною добровільно, за власною ініціативою, без будь-якого примусу (а.с. 6, 41, 178), ОСОБА_18 додатково пояснив, що за його участі відбувався огляд будинку та підсобних приміщень ОСОБА_7, під час якого виявили в сараї 23 набої, при цьому пам’ятає, що коли в неї запитували дозвіл на проведення огляду, вона сама пояснила, що раніше бачила в колишнього чоловіка набої та інші заборонені речі, а тому дозволила добровільно здійснити огляд.

Вина підсудного підтверджується також іншими доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні, а саме

по епізоду заволодіння автомобілем: протоколом усної заяви ОСОБА_6 про злочин від 02.08.2010 року, за яким ОСОБА_6 просив прийняти міри до невідомого чоловіка, який за допомогою ножа заволодів його транспортним засобом та іншими речами (а.с. 4); письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 02.08.2010 року, згідно яких невідома особа заволоділа його транспортним засобом сівши на переднє сидіння автомобіля і «одразу приставив як я побачив ніж до живота і надавив, одночасно сказав, щоб я виходив з машини»(а.с. 5); явкою з повинною, написаною власноручно підсудним, згідно якої він «взяв ножа і сказав таксисту, щоб він вийшов з машини»(а.с. 6); протоколом огляду місця події з фото таблицею від 02.08.2010 року (а.с.9–14); протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 03.08.2010 року, згідно якого при розповіді про обставини заволодіння автомобілем 02.08.2010 року він вказав, що «дістав ніж, який я носив при собі у задній кишені джинсів, при цьому пригрозив водієві вищевказаним ножем і попросив його вийти з автомобіля»(а.с. 27); протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 05.08.2010 року, згідно якого останній пояснив «… Я в свою чергу подивився на чоловіка, який у правій руці тримав ножа, який був направлений у мою сторону, при цьому він сказав мені, щоб я вийшов з автомобіля, при цьому погрожуючи вищевказаним ножем»(а.с. 29); протоколом огляду речового доказу від 05.08.2010 року (а.с. 32); висновком експерта № 183 від 08.09.2010 року, яким встановлено вартість транспортного засобу (а.с. 71-72); висновком експерта № 277-Х від 13.09.2010 року, яким встановлено, що вилучений з автомобіля ніж не являється холодною зброєю, є кухонним ножем (а.с. 80 –81); висновком експерта № 214 від 27.10.2010 року, яким встановлено розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля в результаті його пошкодження (а.с. 121 –126); протоколами огляду речових доказів (а.с. 141, 144);

по епізоду крадіжки з ФАП с. Щітки в ніч на 02.08.2010 року: протоколом про явку з повинною від 09.08.2010 року (а.с. 41); власноручними письмовими поясненнями ОСОБА_2 про обставини крадіжки від 09.08.2010 року, а саме що він близько 12 год ночі будучи п’яним розбив вікно в амбулаторії, заліз туди та викрав відповідне майно, в тому числі трохи медикаментів та прилад для вимірювання тиску, точних назв викрадених ліків не пам’ятає (а.с. 42); документами про проведення ревізії в ФАП (а.с. 43 –44); протоколом усної заяви про злочин від 02.08.2010 року (а.с. 47); протоколом огляду місця події від 02.08.2010 року (а.с. 52 –53); протоколом допиту ОСОБА_2 від 11.08.2010 року, в якому він повторно добровільно розповів про обставини крадіжки, підтвердивши свої попередні письмові пояснення (а.с. 56); висновком спеціаліста від 09.08.2010 року № 2033, яким встановлено вартість тонометра в сумі 115 грн. (а.с. 58); протоколом допиту завідуючої ФАП (представника цивільного позивача) ОСОБА_9 (а.с. 182);

по епізоду щодо бойових припасів: протоколом огляду місця події від 28.08.2010 року (а.с. 88); власноручними поясненнями ОСОБА_2 від 30.08.2010 року про обставини виявлення та зберігання бойових припасів (а.с. 92); висновком спеціаліста № 236-Б від 30.08.2010 року та висновком експерта № 279-Б від 09.09.2010 року, якими встановлено, що вилучені 23 набої є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї, малокаліберними спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення, калібру 5,6 мм призначеними для стрільби із цілого ряду нарізної спортивно-мисливської зброї, малокаліберних гвинтівок моделей ТОЗ-8, ТОЗ-8М, ТОЗ-11, ТОЗ-16, ТОЗ-17. ТОЗ-18 та інших калібру 5,6 мм., дані патрони придатні для стрільби та мають достатньо вражаючу здатність (а.с. 95 –98, 114 - 115); протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_2 від 01.09.2010 року, де останній підтвердив свої попередні пояснення про обставини вчинення ним даного злочину, а саме що в 2008 році приблизно в середині липня, він відпочивав з друзями, в с. Тютьки Вінницького району, на природі, а саме біля ставка, вони розпивали спиртні напої, йому стало зле і він вирішив пройтись у напрямку полігону, де він знайшов згорток темного кольору, в якому були патрони дрібного калібру, якого саме пояснити не може, оскільки на цьому не розуміється, пам’ятає тільки те, що гільза патрона була жовтого кольору, а пуля сірого і кількість патронів складала 23 шт., патрони він вирішив залишити зобі, в результаті чого він поклав їх до кишені своїх шортів і повернувся до друзів, які вже його шукали, на той момент він проживав у ІНФОРМАЦІЯ_5, разом з колишньою дружиною, де він заховав патрони на горищі пристройки, яка розташована на території домогосподарства, які там і знаходились (а.с. 105 –107); протоколом огляду речового доказу (а.с. 150);

