АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

_______________________________ у м. ФЕОДОСІЇ_______________________________

Справа № 22-ц-14-Ф /07                             Головуючий першої інстанції

Лісовська В.В. Суддя-доповідач Іщенко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року січня місяця 30 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

Головуючого судді  Моісеєнко Т.І. Суддів  Полянської В.О. Іщенка В.І.

При секретарі  Піцик Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Амур», третя особа Кримське протизсувне управління про повернення самовільно занятої ділянки та будівництво протизсувного укріплення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2004 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Амур», третя особа Кримське протизсувне управління про повернення самовільно занятої ділянки та будівництво протизсувного укріплення.

В цілях забезпечення позову звернулася до суду з заявою про заборону на відчуження майнового комплексу, яке належить ТОВ «Амур».

Ухвалою Судацького міського суду від 08 грудня 2004 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження майнового комплексу, яке належить ТОВ «Амур» по вул. Морська № 3 в місті Судак, відмовлено.

На ухвалу суду від 08 грудня 2004 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування суттєвих обставин по справі, вказавши, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 і відмовляючи в її задоволенні, суд виходив з того, що по заявленому позову спір іде про земельну ділянку, яка знаходиться в оренді, в зв'язку з чим у суду немає законних підстав для накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Амур», оскільки вищевказане майно не є предметом спору. Крім того судом враховано вимоги ст. 158 ЦПК України, відповідно до якої передбачено право відповідача на відшкодування збитків, завданих йому забезпеченням позову.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлено ухвалу відповідно до процесуального закону.

Відповідно до статті 149 частини 1 ЦПК України(в редакції 1963р.), суд чи суддя на просьбу осіб, які беруть участь у справі, або за своєю ініціативою може вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в усякій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить зобов'язати відповідача звільнити територію до стіни будівлі ТОВ «Амур» готелю «Леон» за адресою вул.Морська, м.Судак та провести будівельні роботи по будівлі протизсувних укріплень.

В заяві про забезпечення позову, яка надійшла до суду 06.12.2004 року, ОСОБА_1 просить накласти заборону на відчуження майнового комплексу, яке належить ТОВ «Амур».

Колегія суддів вважає, що при постановлены ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, судом першої інстанції було виконано вимоги процесуального законодавства, яке регулює забезпечення позову і не вбачає підстав для його скасування за апеляційною скаргою ОСОБА_1

Керуючись статтями 303, 307, 308, 313 - 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м.Феодосії,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2004 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.