копія

Провадження № 11-кп/792/579/16

Справа № 684/306/16-к Головуючий в 1-й інстанції Галиш І. Б.

Категорія: ч..2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України Доповідач Курдзіль В. Й.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 року року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Курдзіля В.Й.,

суддів: Бережного С.Д., Вітюка В.Ж.,

з участю:

секретаря судового засідання Інжиєвської Ю.А.,

прокурора Леськіва В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1.

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №12016240230000018 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на вирок Старосинявського районного суду від 10 червня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

- 05.12.1995 року Хмільницьким районним судом Вінницької області за ст.81 ч.4 КК України 1960 року на 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 21.08.2000 року Старосинявським районним судом за ст.140 ч.2 КК України 1960 року на 2 роки позбавлення волі;

- 24.03.2003 року Старосинявським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

04.07.2008 року Старосинявським районним судом за ст. 309 ч.1, ст.315 ч.2, ст. 296 ч.1, ст. 395 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- 13.05.2011 року Старосинявським районним судом за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 9 місяців позбавлення волі, звільненого 26.08.2014 року по відбуттю строку покарання,

- 25.08.2015 року Старосинявським районним судом за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 4 місяці, звільненого 29.01.2016 року у зв’язку із відбуттям покарання,-

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено 3 роки позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, не працюючого, раніше судимого Старосинявським районним судом:

- 18.11.2008 року за ч.1 ст. 296 КК України до 600 грн. штрафу;

- 22.04.2010 року за ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України на 1 рік 2 дні обмеження волі, а за ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2010 року за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік обмеження волі;

- 31.01.2011 року за ч.3 ст.185, ст. 389, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70, ст. 71 КК України на 3 роки 10 днів позбавлення волі, звільненого 12.03.2013 року умовно- достроково на 2 місяці 28 днів;

- 26.06.2015 року за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, а за вироком апеляційного суду Хмельницької області за ч.2 ст.185 КК України з призначенням покарання 1 року 6 місяців позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України 3 роки позбавлення волі, а на підставі ч.1 ст.70 КК України - 3 роки позбавлення волі, і згідно з ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 18.11.2015 року за ст. 185 ч. 2, ст. 395, ч. 4 ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяці позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,-

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України та призначено:

- за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі;

- за ч.3ст. 185 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК країни за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначено ОСОБА_5 4 роки позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 застосовано у виді тримання під вартою, із взяттям їх під варту в залі суду.

Строк відбування призначеного ОСОБА_1 та ОСОБА_6 покарання постановлено рахувати з 10 червня 2016 року.

Постановлено стягнути на користь держави:

- з ОСОБА_1 175 грн. 92 коп. процесуальних витрат на залучення експерта.

- з ОСОБА_6 879 грн. 60 коп. процесуальних витрат на залучення експерта.

Питання про речові докази вирішено на підставі ст. 100 КПК України

За вироком місцевого суду 17 лютого 2016 року близько 20 год. обвинувачений ОСОБА_5, з метою таємного, повторного викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, перебуваючи у вітальній кімнаті житлового будинку ОСОБА_7, що знаходиться по вулиці Радянська, 89 с. Паплинці Старосинявського району, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю уваги власника та ОСОБА_8 викрав зі столу належний ОСОБА_8 мобільний телефон марки «Нокіа» 1280, із сім-карткою оператора мобільного зв’язку ПрАТ «Київстар», спричинивши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 219,75 грн., який в подальшому переніс за місцем свого проживання.

Окрім того, 16 лютого 2016 року близько 11 год. ОСОБА_5, з метою таємного, повторного викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, із сторони городу зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_9, яке розташоване в с. Паплинці Старосинявського району по вулиці Радянська, 66, після чого по дерев’яній драбині проник в середину горища, звідки викрав поліетиленовий мішок із зерном пшениці вагою 48 кілограм, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 189,60 грн.

