Справа № 2-82 /09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 березня 2009 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Реви С.В.,

при секретарі          Крамаренко К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в  місті Одесі цивільну справу за позовом Особи 1 до Особи 2 про стягнення боргу, суд , -

В С Т А Н О В И В:

    Особа 1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 9 січня 2008 року він позичив Особі 2 грошові кошти у сумі ХХХ доларів США, яка  еквівалентна курсу НБУ станом на 4 листопада 2008 року ХХХ гривень, на строк до 1 серпня 2008 року, що підтверджується розпискою Особи 2 , яка написана ним власноруч.            

          Оскільки Особа 2 ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань щодо повернення коштів, Особа 1 просить суд стягнути з Особи 2 на свою користь ХХХ гривень, 3% річних від загальної суми заборгованості, а саме ХХХ гривень ХХ копійок, а всього ХХХ гривні ХХХ копійок, а також  судові витрати по справі.

У судовому засіданні Особа 1 збільшив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з Особи 2  на свою користь ХХХ  гривень, 3% річних від загальної суми заборгованості, а саме ХХХ гривень ХХ копійки, судові витрати по справі у сумі ХХХ гривень, Х копійки, а всього ХХХ гривні ХХ копійок.

Особа 2 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлене ний належним чином, про причини неявки суд не повідомив. За наявністю умов, передбачених ч. 1 ст. 224 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим допустити заочний розгляд справи.  

    Вислухавши пояснення Особи 1 , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.   1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики  є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який  посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

На підставі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

            У судовому засіданні судом встановлено, що 9 січня 2008 року між сторонами у справі був укладений договір позики, відповідно до умов якого Особа 1 передав Особі 2 грошові кошти у сумі ХХХ доларів США, а Особа 2 зобов'язався повернути ці кошти до 1 серпня 2008 року. Отримання Особою 2 вказаної суми грошових коштів підтверджується  розпискою, яка написана ним власноруч ( аркуш справи №Х).

            В строк, який був зазначений у розписці до 1 серпня 2008 року, Особа 2 гроші Особі 1 не повернув.

Відповідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Як вбачається з розписки від 9 січня 2008 року, розмір процентів між Особою 1 та Особою 2 не встановлений.

            Суд вважає, що 3% річних складає: ХХХ гривень х 3% : 365 днів х 237 днів ( період прострочення виконання грошового зобовязання з 1 серпня 2008 року по 25 березня 2009 року) = Х гривня ХХ копійок ( 1 день прострочки) х  237 днів = ХХХ гривень ХХ копійки.

             З урахуванням встановлених по справі обставин, суд вважає, що Особа 2 дійсно отримав від Особи 1 позику та має невиконані договорні зобов’язання щодо повернення Особі 1 суми грошових коштів еквівалентної ХХХ доларів США, а саме ХХХ доларів  х

7, 70 (курс долара США станом на 25 березня 2009 року за Х  долар США)  = ХХХ гривень та 3 % річних  у сумі ХХХ гривень ХХ копійки.

Згідно ч. 1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У зв’язку з розглядом справи позивач оплатив судові витрати у розмірі ХХХ гривень Х копійки, які мають бути також стягнуті з Особи 2 на користь Особи 1 .

З врахуванням присудженої позивачеві суми судових витрат загальний розмір коштів, який підлягає стягненню з Особи 2 на користь Особи 1 , складає ХХХ + ХХХ+ ХХХ=  ХХХ гривень.

Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, а судовий збір сплачений на користь держави у неналежному розмірі, суд вважає за необхідне  стягнути  з Особи 2 на користь держави ХХ гривні.

    Керуючись ст. ст. 212, 213 ЦПК України, на підставі ст. ст. 610, 625, 1046 - 1050 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

    Позов Особи 1 задовольнити .

Стягнути з   Особи 2 на користь Особи 1 ХХХ гривень ХХ копійки та ХХХ гривень ХХ копійки в рахунок відшкодування судових витрат, а всього ХХХ гривні ХХ копійок.

             Стягнути з   Особи 2 на користь держави ХХХ гривні.

            Дане заочне рішення може бути переглянуто ХХХ районним судом за письмовою заявою Особи 2 , яка може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення  може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області в загальному порядку шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Строк, протягом якого розглядалася заява про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

               Суддя                             С.В.  Рева