ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2006 р. | № 45/30 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Карабаня В.Я. |
суддів : | Ковтонюк Л.В., Чабана В.В. |
у відкритому судовому засіданні за участю представників |
Державного підприємства “Донецька залізниця” | не з’явився |
ТОВ “Донбасвуглепереробка” | не з’явився |
розглянувши касаційну скаргу | Державного підприємства “Донецька залізниця” |
на рішення | господарського суду Донецької області від 18.04.2006 |
у справі | № 45/30 |
за позовом | Державного підприємства “Донецька залізниця” |
до | ТОВ “Донбасвуглепереробка” |
про | стягнення 196 грн. |
Постанова приймається 24.07.2006, у зв’язку з тим, що ухвалою Вищого господарського суду України від 03.07.2006 слухання у справі відкладалось.
Рішенням господарського суду Донецької області (суддя Плотніцький Б.Д.) від 18.04.2006 в позові відмовлено.
Державне підприємство “Донецька залізниця” вважає, що при прийнятті рішення місцевим господарським судом порушено норми матеріального права, тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Державним підприємством “Донецька залізниця” заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасвуглепереробка” про стягнення 196 грн. штрафу за невиконання плану перевезень за листопад 2005 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що згідно облікової картки № 1017, у другій декаді листопаду 2005 року, відповідачем заплановано до перевезення 614 тон вантажу, однак фактично було перевезено 414 тон. Невиконання плану перевезень вантажу за другу декаду, стверджує позивач, складає 200 тон, на які, згідно ст. 106 Статуту залізниць України та розділу 6 Правил планування перевезень вантажів, відповідачу було нараховано штраф у розмірі 5 відсотків від ставки добової плати за користування вагонами, за кожну тону вантажу, яка планується для перевезення.
За підрахунками позивача сума штрафу складає 196 грн., яку він і просить суд стягнути з позивача у примусовому порядку.
У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з вимогами позивача. За його твердженням, хоча він і не виконав план перевезень за другу декаду листопада 2005 року, проте план перевезень за місяць ним виконаний в повному обсязі, тому, відповідно до пунктів “г” і “д” ст. 107 Статуту залізниць України та пункту 6.10 Правил планування перевезень вантажів, він звільняється від сплати такого штрафу.
Приймаючи рішення про відмову у позові, господарський суд Донецької області, дослідивши подані у справі докази та заслухавши представників сторін, встановив, що умовами договору № 288/13 від 14.11.2003, укладеного між позивачем та відповідачем, сторони передбачили місячне планування перевезень вантажів і, що на листопад 2005 року відповідачем за обліковою карткою № 1017 було заплановано до перевезення 1 500 тони вантажу. За таких обставин, враховуючи, що відповідач за листопад 2005 року план перевезень вантажів виконав в повному обсязі, місцевий господарський суд, з посиланням на ст.ст. 106, 107, 109 Статуту залізниць України та пункт 6.10 Правил планування перевезень вантажів, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Вказані висновки відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, тому колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. ст. 111 ГПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2006 у справі № 45/30 залишити без змін, а касаційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця” - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
В.Чабан