Також, 20 лютого 2016 року близько 22 год. ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, зайшов через хвіртку на господарство ОСОБА_10 в с. Паплинці Старосинявського району Хмельницької області по вул. Радянській, 17, та переконавшись в тому, що їх ніхто не бачить, підійшли до сховища, а саме погреба, з дверей якого за допомогою заздалегідь приготованого металевого припона ОСОБА_5 зірвав навісний замок, після чого удвох проникли до його середини, звідки викрали один скляний бутель ємкістю 20л, який поклали в поліетиленовий мішок. Діючи з єдиним корисливим мотивом ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_5, перебуваючи на території домогосподарства ОСОБА_10 за допомогою того ж металевого припона зірвали навісний замок з дверей житлового будинку, після чого проникли до його середини, звідки викрали 8 чавунних баняків, а саме 5 баняків ємкістю 3л, один баняк ємкістю 12 л., 2 баняки ємкістю 1,5л та електрообігрівач марки «SENSEI», спричинивши таким чином потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 771,6 грн.

Окрім того, 26 лютого 2016 близько 21 год. ОСОБА_5 з метою таємного викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, зайшов через хвіртку на господарство ОСОБА_10, що в с. Паплинці Старосинявського району по вул. Радянській, 17 та, переконавшись в тому, що його ніхто не бачить, підійшов до літньої кухні, де через не замкнені на запірні пристрої двері проник до її середини, звідки викрав два газових балони ємкістю 50л кожен, загальною вартістю 536,75 грн.

Також, 27 березня 2016 року близько 01 год. ОСОБА_1, з метою таємного, повторного викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, через хвіртку проник на територію житлового господарства ОСОБА_11, яке розташоване в с. Паплинці Старосинявського району по вул. Радянська, 46, перебуваючи на якому шляхом підняття за допомогою рук металевого засува проник всередину хліва, звідки викрав дві дорослі курки вагою 2,5 кілограми кожна, спричинивши таким чином потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 250 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації його дій, просить вирок суду у частині призначення покарання змінити та призначити йому покарання з застосуванням ст.75 КК України.

Вважає, що судом не було належним чином взято до уваги те, що він повністю визнав себе винним у вчиненні злочинів, щиро розкаявся, перебуваючи на підписці про невиїзд співпрацював зі слідством і за першим викликом з’являвся до слідчого, сприяв розкриттю злочину. Окрім того, має постійне місце проживання, де проживає разом зі своєю матір’ю, пенсіонеркою, яка за станом здоров’я потребує його допомоги.

Захисник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі також просить вирок суду в частині призначення покарання змінити і призначити ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України покарання з застосуванням ст. 69 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання є занадто суворим і не відповідає тяжкості злочину і особі обвинуваченого. Зокрема, суд, врахувавши ряд пом’якшуючих обставин, належним чином не врахував те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся та попросив вибачення у потерпілих, суми заподіяної шкоди є незначними, а також те, що він згідно довідки психіатра та висновку експерта виявляв та виявляє легку розумову відсталість з емоційно - вольовою нестійкістю.

Обвинувачений ОСОБА_5 вирок суду не оскаржив.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: прокурора про законність та обґрунтованість вироку, обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчинених злочинах за викладених у вироку обставинах ґрунтується на доказах, одержаних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених і не оспорюється в апеляційних скаргах, як не оспорюється апелянтами і правильність кваліфікації дій обвинуваченого.

Відповідно до норм, передбачених ч.1 ст.404 КПК України вирок суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Всім наведеним у вироку доказам суд дав належну оцінку і дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом’якшують і обтяжують його.

При цьому суд першої інстанції в повній мірі врахував обставини, на які є посилання в апеляційних скаргах, зокрема те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся і визнав свою вину, активно сприяв розкриттю злочину, також обвинувачений шляхом повернення, частково відшкодував завдані збитки.

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_1 раніше судимий за аналогічні злочини і знову вчинив тяжкий злочин, щодо особи похилого віку, за місцем проживання характеризується негативно, не працює, зловживає спиртними напоями, підстав для зміни вироку і пом’якшення йому покарання, в тому числі і з застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, про що порушено питання в апеляційних скаргах, колегія суддів не знаходить.

Призначене покарання за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу з 10 червня 2016 року перебував під вартою в умовах СІЗО, йому слід перерахувати цей строк у відповідності до вимог ч.5 ст. 72 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 418, 419, 426 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Вирок Старосинявського районного суду від 10 червня 2016 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого та захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 – без задоволення.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув’язнення з розрахунку 1 день за 2 дні позбавлення волі за період з 10 червня 2016 року по 11 серпня 2016 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:/підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_12