по епізоду крадіжки грошових коштів 16.09.2009 року: заявою про злочин ОСОБА_4 від 16.09.2009 року (а.с. 157); протоколом огляду місця події від 16.09.2009 року (а.с. 158); явкою з каяттям від 08.09.2010 року (а.с. 178); поясненнями підсудного ОСОБА_2 від 08.09.2010 року з детальним описом обставин вчинення крадіжки (а.с. 179); протоколом допиту обвинуваченого від 29.10 2010 року, під час якого ОСОБА_2 детально пояснив про обставини вчинення даного злочину, а саме що 16.09.2009 року він знаходився на території автостоянки торгового центру «МЕТРО», де помітив автомобіль марки «Пежо», який стояв припаркований на даній стоянці, через вікно помітив в автомобілі жіночу сумку на передньому пасажирському сидінні, яку вирішив викрасти, оскільки потрібні були кошти, після чого він неподалік стоянки знайшов камінь, який обмотав тканиною і направився до автомобіля, підійшовши до автомобіля він розбив скло зі сторони водія, і через отвір дістав сумку, і пішов, а коли він відійшов за декілька сот метрів оглянув вміст сумки і виявив кошильок, в якому знаходились грошові кошти у сумі 800 гривень різними купюрами, які він забрав, крім грошей в сумці знаходились документи, які він викинув разом з сумкою оскільки вони були не потрібні, та повторно ОСОБА_2 розповів про обставини вчинення всіх інших злочинів, які йому інкримінуються (а.с. 201 –204).

Пояснення ОСОБА_2 про примушування його до давання показів на досудовому слідстві повністю спростовані показами слідчого, а також працівників, які відбирали явки з каяттям від ОСОБА_2, жодних зауважень до них на досудовому слідстві у підсудного не було. Перевірка показів підсудного щодо застосування до нього під час затримання та проведення досудового слідства працівниками Вінницького РВ УМВС та працівниками Вінницької установи виконання покарань № 1 фізичного та психологічного тиску встановила безпідставність таких його показів (а.с. 288 –290). А тому позицію підсудного під час судового слідства суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене.

Зміна показів потерпілого в судовому засіданні в частині того, що підсудний не погрожував йому ножем взагалі та даний ніж не сприймався ним як загроза його життю чи здоров’ю, розцінюється судом як спроба пом’якшити підсудному покарання, тим більше враховуючи, що його позиція по справі змінилася після повного відшкодування йому завданої шкоди. Заволодіння підсудним автомобілем саме з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, знайшло своє повне підтвердження в судовому засіданні показами допитаних свідків та дослідженням доказів, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи зазначене вище та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність складів злочинів в діях підсудного та дії ОСОБА_2 16.09.2009 року кваліфікуються за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), дії в ніч на 02.08.2010 року –за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, дії 02.08.2010 року –за ч. 3 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого, та дії підсудного в зв’язку з виявленням 28.08.2010 року бойових припасів –за ч.1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні виду та розміру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів підсудним ОСОБА_2, що відповідно до ст.12 КК України віднесені до злочинів середньої тяжкості, тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, не працює, на обліку в лікаря нарколога не перебуває, перебував на стаціонарному обстеженні у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. ОСОБА_19 з 30.10.2000 року по 23.11.2000 року та було дано заключення: «Дисоціальний розвиток особистості», раніше судимий, має хвору матір.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного по ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 289 КК України судом встановлено добровільне відшкодування завданого збитку, по інших злочинах обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного, судом не встановлено.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання підсудного по ч. 3 ст. 183 та ч. 3 ст. 289 КК України, суд встановив вчинення їх у стані алкогольного сп`яніння, по інших злочинах обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом’якшуючих та обтяжуючої обставин, відомостей, які характеризують особу підсудного, тяжкість вчинених ним злочинів, а також наявність сукупності злочинів та сукупності вироків, кількість злочинів, що входять до сукупності та тяжкість їх наслідків, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе виключно за умови ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статей обвинувачення. При цьому, оскільки злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, вчинений до постановлення іншого вироку відносно підсудного, а саме вироку Вінницького районного суду від 19.01.2010 року, при призначенні покарання слід застосувати ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, оскільки підсудний вчинив після цього ще декілька злочинів, необхідно призначити покарання з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та остаточно призначити покарання –за правилами ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

