Справа № 2-4775/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 липня 2009 року Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Реви С.В.,
при секретарі Крамаренко К.П.,
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні у залі суду міста Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 2 до ОСОБА_1 3 про визнання заповіту дійсним та визнання права власності, суд,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 1 звернулась в інтересах своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_1 2 до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 23 серпня 2007 року ОСОБА_1 зробила розпорядження, яким усе своє рухоме та нерухоме майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося заповідала своїй племінниці
ОСОБА_1 2 та сину ОСОБА_1 3 в рівних частках кожному.
31 грудня 2008 року померла ОСОБА_1 , після її смерті відкрилась спадщина на квартиру «Адреса» . Позивачка ОСОБА_1 1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 2 звернулась у Третю Одеську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини у порядку спадкування за заповітом, але їй було рекомендовано звернутись до суду у зв’язку з тим, що 23 серпня 2007 року при посвідченні вказаного заповіту приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 4 не були дотримані вимоги ст. 1248 ЦК України та ч. 3 п. 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
ОСОБА_1 1 в інтересах своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_1 2 просить суд визнати заповіт, зроблений 23 серпня 2007 року ОСОБА_1 на ім’я
ОСОБА_1 2,ОСОБА_1 3 дійсним та визнати за ОСОБА_1 2 право власності на Ѕ частину квартири «Адреса» у порядку спадкування за заповітом.
У судовому засіданні ОСОБА_1 1 позов підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені у позові.
ОСОБА_1 3 у судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти задоволення позову.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що квартира «Адреса» належить ОСОБА_1 на праві власності, згідно договору купівлі-продажу від 24 липня 2003 року, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 5 та зареєстрований у реєстрі № ХХХ ( аркуш справи №Х).
23 серпня 2007 року ОСОБА_1 зробила розпорядження, яким усе своє рухоме та нерухоме майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося заповідала своїй племінниці ОСОБА_1 2 та сину ОСОБА_1 3 в рівних частках кожному ( аркуш справи №Х).
31 грудня 2008 року померла ОСОБА_1, про що в Книзі реєстрації смертей 3 січня 2009 року зроблено відповідний актовий запис №ХХ, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видано Першим ХХХ відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції ( аркуш справи №Х).
Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру «Адреса» . Позивачка ОСОБА_1 1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 2 звернулась у Третю Одеську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини у порядку спадкування за заповітом, але листом Третьої Одеської державної нотаріальної контори за № ХХХ від 9 червня 2009 року їй було рекомендовано звернутись до суду у зв’язку з тим, що
23 серпня 2007 року при посвідченні вказаного заповіту приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 4 який зареєстрований у реєстрах № ХХХ від імені ОСОБА_1 , яким вона заповіла все рухоме та нерухоме майно в рівних частках – ОСОБА_1 2,ОСОБА_1 3, не були дотримані вимоги ст. 1248 ЦК України та ч. 3 п. 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме: в тексті заповіту заповідачем не зазначено, що заповіт вголос прочитаний ним і підписаний власноручно. Згідно ч. 3 ст. 209 ЦК України, нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим ст. 203 ЦК України ( аркуш справи №ХХ).
Статтею 1233 ЦК України, передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ст. 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання; заповіт має бути особисто підписаний заповідачем; якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 ЦК України.
Відповідно ч. 4 ст. 207 ЦК України, якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.
На підставі ст. 1248 ЦК України, нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.
Судом встановлено, що у заповіті від 23 серпня 2008 року вказано: « …на прохання заповідача гр. ОСОБА_1 , цей заповіт записано нотаріусом з її слів за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Заповіт вголос прочитаний заповідачем гр. ОСОБА_1 і підписаний нею власноручно…», в графі «підпис» вбачається підпис « Особа ».
Таким чином, суд вважає, що заповіт, який 23 серпня 2007 року складений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу
ОСОБА_1 4 та зареєстрований за № ХХХ від імені ОСОБА_1, яким вона заповіла все рухоме та нерухоме майно в рівних частках – ОСОБА_1 2 та ОСОБА_1 3 є дійсним, оскільки відповідає вимогам ст. ст. 1247, 1248 ЦК України.
З врахуванням встановлених по справі обставин, суд вважає, що даний позов є обґрунтованим та законним, а тому підлягає задоволенню шляхом визнання заповіту дійсним, який 23 серпня 2007 року складений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 4 та
зареєстрований за № ХХХ від імені ОСОБА_1, яким вона заповіла все рухоме та нерухоме майно в рівних частках ОСОБА_1 2 та ОСОБА_1 3, а також суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 2 право власності на Ѕ частину квартири «Адреса» у порядку спадкування за заповітом та визнати за ОСОБА_1 3 право власності на Ѕ частину квартири «Адреса» у порядку спадкування за заповітом.
06 липня 2009 року ухвалою ХХХ районного суду міста Одеси накладений арешт на квартиру «Адреса2» , що належить на праві власності ОСОБА_1, яка померла 31 грудня 2008 року, до вирішення справи по суті.
У зв’язку з розглядом даної справи по суті, суд вважає, що відпала необхідність у забезпеченні позову та слід скасувати арешт квартири «Адреса» , що належить на праві власності ОСОБА_1, яка померла 31 грудня 2008 року.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 203, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1233, 1235, 1247, 1248 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 2 задовольнити.
Визнати дійсним заповіт від 23 серпня 2007 року, зроблений ОСОБА_1 , яким усе своє рухоме та нерухоме майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося вона заповідала на ім’я ОСОБА_1 2 , ОСОБА_1 3 в рівних частках кожному, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 4 та зареєстрований у реєстрі №ХХХ.
Визнати за ОСОБА_1 2 право власності на Ѕ частину квартири «Адреса» в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 3 право власності на Ѕ частину квартири «Адреса» в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_1 .
Скасувати арешт квартири «Адреса» , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , яка померла 31 грудня 2008 року.
Копію рішення направити для виконання до Третьої одеської державної нотаріальної контори.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.В. Рева