Справа № 541/1388/16-ц

Номер провадження 2/541/728/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 серпня 2016 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого – судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Олешко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення утримання на повнолітню дочку, яка продовжує навчання ,-

в с т а н о в и в :

В червні 2016 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання, посилаючись на те, що хоч і досягла повноліття, проте навчається в коледжі, в умовах великого міста, одержує допомогу від матері, а тому потребує матеріальної допомоги і від батька.

При розгляді справи по суті позивач і третя особа ОСОБА_3, заявлений позов підтримали, просили задовольнити його в межах заявленого позову, пояснивши, що на даний час позивач навчається в м. Полтава, витрачає кошти на оплату квартири, придбання продуктів харчування, на переїзд до місця навчання, на придбання необхідних речей для навчання. З цих підстав відповідач, як батько позивача, повинен надавати їй відповідну допомогу на період навчання.

Відповідач ОСОБА_2 чіткого ставлення до заявленого позов у не висловив. В своїх поясненнях вказував на те, що на даний час має іншу фактичну сім’ю, в якій мається двоє неповнолітніх дітей. Зараз він хоч і працює, проте є інвалідом 2 групи через наявне захворювання, потребує коштів на лікування, одержує пенсію. Стверджував, що третя особа по справі також перебуває у іншому шлюбі і її чоловік має піклуватися про їхню доньку.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача і третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, надані сторонами на засадах змагальності і диспозитивності, та, проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних обгрунтувань.

Встановлено, що між сторонами по справі склалися і існують правовідносини, які визначають обов’язок батьків та порядок його виконання по утриманню повнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей до досягнення ними 23 років, якщо вони продовжують навчатися і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дочкою відповідача і третьої особи ОСОБА_3 та продовжує навчатися в Полтавському базовому медичному коледжі на денній формі навчання за державним замовленням, що підтверджується дослідженими письмовими доказами / а.с. 5, 6 /. Навчаючись в коледжі, позивач одержує стипендію / а.п. 8 /, однак оплачує вартість проживання на квартирі, несе інші витрати, пов’язані з навчанням. Термін закінчення її навчання в коледжі 30 червня 2018 року. У зв’язку з цим та з урахуванням її майнового стану, позивач, за переконанням суду, потребує в період навчання матеріальної допомоги і від батька.

Відповідач ОСОБА_2 має заробітну плату, отримує пенсію, а тому спроможний надавати утримання своїй дочці на період її навчання.

Відповідно до ст. 200 Сімейного кодексу України розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина суд визначає у твердій грошовій сумі і ( або ) у частці від заробітку ( доходу ) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 Сімейного кодексу України.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, судом приймається до уваги стан здоров’я та матеріальне становище позивача і відповідача, а також можливість та обов’язок надання утримання позивачу третьою особою, яка має відповідні доходи / а.с. 7 /. Суд також зважає і на сімейно – майновий стан відповідача, який є інвалідом 2 групи, має іншу сім’ю, в якій разом з фактичною дружиною, що має власний дохід, утримує ще двох неповнолітніх дітей / а.с. 19, 22 /, також бере до уваги розмір заробітної плати та пенсії відповідача. З цих підстав заявлений позов підлягає до часткового задоволення.

Зважаючи на те, що при подачі цього позову в суд позивач була звільнена від сплати судового збору, а відповідач є інвалідом другої групи та за приписами ст. 5 Закону України «Про судовий збір» також звільнений від сплати судового збору, підстав стягувати з відповідача судовий збір за цим позовом до спеціального фонду державного бюджету на основі приписів ст. 88 ч. 3 ЦПК України немає.

Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 62, 64, 88, 208, 214, 215, 367 ч. 1 п. 1 ЦПК України, ст. ст. 199, 200, 201 Сімейного кодексу України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів щомісячно на період навчання дочки в коледжі, починаючи з 10 червня 2016 року і по 30 червня 2018 року включно.

Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду ОСОБА_4