При цьому враховуючи відсутність мети в підсудного привласнити автомобіль, яким заволодів з метою тимчасового користування, а також повне відшкодування потерпілому завданої шкоди, суд не вбачає підстав для застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, передбаченого санкцією статті..

Провадження по цивільних позовах потерпілого ОСОБА_6 та цивільного позивача ОСОБА_5 сільської ради закрити в зв’язку з відшкодуванням шкоди в повному обсязі, по цивільному позову ОСОБА_4 –закрити в зв’язку з відмовою від позову, згідно відповідних заяв потерпілих та представника цивільного позивача.

Речові докази: вилучений автомобіль НОМЕР_3, переданий на зберігання власнику ОСОБА_6 –залишити у його ж власності; вилучений з автомобіля НОМЕР_3 мобільний телефон марки NOKIA, переданий на зберігання власнику ОСОБА_6 –залишити у його ж власності; вилучений з автомобіля НОМЕР_3 мобільний телефон марки NOKIA, належний ОСОБА_2 та переданий на зберігання його дружині ОСОБА_8 –залишити у її розпорядженні; вилучений з автомобіля НОМЕР_3 кухонний ніж, який знаходиться в кімнаті речових доказів Вінницького РВ УМВС України –знищити; вилучені з домогосподарства ОСОБА_7 набої у кількості 23 шт., які знаходяться в кімнаті речових доказів Вінницького РВ УМВС України –знищити.

Міру запобіжного заходу підсудному до вступу вироку в законну силу слід залишити попередню –утримання під вартою.

Судові витрати по справі складають 322, 20 грн. за висновок спеціаліста № 2033 від 09.08.2010 року, 91, 27 грн. за висновок експерта № 183 від 08.09.2010 року, 206, 40 грн. за висновок експерта № 277-Х від 13.09.2010 року, 412, 80 грн. за висновок спеціаліста № 236-Б від 30.08.2010 року, 412, 80 грн. за висновок експерта № 279-Б від 09.09.2010 року, 486, 92 грн. за висновок експерта 214 від 27.10.2010 року (а.с. 59, 73, 79, 94, 113, 131), разом 1 932, 39 грн., які підялгають стягненню з ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

Засудив:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, що передбачені ч. 1, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання :

за ч. 1 ст. 185 КК України –у виді позбавлення волі строком на 1 рік, з урахуванням вироку Вінницького районного суду від 19.01.2010 року на підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити у вигляді позбавлення волі строком 1 рік 3 місяці з відбуванням покарання у кримінально – виконавчій установі;

за ч. 3 ст. 185 КК України –у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

за ч. 3 ст. 289 КК України –у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців без конфіскації майна;

за ч. 1 ст. 263 КК України –у виді позбавлення волі строком на 2 роки,

на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців без конфіскації майна з відбуванням покарання у кримінально –виконавчій установі.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вінницького районного суду від 19.01.2010 року та остаточне покарання призначити у вигляді позбавлення волі строком на 8 років без конфіскації майна з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній –утримання під вартою. Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання –03.08.2010 року.

Провадження по цивільних позовах ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сільської ради Вінницького району Вінницької області закрити.

Речові докази: вилучений автомобіль НОМЕР_3, переданий на зберігання власнику ОСОБА_6 –залишити у його ж власності; вилучений з автомобіля НОМЕР_3 мобільний телефон марки NOKIA, переданий на зберігання власнику ОСОБА_6 –залишити у його ж власності; вилучений з автомобіля НОМЕР_3 мобільний телефон марки NOKIA, належний ОСОБА_2 та переданий на зберігання його дружині ОСОБА_8 –залишити у її розпорядженні; вилучений з автомобіля НОМЕР_3 кухонний ніж, який знаходиться в кімнаті речових доказів Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області –знищити; вилучені набої у кількості 23 шт., які знаходяться в кімнаті речових доказів Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області –знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, код 24525055, рахунок 31250272210172, банк ГУДК в Вінницькій області, МФО –802015, судові витрати по справі в сумі 1 932, 39 грн. за проведення досліджень та експертиз.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення в суді, а засудженим, який перебуває під вартою –з моменту одержання копії вироку.

Суддя:

Копія вірна

Суддя:

Секретар: