ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2006 р. | № 18/12/2211 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Карабаня В.Я. |
суддів : | Ковтонюк Л.В., Чабана В.В. |
у відкритому судовому засіданні за участю представників |
Колективного підприємства “Фірма “Кантрі” | Хом’якова В.П., Плющ Л.П. |
ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електромереж | не з’явився |
розглянувши касаційну скаргу | Колективного підприємства “Фірма “Кантрі” |
на постанову | Житомирського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 |
у справі | № 18/12/2211 |
господарського суду | Хмельницької області |
за позовом | Колективного підприємства “Фірма “Кантрі” |
до | ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електромереж |
про | скасування заборгованості та стягнення 66 809 грн. 84 коп. |
Рішенням господарського суду Хмельницької області (суддя Саврій В.А.) від 11.10.2005 в позові про стягнення з відповідача 66 809 грн. 84 коп. відмовлено. В решті позову провадження у справі припинено.
Житомирський апеляційний господарський суд (судді: Зарудяна Л.О., Вечірко І.О., Зав’язун В.С.) переглянув вказане рішення в апеляційному порядку і постановою від 11.05.2006, в частині припинення провадження у справі, скасував його та прийняв нове рішення яким в цій частині в позові відмовлено. В решті рішення залишено без змін.
Колективне підприємство “Фірма “Кантрі”, не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, подало касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішенням, яким позов задовольнити.
За твердженням скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що і призвело до прийняття помилкових рішень.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Колективне підприємство “Фірма “Кантрі” звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “ЕК “Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електромереж про визнання незаконним нарахування заборгованості в сумі 1 260 грн. 12 коп. та скасувати її; визнання незаконним відключення Колективного підприємства “Фірма “Кантрі” від електропостачання та стягнення 10 890 грн. матеріальної шкоди.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач стверджує, що відповідач без достатніх підстав нарахував йому заборгованість за електроенергію та в подальшому неправомірно відключив приміщення Колективного підприємства “Фірма “Кантрі” від електропостачання. Вказані неправомірні дії відповідача, зазначає позивач, заподіяли йому збитки у тому числі і у вигляді неотриманих доходів, розмір яких він оцінив у сумі 10 890 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що Колективне підприємство “Фірма “Кантрі” розрахунки за спожиту електроенергію не проводив і за період з 01.04.2001 по 31.03.2004 заборгував перед енергопостачальною компанією 668 грн. 19 коп., тому просив у позові відмовити.
До розгляду справи по суті позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду апеляційною інстанцією рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 19/1983 за позовом ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго” до Колективного підприємства “Фірма “Кантрі” про стягнення 672, 64 грн. боргу, наявність якого могло бути підставою для відключення підприємства від енергопостачання.
В подальшому позивач уточнив свої вимоги і, з урахуванням строків відключення електроенергії, просив суд визнати незаконним нарахування заборгованості по оплаті електроенергії та скасувати її; визнати незаконним відключення Колективного підприємства “Фірма “Кантрі” від електропостачання та стягнути з відповідача на його користь 66 809 грн. 84 коп., в тому числі: 17 128 грн. 95 коп. –сума виплат по вимушеному простою 10 працівників; 8 221 грн. 89 коп. - сума відрахувань до Пенсійного фонду; 496 грн. 74 коп. - сума відрахувань до Фонду соціального страхування; 325 грн. 45 коп. - сума відрахувань до Фонду соціального страхування на випадок безробіття; 179 грн. 85 коп. - сума відрахувань до Фонду соціального страхування від нещасних випадків; 8 809 грн. 54 коп. - витрати по оплаті орендних платежів та комунальних послуг; 198 грн. 72 коп. - несплачений комунальний податок; 6 102 грн. 36 коп. - заборгованість зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду; 9 974 грн. 32 коп. - заборгованість перед КП “Хмельницьктеплокомуненерго”; 21 966 грн. 94 коп. - кошти отримані підприємством для погашення обов’язкових та договірних платежів.
На обґрунтування відсутності боргу перед відповідачем та, відповідно, безпідставності відключення його від електропостачання, позивач надав постанову Житомирського апеляційного господарського суду та постанову Вищого господарського суду України у справі № 19/1983 господарського суду Хмельницької області.
