У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Редьки А.І.,

суддів Заголдного В.В. і Кліменко М.Р.,

перевіривши в судовому засіданні 8 вересня 2016 року в м. Києві заяву ОСОБА_4,

установила:

ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою, в якій порушує питання про перегляд з підстави, передбаченої пунктом 4 статті 445 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), судових рішень про застосування запобіжного заходу до нього.

У заяві ОСОБА_4 зазначає, що обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є незаконним, таким, що суперечить тим нормам права, які визначають мету і підстави його застосування. Просить Верховний Суд України скасувати вказані рішення судових інстанцій.

Заслухавши доповідача, перевіривши заяву, колегія суддів вважає, що передбачені законом підстави для відкриття провадження відсутні.

Згідно зі статтею 444 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених КПК.

Перелік підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, визначений статтею 445 КПК (в редакції Закону України № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року, який набрав чинності з 28 березня 2015 року). Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є:

1) неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень (крім питань неоднакового застосування санкцій кримінально-правових норм, звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання);

2) неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої цим Кодексом, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень;

3) невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України;

4) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до вимог статті 446 КПК, особи, визначені у статті 425 цього Кодексу, мають право подати заяву про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1-3 статті 445 цього Кодексу, після його перегляду в касаційному порядку; а заяву про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 статті 445 цього Кодексу, вправі подати особа, на користь якої ухвалено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, а також її захисник, законний представник чи представник юридичної особи.

Заявники мають дотримуватись цих норм процесуального закону і тих, що регулюють процесуальну форму подання заяви про перегляд судового рішення.

Усупереч зазначеним вимогам закону заявник не визначився із предметом і межами перегляду рішень Верховним Судом України.

Як убачається із заяви, ОСОБА_4 хоча й посилається на пункт 4 статті 445 КПК як на підставу для перегляду судових рішень Верховним Судом України, проте не вказує, яких саме рішень, і не наводить для того належного обґрунтування. Доводи заяви фактично зводяться до питання про перегляд судових рішень про застосування запобіжного заходу, що не може бути предметом перегляду Верховного Суду України в порядку глави 33 КПК.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_4 є необґрунтованою, і не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 445, 451 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

ухвалила:

відмовити ОСОБА_4 у допуску справи за його заявою до провадження Верховного Суду України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Редька А.І. Заголдний В.В. Кліменко М.Р.