Справа № 2-а-579,
2009 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2009 року Диканський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого – судді Гвоздик А. Є.
при секретарі – Цихоцькій Л. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с-ща Диканька адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності, що настала із-за каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1 (один) у зв’язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1звернулася суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Диканському районі Полтавської області /далі УПФ/ про перерахунок та нарахування державної та додаткової пенсії по інвалідності, щодо якої встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, вказавши, що вона, як потерпіла особа від наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції /далі – ЧАЕС/, яку віднесено до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, є інвалідом 3 групи внаслідок цього, тому, відповідно до вимог ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХП /далі – 796-ХП/, має право на державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Однак вказана пенсія обох видів їй нараховується в значно меншому розмірі, ніж передбачено у вказаному законі, тому 30 березня 2009 року вона звернувся з відповідною заявою до відповідача про перерахунок їй пенсії відповідно до вимог вказаного закону. 03 квітня 2009 року відповідачем у проведенні відповідного перерахунку йому було відмовлено, тому позивач просила зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та призначити їй з 30 березня 2009 року державну пенсію по 3 групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, що складає 2988 грн. та додаткову пенсію у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, що складає 249 грн., з наступним перерахунком розмірів вказаних пенсій у зв’язку із змінами розміру мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання сторони не з’явилися, подавши клопотання про розгляду справи без їхньої участі, тому справа була розглянута у порядку письмового провадження відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України.
Відповідач подав суду письмові заперечення, вказавши, що позивачці, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка є особою, що віднесена до 1 категорії постраждалих осіб та інвалідом 3 групи відповідно, призначена державна пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 600 грн. 00 коп., встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», а додаткова – в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». З наведених підстав в задоволенні позову просили відмовити, мотивуючи визначеною відповідачу вимогою керуватися при нарахуванні пенсії саме постановами Кабінету Міністрів України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка є пенсіонеркою, що підтверджується посвідченням серії АД № 455081 від 30.06. 2005 року Положеннями ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його віднесено до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1від 12. 05. 2005 року. Крім того, вона є інвалідом 3-ї групи, що підтверджується медичною довідкою серії МСЕ № 0107131 від 31.03. 2005 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на охорону їхнього життя і здоров’я, створення порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 вказаного Закону пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи хвороби, може призначатися по бажанню громадянина із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках. В той же час, відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3-ї групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин, суд відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», приходить до висновку про те, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, дане право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частина 1 ст. 64 Конституції України проголошує, що конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Розрахунок державної пенсії позивачу УПФ провели виходячи з положень постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16. 07. 2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», та додаткової – у розмірі 50 % прожиткового мінімуму, керуючись постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» .
Відповідно до вимог ст. 22 та ч. 1 ст. 46 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються кожному і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих свобод. При цьому громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, та у інших передбачених законом випадках.
Згідно з положення ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року та постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» № 654 від 01. 09. 20008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав громадян.
Суд не приймає до уваги пояснення представників відповідача про те, що, відповідно до ч. 5 ст. 54 Закону № 796-ХП, порядок обчислення пенсії по інвалідності в даному випадку визначається Кабінетом Міністрів України, так як надання такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, при визначенні даного порядку, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановленого цим же Законом.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України, внесені у Закон № 796-ХП зміни, які обмежували право громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, на одержання державної та додаткової пенсії у розмірах, визначених ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХП, тому суд, відповідно також і до вказаної підстави, вважає застосування інших норм при нарахуванні позивачу пенсії неправомірним.
Відповідно до вимог ст. ст. 50 та 54 Закону № 796-ХП під час визначення позивачу розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за основу береться пенсія за віком, яка визначається ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, так як іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. При цьому прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у свою чергу установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до вимог ст. 54 Закону № 796-ХП, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3 та 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок аварії на ЧАЕС. При цьому перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму. Тому вказані вимоги позивача також ґрунтуються на вимогах закону і є правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії за віком. Тому суд приходить до висновку щодо протиправності відмови відповідачем у перерахунку пенсії у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отже, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача здійснити перерахунок позивачці її пенсії в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, станом на 30. 03. 2009 року.
Що стосується послідуючого перерахунку державної та додаткової пенсії позивачу у зв’язку із змінами розміру мінімальної пенсії за віком, то суд не вбачає підстав для задоволення позову у вказаній частині, так як не може передбачити в майбутньому наявність чи відсутність порушення відповідачем прав позивача.
Зі змісту позовної заяви та заперечень відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржують ся бездіяльність Управління Пенсійного фонду щодо відмови в перерахунку призначеної позивачу пенсії та додаткової пенсії.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду щодо відмови в перерахунку призначеної позивачу пенсії та додаткової пенсії протиправною.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 19, 22, 46, 64 Конституції України, ст. ст. 2, 7-11, 69-72, 86, 87, 94, 98, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, ст. ст. 14, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності, що настала із-за каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1 (один) у зв’язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області щодо відмови в перерахунку призначеної ОСОБА_1пенсії та додаткової пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 з 30 березня
2009 року відповідно до положень ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі 6 /шести/ мінімальних пенсій за віком, що у 2009 році складає 2988 грн. 00 коп.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 30. 03. 2009 року відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» з послідуючим перерахунком пенсії відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення постанови суду в повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження через Диканський районний суд з одночасною подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, визначений законом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий : (підпис)
Копія вірна:
Суддя
Диканського районного суду А. Є. Гвоздик
Д О В І Д К А
Постанова Диканського районного суду від 09 червня 2009 року вступила в законну силу 10 червня 2009 року.
Суддя
Диканського районного суду А. Є. Гвоздик