ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2006 р. | № 32/68 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Карабаня В.Я. |
суддів : | Ковтонюк Л.В., Чабана В.В. |
у відкритому судовому засіданні за участю представників |
Державного підприємства “Донецька залізниця” в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень | не з’явився |
ВАТ “Центральна збагачувальна фабрика “Калінінська” | Кінц В.А. |
розглянувши касаційну скаргу | Державного підприємства “Донецька залізниця” |
на рішення | господарського суду Донецької області від 20.04.2006 |
у справі | № 32/68 |
за позовом | Державного підприємства “Донецька залізниця” в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень |
до | ВАТ “Центральна збагачувальна фабрика “Калінінська” |
про | стягнення 1 637 грн. |
Рішенням господарського суду Донецької області (суддя Сковородіна О.М.) від 20.04.2006 в позові відмовлено.
Державне підприємство “Донецька залізниця” вважає, що при прийнятті рішення, місцевим господарським судом порушено норми матеріального права, тому просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ “Центральна збагачувальна фабрика “Калінінська” просить судове рішення залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.
Перевіривши матеріали справи та заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Державним підприємством “Донецька залізниця” в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Калінінська” про стягнення 435 грн. штрафу за невиконання плану перевезень за липень 2005 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що “у липні 2005 року, відповідно до телеграми 1560 від 08.07.2005, відповідачу було встановлено план перевезень вантажу № 1560. На підставі цього, відповідно до Статуту залізниць України та Правил планування перевезень вантажів відповідач замовив для перевезення вантажу на першу декаду 7 вагонів –435 тон, на другу декаду 18 вагонів –1 202 тони, але не використав жодного вагону.”
За твердженням позивача, “стаття 106 ч. 1 Статуту залізниць України встановлює, що за невикористання вантажовідправником поданих вагонів він сплачує штраф у розмірі 5 відсотків від ставки добової плати за користування вагонами, за кожну тону вантажу, яка планується для перевезення. Відповідно до зазначеного, керуючись ст. 106 Статуту та розділом 6 Правил планування перевезень вантажів, відповідачу було нараховано за першу декаду штраф у сумі 435 грн. і 1 202 грн. за другу декаду”
Оскільки відповідач відмовився сплачувати нараховану суму штрафу, позивач звернувся до суду і просить цю суму стягнути у примусовому порядку.
У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з вимогами позивача. За його твердженням, хоча він і не виконав план перевезень за першу декаду липня 2005 року, проте план перевезень за місяць ним виконаний в повному обсязі, тому, відповідно до пунктів “г” і “д” ст. 107 Статуту залізниць України та пункту 6.10 Правил планування перевезень вантажів, він звільняється від сплати, нарахованого за першу декаду, штрафу.
Приймаючи рішення про відмову у позові, господарський суд Донецької області, дослідивши подані у справі докази та заслухавши представників сторін, встановив, що умовами договору № 512/328 від 15.01.2003, укладеного між позивачем та відповідачем, сторони передбачили місячне планування перевезень вантажів і, що на липень 2005 року відповідачем за обліковою карткою № 1560 було заплановано до перевезення 2 500 тон вантажу. За таких обставин, враховуючи, що відповідач за липень 2005 року план перевезень вантажів виконав в повному обсязі, місцевий господарський суд, з посиланням на ст.ст. 106, 107, 109 Статуту залізниць України та пункт 6.10 Правил планування перевезень вантажів, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Вказані висновки відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, тому колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. ст. 111 ГПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2006 у справі № 32/68 залишити без змін, а касаційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця” - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
В.Чабан