Cправа № 2-241/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2011 року Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: судді Бєгунової О.В.,

за участі секретаря Писаренко О.М.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кролевець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувсь до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 10 лютого 2007 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою у Олександрівській сільській раді Пирятинського району Полтавської області, і проживав з нею до 21 серня 2009 року.

Сімейне життя з відповідачкою не склалося і рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 05 листопада 2009 року шлюб між ними був розірваний. Від шлюбу мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розлучення залишився проживати разом з відповідачкою.

На підставі рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 27 січня 2009 року він сплачує на користь відповідачки аліменти на сина у твердій грошовій сумі в розмірі — 700 грн в місяць до повноліття дитини. На час стягнення аліментів він займався підприємницькою діяльністю та мав можливість сплачувати щомісячно аліменти у вказаному розмірі. На даний час він припинив підприємницьку діяльність, ніде не працює, його матеріальне становище істотно погіршилося і він не має можливості щомісячно сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн., що ставить його у дуже скрутне матеріальне становище, тому просить зменшити розмір аліментів до ? частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до повноліття дитини.

Під час розгляду справи в суді позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що на даний час він проживає разом з батьками та за їх рахунок, згоден сплачувати аліменти на сина у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн.

Відповідачка позовні вимоги не визнала, та пояснила, що на підставі рішення Кролевецького районного суду від 27.01.2009 року з ОСОБА_1 на її користь стягнуто аліменти на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 700 грн. щомісяця до повноліття дитини, з індексацією відповідно до закону. При розгляді зазначеної справи ОСОБА_1 погоджувався з її вимогами і зобов'язувався сплачувати аліменти у зазначеному розмірі. На той час дійсно відповідач здійснював підприємницьку діяльність і в зв'язку з мінливістю його доходів аліменти було стягнуто у твердій грошовій сумі. На сьогодні ОСОБА_1 зазначає, що підприємництвом не займається і тому не має можливості сплачувати аліменти у розмірі 700 грн. щомісяця. Вона вважає, що ОСОБА_1 хоче взагалі уникнути сплати аліментів. За два роки він систематично не сплачував аліменти, за що був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.164 КК України відповідно до вироку Пирятинського районного суду від 05.11.2010 року. На сьогодні ОСОБА_1 сплатив в рахунок аліментів у травні та червні по 200 грн. щомісяця. Борг по аліментах складає близько 20000 грн. Вона не може погодитись з тим, що суттєво змінилось матеріальне становище позивача, оскільки він на сьогодні не офіційно працює і отримує достатні доходи для того, щоб сплачувати аліменти, але навмисно від них ухиляється. ОСОБА_1 не інвалід, інших утриманців у нього немає і тому він повинен таким чином влаштувати своє життя, щоб забезпечити дитину всім необхідним.

Вона працює і отримую заробітну плату близько 700 грн. на місяць. Син ОСОБА_4 дуже хворобливий, стоїть на обліку в Кролевецькій дитячій консультації, як часто довго хворіюча дитина, але в зв'язку з тим, що вона повинна працювати, щоб хоч якось забезпечити дитину, син змушений відвідувати дитячий садок. Щомісяця вона витрачає значні кошти на ліки сину та на забезпечення йому посиленого харчування, якого він потребує за станом здоров'я.

Вважає, що ОСОБА_1 в змозі сплачувати аліменти на сина у розмірі, визначеному рішенням Кролевецького районного суду від 27.01.2009 року, але ухиляється від їх сплати. Вважає також, що немає підстав для зменшення розміру аліментів, тому просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позову про зменшення розміру аліментів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є батьком, а ОСОБА_2 ( шлюбне прізвище ОСОБА_1) ОСОБА_5 є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 виданого відділом РАГС Кролевецького управління юстиції Сумської області від 17 серпня 2007 року ( а.с. 32). Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 05 листопада 2009 року шлюб між сторонами розірваний ( а.с. 11,31). Дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області від 07 березня 2011 року (а.с.33).

Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 27 січня 2009 року з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на сина у твердій грошовій сумі в розмірі — 700 грн. в місяць до повноліття дитини, при цьому, при винесенні рішення судом були враховані положення ст. 182, ст. 184 СК України та взято то уваги визнання ОСОБА_1 позову ОСОБА_6 у повному обсязі ( а.с.10).

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

Доводи позивача щодо істотних змін в його матеріальному становищі суд визнає недоведеними.

Так, позивач не надав будь-яких доказів саме зміни його доходів у зв’язку з припиненням ним підприємницькю діяльностю, яку припинив за власним бажанням, не надав суду даних щодо рівня доходів які він мав. Позивач не перебуває на обліку в центрі зайнятості як особа, що шукає роботу, і, як убачається з його пояснень в суді не погодився на пропозиції вказаногоценту щодо працевлаштування.

З даних вироку Пирятинського районного суду Полтавської області від 05 листопада 2010 року вбачається що ОСОБА_1 маючи реальну можливість працевлаштуватися в м. Пирятин Пирятинського району та отримувати заробітну плату, працевлаштуватись не побажав. Отже, на думку суду відсутні дані, які б об’єктивно свідчили про наявність підстав для зменшення стягнення за рішенням суду аліментів відповідно до ст. 192 СК України враховуючи, що саме по собі те, що позивач не працює офіційно з суб’єктивних причин не визначає рівень його доходів та неможливість сплачувати аліменти на дитину у раніше визначеному рівні, і за таких обставин позивач, будучи особою працездатного віку повинен таким чином влаштувати своє життя щоб забезпечити себе і утримувати малолітню дитину.

Разом з тим судом береться до уваги, що дитина на користь якої позивач сплачує аліменти і яка перебуває на утриманні та вихованні відповідачки, перебуває на «Д» обліку в Кролевецькій ЦРЛ з діагнозом ЧДБ, аденоїдна вегетація ІІ-ІІІст. ( а.с. 35). ОСОБА_2 працює оператором у ВКП ТОВ «Торгсервіс» і отримує заробітну плату у розмірі близько 980 грн, що підтверджується довідкою про доходи ОСОБА_2 виданої ВКП ТОВ «Торгсервіс» ( а.с. 34). Крім того, відповідачка несе додаткові витрати по сплаті за дитсадок який відвідує дитина ( а.с.37).

Відповідно до принципу змагальності сторін кожна сторона повина довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Враховуючи, що позивач під час розгляду справи в суді не довів зміну свого матеріального або сімейного стану, погіршення його здоров’я, беручи до уваги стан здоров’я дитини та матеріальний стан відповідачки, є підстави для відмови у задоволенні вказаного позову.

Відповідно до ст.ст. 180, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10, 57, 81, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя