КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2007 № 24/785-20/675
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Борисенко І.В.
Шипка В.В.
при секретарі: Дубінкіній Ю.А.
За участю представників:
від позивача - Явтушенко С.П.(дов. б/н від 22.01.2007 р.),
від відповідача - Науменко А.М.(дов. № 9180 від 29.12.2005 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Риэлнест"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.02.2007
у справі № 24/785-20/675 (Палій В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Риэлнест"
до Акціонерного комерційного банку "Форум"
про стягнення 19248,85 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) „РИЭЛНЕСТ” звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Акціонерного комерційного банку (далі – АКБ) „Форум” 19 248,85грн. заборгованості за неналежне виконання відповідачем умов ріелторського договору № 37239 на індивідуально-визначений об’єкт від 29.04.2005 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.02.2007 р. у справі № 24/785-20/675 в позові відмовлено повністю.
Рішення мотивовано відсутністю в матеріалах справи належних доказів виконання позивачем всіх своїх обов’язків за ріелторським договором, у зв’язку з чим суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ „РИЭЛНЕСТ” подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якому просить вказане рішення скасувати повністю і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, вважаючи оскаржуване рішення необґрунтованим.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача апеляційну скаргу підтримав.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, а його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін, вважаючи рішення законним і обґрунтованим.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 29.04.2005 р. між сторонами укладено ріелторський договір № 37239 на індивідуально-визначений об’єкт, відповідно до умов якого Агентство (позивач) володіє ексклюзивним правом на показ приміщення у м. Дніпропетровську, вул. Артеківська, 19, здійснює показ об’єкта Клієнту (відповідач), а Клієнт зобов’язується сплатити Агентству винагороду у розмірі та в порядку, встановленому в даному договорі (далі – Договір).
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що у випадку згоди Клієнта на придбання оглянутого об’єкта, Агентство зобов’язано:
- організувати зустріч Клієнта з Продавцем об’єкта нерухомості для проведення переговорів про умови угоди;
- провести первинний аналіз правоустановчих документів на об’єкт, а також інших документів, які пов’язані з угодою;
- організувати оформлення всіх необхідних для здійснення угоди документів;
- організувати зустріч Клієнта з Продавцем об’єкта для підписання між ними попереднього Договору про наміри;
- організувати зустріч Клієнта та Продавця об’єкта для підписання між ними Договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення (п.2.3 Договору);
Згідно з п.2.4 Договору, одночасно з підписанням Договору купівлі-продажу між Клієнтом та Продавцем об’єкту, Агентство і Клієнт підписують Акт виконаних робіт, який свідчить про виконання Агентством своїх обов’язків за Договором.
Відповідно до розділу 5 Договору, винагорода сплачується Клієнтом Агентству в повному обсязі протягом 3-х банківських днів після нотаріального оформлення договору купівлі-продажу між Клієнтом та Продавцем об’єкта. Винагорода Агентства вираховується у процентному відношенні від вартості об’єкта, зазначеної в п. 2.1 Договору і складає 4%.
З матеріалів справи вбачається, що Договір купівлі-продажу вищевказаного нежитлового приміщення між продавцями Ліньковою Л.М. та Малій Т.П. і покупцем АКБ „Форум” підписаний та нотаріально посвідчений 05.05.2005 р.
Однак, Акту виконаних робіт, який, відповідно до п.2.4 Договору, підлягав підписанню одночасно з підписанням договору купівлі-продажу між Клієнтом та продавцями об’єкту, сторонами підписано не було.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається, зокрема, на те, що позивач, в порушення п.п.2.2, 2.3 Договору, не провів первинного аналізу правовстановлюючих документів на об’єкт, а також інших документів, які пов’язані з угодою, не організував оформлення всіх необхідних для здійснення угоди документів, не організував зустріч Клієнта з Продавцем об’єкта для підписання між ними попереднього Договору про наміри. Зазначені твердження позивачем в установленому порядку, з наданням відповідних доказів, не спростовано.
У відповідності до умов Договору, винагорода позивача встановлена не за виконання позивачем кожного окремого зобов’язання за ріелторські послуги за договором, а у розмірі 4% від вартості об’єкта, тобто за виконання позивачем взятих на себе обов’язків за договором в повному обсязі.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Оскільки Акту виконаних робіт, який би свідчив про виконання Агентством своїх обов’язків за Договором, сторонами підписано не було, і позивачем доказів виконання всіх своїх обов’язків за ріелторським Договором в повному обсязі не надано, зокрема, не доведено проведення первинного аналізу правовстановлюючих документів на об’єкт, а також інших документів, які пов’язані з угодою, не надано доказів організації оформлення всіх необхідних для здійснення угоди документів, не надано доказів організації зустрічі Клієнта з Продавцем об’єкта для підписання між ними попереднього Договору про наміри, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у позивача права на одержання винагороди за Договором.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд мотивовано визнав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „РИЭЛНЕСТ”залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2007 року у справі № 24/785-20/675 - без змін.
Справу № 24/785-20/675 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Алданова С.О.
Судді Борисенко І.В.
Шипко В.В.