А обґрунтовуючи наявність збитків, позивач подав Аудиторський висновок, вимогу Управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про сплату боргу та інші докази (т. 1, а.с. 88 –151, т. 2, а.с. 1 –11).
Розглянувши справу, місцевий господарський суд, хоча і безпосередньо не зазначив, що позивач безпідставно посилається на постанову Житомирського апеляційного господарського суду та постанову Вищого господарського суду України у справі № 19/1983 господарського суду Хмельницької області, але із змісту рішення від 11.10.2005 це випливає.
Із змісту рішення місцевого суду випливає також, що відключення електроенергії було здійснено не у зв’язку з наявністю заборгованості, а у зв’язку з несвоєчасною сплатою позивачем у цій справі вартості спожитої електроенергії. На обґрунтування такого висновку суд послався на наступне: “як вбачається з представлених відповідачем доказів, а саме розрахунку за період з 01.01.2002 року по 28.02.2004 року позивач не завжди вчасно проводив розрахунки за договором № 477 від 22.07.1998”.
Таке обґрунтування рішення суду не відповідає вимогам постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 за № 11, з наступними змінами та доповненнями.
Крім того, за твердженням позивача, відключення електроенергії було здійснено аж до початку 2005 року.
Місцевим судом не з’ясовано термін на який відповідач відключив позивача від електропостачання та не дано оцінку обґрунтованості такого строку відключення.
Припиняючи провадження у справі в певній частині, місцевим господарським судом не зазначено в якій саме частині припиняється провадження у справі. Не здійснено місцевим господарським судом і відповідного обґрунтування такого рішення у згаданій частині.
Житомирський апеляційний господарський суд, переглянувши матеріали справи, не погодився з рішенням місцевого господарського суду в частині припинення провадження у справі і в цій частині прийняв нове рішення, а саме відмовив в позові. При цьому апеляційна інстанція уточнила про які саме вимоги йдеться і зазначила, що ці вимоги не відповідають встановленим законом способам захисту прав (ст. 16 ЦК України).
Що стосується рішення місцевого господарського суду в частині відмови в позові, то апеляційна інстанція не погодилась з його мотивами, пославшись на те, що із актів від 20.01.2004 та від 06.02.2004, складених Хмельницьким міським енергозбутом ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго”, вбачається, що позивач був відключений від електромереж у зв’язку з наявністю заборгованості в сумі 668, 19 грн., а не у зв’язку із простроченням платежу, про що йдеться в рішенні місцевого суду.
Апеляційна інстанція визнала безпідставним відключення позивача від електропостачання. Однак в позові було відмовлено, як зазначено в постанові, з інших підстав. Які саме підстави –в постанові не вказано.
Слід зазначити, що в постанові апеляційної інстанції є посилання на те, що за словами представника позивача, шкода, про яку йдеться в позові, є позадоговірною.
Проаналізувавши ст. 1166 ЦК України, апеляційна інстанція дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено причинного зв’язку між діями відповідача та заявленими до стягнення збитками.
З таким висновком погодитьсь не можна у зв’язку з тим, що в позові йдеться про порушення відповідачем договірних зобов’язань.
Як вплинуло невиконання договірних зобов’язань відповідачем на заподіяння збитків, про наявність яких стверджує позивач, апеляційною інстанцією не досліджено.
Тобто по суті не розглянуто предмет позову.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що прийняті у справі судові рішення не повно відображають обставини, які мають значення для справи, а висновки про встановлені обставини і відповідні правові наслідки не є вичерпними, тому рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів підлягають скасуванню, а справа передачі на новий судовий розгляд.
Під час нового судового розгляду справи суду необхідно прийняти до уваги зазначені вище зауваження, належним чином встановити фактичні обставини справи, дати їм правову оцінку та, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно до вимог діючого процесуального законодавства.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Колективного підприємства “Фірма “Кантрі” задовольнити частково.
2. Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 та рішення господарського суду Хмельницької області від 11.10.2005 у справі № 18/12/2211 скасувати, а справу передати до господарського суду Хмельницької області на новий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий, суддя В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
В.Чабан